Розпустивши паралізовану Верховну Раду, Президент України врятував Україну від прокремлівської більшості БЮТ та Партії регіонів. Тепер своє слово скаже народ.
ПОЗАЧЕРГОВІ ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ – ЦЕ ВЖЕ РЕАЛЬНІСТЬ. ГОРДІЇВ ВУЗОЛ РОЗРУБАНО. ВІКТОР ЮЩЕНКО МУСИВ РОЗПУСТИТИ ВЕРХОВНУ РАДУ 6-ГО СКЛИКАННЯ – ІНАКШЕ ВЧИНИТИ ГЛАВА ДЕРЖАВИ ВЖЕ НЕ МІГ, АДЖЕ НИНІШНІЙ ПАРЛАМЕНТ БУВ ПРОСТО ПАРАЛІЗОВАНИЙ. А ВИТЯГУВАТИ КРАЇНУ З ЕКОНОМІЧНОГО ТА ПОЛІТИЧНОГО БОЛОТА ПОТРІБНО БУЛО ТЕРМІНОВО. АДЖЕ ПОКИ ТИМОШЕНКО І ЯНУКОВИЧ ДОМОВЛЯЛИСЯ ПРО КОАЛІЦІЮ І НІЯК НЕ МОГЛИ ПОДІЛИТИ ТЕПЛЕ ПРЕМ’ЄРСЬКЕ КРІСЛО, УКРАЇНА ВПЕВНЕНО РУХАЛАСЯ У ПРІРВУ, А ПУТІНСЬКА МОСКВА ПОТИРАЛА РУКИ. І САМЕ ПІДСТУПНА ЗРАДА БЮТ, НАМАГАННЯ СТВОРИТИ НОВУ ПРОРОСІЙСЬКУ КОАЛІЦІЮ ПРИРЕКЛИ ВЕРХОВНУ РАДУ НА ПОВІЛЬНУ СМЕРТЬ. ТЕПЕР ЖЕ ДАТИ НОВЕ ЖИТТЯ ПАРЛАМЕНТУ І ОЦІНКУ ПОЛІТИКАМ МАЄ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД.
Актори завжди мусять показувати своє справжнє обличчя після зіграної ролі. Ось і лідерка БЮТ так довго і старанно плекала свій світлий образ патріотки і берегині демократії, що нарешті не втрималася і відкрила українцям своє справжнє політичне обличчя – без театрального гриму. Ця викривальна п’єса розпочалася 2 вересня, коли в українському парламенті де-факто була сформована нова коаліція з тимошенкців, регіоналів і комуністів – саме цього дня нова “трупа” вперше дружно проголосувала за антиукраїнські закони, які обмежували повноваження Президента України.
Відтоді нова команда почала наполегливо працювати і трудилася довгих 30 днів. Сформувала керівництво парламенту, визначала щоденний план роботи Верховної Ради й голосувала за законопроекти, які носили замовний характер і мали на меті зруйнувати фундаментальні речі для української держави. Тоді БЮТ, не моргнувши оком і не згадавши про свої програмні засади, проголосував за закон, який дозволив би призначити референдум по вступу України до НАТО та навіть запровадити російську мову другою державною. Також без жодних вагань регіонали та бютівці проголосували в першому читанні за закон, який зобов’язував держслужбовців знати російську мову. І тільки завдяки титанічним зусиллям „Нашої України” згодом вдалося скасувати ці антиукраїнські закони.
Отак, з “легкої руки” Тимошенко померла демократична коаліція. Адже протягом вересня БЮТ не вів жодних консультацій з „Нашою Україною” про відновлення співпраці. Хоча з екранів телевізорів Тимошенко божилася, що вона кістьми ляже на захист демократичної коаліції, а тим часом, отримавши благословення Кремля, БЮТ безсовісно за спинами колишніх соратників створював нову більшість із Партією регіонів. „Наш блок може об’єднатися з “регіонами” тільки за умов, якщо НЛО забере мене на тарілку, проведе наді мною незаконні дослідження та позбавить мене пам’яті та розуму. Інших обставин для такого об’єднання не існує”, – ця відома фраза Тимошенко у ті дні виглядала комічною. Однак інопланетяни не знадобилися – Янукович не хотів задовольнятися пропонованим кріслом спікера і мітив на прем’єрське, а Тимошенко в жодному разі не могла ним поступитися. Влада для цієї жінки важить більше за інші цінності. Отож і перемовини зайшли у глухий кут. Так, егоїстична амбіція жінки з косою завела країну в кризу й прирекла парламент.
Реверанси Кремлю від Юлі
Без втручання Президента України ситуація ніяк не розв’язувалася – у державі панує хаос: коаліційна угода і коаліційні домовленості зруйновані, економічні реформи не проводяться, виборчі розрахунки переросли у тотальний популізм, який призвів до найвищої в Європі інфляції і зниження соціальних стандартів – заробітної плати, пенсії й багатьох інших соціальних програм.
До того ж Юлія Тимошенко почала активно танцювати під дудку Росії – занадто бажаною персоною вона стала останнім часом у Москві: її там приймають як дорогу гостю, російське телебачення горланить про неї лише солодкі оди – такого без найвищого благословення й бути не може. У питанні ж російсько-грузинського конфлікту Юлія Тимошенко обрала прокремлівську позицію. А коли російський прем’єр Володимир Путін дозволяє висловлювати привселюдні образи на адресу українського Президента, наша Юлія Тимошенко замість гідної відповіді без жодних докорів сумління “по-дамскі” хіхікає, соромлячи усю країну. Так само мовчки сиділа й спостерігала наша прем’єрка коли російські президент і прем’єр звинувачували Україну в незаконній торгівлі зброєю.
Щоправда, з’їздила у Москву Тимошенко таки не даремно: «договорилася» до того, що Україні тепер загрожує втрата газотранспортної системи, адже пролунали досить чіткі заяви з боку прем’єр-міністра Росії Путіна щодо намірів Росії брати участь в управлінні газотранспортною системою нашої країни. Натомість відповіді на болючі запитання напередодні зими – яка буде ціна на газ (а відтак і вартість комунальних послуг), принципи формування бюджету-2009 тощо – виборці так і не отримали!
Україна потребує змін
У ситуації, що склалася, Президенту України нічого не залишалося, як розпустити недіючий парламент і оголосити позачергові вибори. Однак Юлія Тимошенко і тут каламутить воду – БЮТ виступає категорично проти виборів, звинувачує в усіх смертних гріхах Ющенка та «Нашу Україну», починає лити „крокодилячі сльози” і вдається до дешевого популізму.
Вочевидь Юлія Тимошенко має коротку пам’ять і вже забула як активно виступала минулого року за проведення позачергових виборів. „Дострокові вибори – тут немає ніякої трагедії! – казала вона. – Це ціна, яку ми повинні заплатити, щоб врятувати Україну для її нового, демократичного і європейського майбутнього… і досить скромна ціна”. Щоправда тоді вибори були вигідні якраз Тимошенко – на обрії бовваніло жадане прем’єрське крісло. Тепер же рейтинги БЮТ після “сватання з регіоналами” відчутно похитнулися – ось і вибори державі не потрібні.
Голова партії “Наша Україна” В’ячеслав Кириленко резонно зауважує: між Тимошенко і Януковичем у цьому питанні немає різниці – їх обох не можна «відірвати від крісел, коли проголошуються вибори”. «Минулого року ми півроку боролися за те, щоб тодішній прем’єр Янукович чітко зрозумів: не зміг впоратись – іди до людей і там тримай іспит. Скільки часу потрібно буде тепер, щоб переконати теперішнього прем’єра Тимошенко відірватись від свого крісла, залишити кабінет і дати можливість людям оцінити діяльність кожного із нас? Ми бачимо повну тотожність двох політичних сил – БЮТ і ПР. В однакових ситуаціях вони й діють однаково. Вони ніколи не борються за політичні принципи, а борються за своє перебування при владі. Це і є класичний подвійний стандарт, який демонструється в політиці на очах у всього народу».
Софія КАМІНСЬКА