У Топ-200 кращих університетів світу за спеціалізаціями QS World University Rankings місця для України, як і завжди, не знайшлося
Про це свідчать результати дослідження QS World University Rankings ® by Subject.
Рейтинг включає в себе список 200 кращих університетів за 30 різними спеціальностями: математика, економіка, інженерна справа, фізика, право та багато інших. Однак жоден український університет до цього переліку пробитися не зміг.
З моменту першої публікації в 2010 році найбільш популярною за відвідуваністю серед відвідувачів сайту є таблиця кращих університетів світу за спеціальністю «Комп´ютерні технології». За останні 6 місяців ця сторінка набрала більш ніж 600,000 переглядів, що в три рази перевищує число переглядів будь-яких інших таблиць рейтингу. Друге місце за популярністю займає спеціальність «Інженерна справа – машинобудування», третє місце «Медицина».
При складанні рейтингу оцінювалися 2858 університетів, з них у фінальні списки увійшло 678 вишів. Перший рядок у рейтингу за спеціальністю «Комп´ютерні технології» посів Массачусетський технологічний інститут, лідируючий вже третій рік поспіль. Друге місце дісталося Стенфордському Університету. Завершує трійку лідерів Оксфордський університет (University of Oxford). Що стосується «командного» заліку, то найкраще справи йдуть у американських вишів – США посіли перше місце за кількістю університетів, що входять до двохсотки найкращих. Також у трійці лідерів опинилися Великобританія і Австралія. Четверте місце дісталося Німеччині, замикає ж топ-5 Китай.

 Як відзначають автори дослідження, всього 13 українських університетів отримали щонайменше одну згадку в щонайменше одній предметній області, при цьому тільки два виші відповідали мінімальним вимогам для включення до рейтингу: Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» . І ні одних з них не потрапив до топ-200 за жодною спеціальністю.
«В українських вчених, як і у науковців в інших країнах пострадянського простору, як і раніше, невисокий рівень цитованості. Ймовірно почасти – і це моя суб´єктивна думка – це відбувається тому, що вчені публікуються в основному російською або українською мовами, а також не завжди коректно оформляють свої публікації у міжнародних виданнях, забуваючи вказувати повну назву університету і роблячи неможливим коректну аттрібуцію цитат у Скопус» , – коментує Зоя Зайцева, регіональний директор QS.
Оцінка вишів за фахом спирається на чотири індикатори: думка академічної спільноти, думка роботодавців, індекс цитування на статтю (на відміну від цитування на викладача як у глобальному рейтингу) та індекс Хірша, який оцінює внесок вченого в науку.
Нагадаємо, що минулого року до рейтингу кращих вишів світу QS World University Rankings потрапили три українських виші: КНУ ім. Шевченка, КПІ і Донецький національний університет. Втім, до топ-200 їм також було дуже далеко: останні два змогли потрапити лише до групи 601 +, тоді як КНУ ім. Шевченка, що вперше подав заявку, відразу ж потрапив до групи 501-550, про що керівництво вишу не забуло повідомити на лайт-боксах.

Погані показники в міжнародних рейтингах – звичне явище для вітчизняних вищих навчальних закладів. Так, минулого року Україна дещо поліпшила показники, але так і не потрапила до топ-500 в рейтингу університетів світу за їх присутності в мережі інтернет згідно з версією Cybermetrics Lab, що не здолала топ-500 вишів у авторитетному Академічному рейтингу Інституту вищої освіти Шанхайського університету Цзяо Тун. А в нинішньому році українці вже не потрапили до сотні вишів з найкращою репутацією Times Higher Education World Reputation Rankings.

Коментарі