У цьому випадку вживати означення «франківський»  є з однаковою мірою ризику казати точно і поверхнево, компліментарно і зневажливо, професійно і безвідповідально. Але франківський художник  Мирослав Яремак, якому через кілька днів виповниться  50 років, зробив таке, на що у Франківську не наважувався ще ніхто.

 

Виставка «Моя таємниця», яка відкрилася у галереї «Бастіон», виглядає надзвичайно вишукано і справді дещо загадково. Бо замість звичної експозиції якогось там продуманого чергового циклу живописних чи графічних робіт на білих стінах – тільки прозорі плівки зі сторінками картотеки. На них малими буквами, так, що у кожному другому випадку таки треба користатися збільшувальним шклом, яке передбачливо покладене тут же (ці дві лупи – єдині інші речі, які є у цьому просторі), написані фрагменти світової енциклопедії про Яремака: на одній – де вчився, на іншій – реєстр вчителів, ще одна – усі нагороди, наступна – виставки, у яких брав участь, і так далі, і так далі.

Інтрига цієї експозиції теж є багатомірною. На першому поверсі картотеки – «а хіба ви цього не знали». Хіба може таке бути, щоби комусь, хто тридцять років живе у Франківську, було невідомо, що таке Яремак? Або Мунк, або Муха, або Желехівський. Хіба не досить невпорядкованих нотаток у нотесі своєї присутності у цьому світі, щоби вихоплений рядок із даних про життя і творчість Яремака відкривав хоча б погляд у безконечну амфіладу виставкових залів, завішаних і заставлених його роботами різних періодів і епох?

Художник, який наважився на таку радикальну виставку-жест, все ж думає про такі не естетичні, а етичні речі, як довіра і відповідальність. Довіра, бо картин тут нема, але вони є, дивлячись картотеку, вір, що вона щира. А відповідальність вже з іншого боку: я, художник, пишу тільки список, усе це було, є і буде у тому списку. Воно дійсно є, картин багато, треба лиш повірити, дивлячись в реєстр.

Ще такі важливі деталі. Виставка діятиме аж до 10 травня (крім Великодня). Мирослав Яремак буде перебувати на цій своїй дивовижній виставці 36 годин. Від 28 квітня до 10 травня (крім Великодня) від третьої до шостої (політкоректним вважається казати, що від 15-ої до 18-ої). І власне в цьому – хай це зробиться зрозумілим – найбільша таємниця, яка є очевидною: ще ніколи художник такого рівня не був настільки доступним. 

 

Тарас ПРОХАСЬКО