Хороша новина для шанувальників Юрія Андруховича та доброї сучасної української поезії – у видавництві «А-ба-ба-га-ла-ма-га» вийшла найповніша на сьогодні збірка віршів письменника «Листи в Україну».
До книги увійшли найкращі вірші Андруховича зі збірок «Небо і площі», «Середмістя» та цикл «Листи в Україну», написані ще 20-30 років тому. Зважаючи на те, що цих збірок уже багато років не було у продажу, «Листи в Україну» – справжній подарунок для шанувальників Андруховича. Деякі з поезій, як зауважує автор, зазнали «капітального ремонту», тож уважним читачам буде особливо цікаво відшукати нові видозміни у віршах.
«Небо і площі», моя перша поетична збірка, була видана у 1989-му. Мене тоді несподівано багато людей підтримали. Було дуже багато рецензій, і всі вони позитивні, якщо не брати до уваги зауваження Степана Пушика, який вважав, що міський мотив є шкідливим для української літератури, – пригадує автор. – Після виходу цієї книги я одразу опинився в такій парадоксальній ролі як «відомий поет-початківець». Вірші популярних поетів Тараса Мельничука і Василя Герасим’юка тоді виходили тиражами 1200-1300 примірників, тож коли я дізнався, що «Небо і площі» видали накладом 3500, я затривожився. Але збірку буквально розмели з книгарень, і я дуже тішився».
Як зауважила ведуча презентації Галина Петросаняк, у віршах Юрія Андруховича законсервоване життя, час, юність поета, а разом з нею і юність цілого покоління українців. У віршах зі збірки «Середмістя» – старий Івано-Франківськ, якого сьогодні вже немає, з його особливими настроями та персонажами. Чимало віршів з цієї збірки були покладені на музику й стали культовими піснями завдяки гурту «Мертвий півень». Хоча, як зізнається автор, деякі пісні «Мертвого півня» на його ж вірші його розчарували. З гуртом поет був у дружніх стосунках, тож одну з наступних поетичних збірок жартівливо назвав «Пісні не для Мертвого півня», сподіваючись, що білі вірші не вдасться покласти на музику. Але «Півням» це вдалося на славу.
Незважаючи на те, що цикл «Листи в Україну» писався на початку 90-х, більшість з цих віршів досі є політично актуальними. «Я тоді навчався на літературних курсах при Літературному інституті імені Горького у Москві. До розпаду Радянського Союзу залишалось менше року. Проте тоді ще ніхто не міг припустити такого розвитку подій. Вже через два роки після виходу цього циклу мені здавалося, що ці вірші є дуже давніми, що всі ці події вже давно у минулому», – розповів поет.
За словами Юрія Андруховича, «Листи в Україну» написані до ідеального друга: «Цей друг настільки ідеальний, що він вигаданий. З таким другом можна поділитися усіма найінтимнішими деталями і переживаннями, бо для поезії немає зон, куди б вона не могла проникнути».
Н.Г.