Два з половиною дні у Франківську тривала виставка творчих робіт пацієнтів обласної психоневрологічної лікарні №3 «Інший світ поруч». Вперше до франківців мовою мистецтва звернулися душевно хворі.

Виявилося, що чітку межу між територією одних та інших провести неможливо. Та й не потрібно. Бо ніхто зі здорових не знає, коли може її перетнути. Але вже відомо, як повернутися – за допомогою терапії мистецтвом. Особливості такого лікування та оздоровлення пояснила на прикладі експозиції організатор виставки, асистент кафедри психіатрії Івано-Франківського національного медуніверситету, лікар-психіатр Віталія Лищенюк.

Спосіб повернутися

Якщо не знати, звідки приїхала ця виставка, то її цілком можна було сприйняти за показ актуальних тепер хенд-мейд робіт учасників творчих гуртків, наприклад, «Просвіти». Але всі ці досить цікаві і, без сумніву, оригінальні роботи були не чим іншим, як продуктом терапії. Трудотерапії, якщо йдеться про шиття, ткацтво, лозоплетіння, складання подарункових скриньок і меблів. І арт-терапії, якщо бачити акварелі, картини на склі і де-купаж, ікебани, художні композиції зі шкіри і бісеру, розписані пляшки. Чи об’ємні полотна, в яких застосовані комплексні техніки – як-от ліпнина з соленого тіста, модульне орігамі тощо. Чи ляльки-мотанки, мандали, художні вироби з гіпсу і воску. На виставці були представлені роботи чотирьох відділень психоневрологічної лікарні: дитячого, межового та гострих станів – жіночого й чоловічого.

Практику лікування ремеслами і мистецтвом у психоневрологічній лікарні №3 застосовують уже три роки. «Перейняли досвід львівських колег», – розповідає пані Віталія. Набиралися вмінь і навичок практичної роботи, стажуючись за кордоном – у Польщі. Звідти привезли нові техніки творчої роботи й інакшу інтерпретацію поняття трудотерапії. Тепер у лікарні разом із психіатрами і психологами з душевно хворими працюють соціальні працівники. Більшість також є психологами за фахом. Вони займаються з пацієнтами ремеслами та мистецтвом на заняттях у творчих майстернях – мовою психіатрів, коригують хворих. Тобто допомагають їм відновитися і повернутися в родину, на роботу, до життя. Це – останній і обов’язковий етап лікування, відзначає лікар-психіатр Віталія Лищенюк.

 «Ліки – це швидка допомога, яка знімає гострі прояви хвороби. А далі людині треба навчитися з цим жити, давати собі раду, знайти своє місце серед інших людей, налагодити з ними стосунки. В цьому випадку допомагає психотерапія, – пояснює лікар. – Наше лікування – це музикотерапія, танцювальна терапія, арт-терапія, індивідуальний психоаналіз, сімейна психотерапія, робота в групах та ін. Кожен пацієнт визначає для себе сам той пріоритетний спосіб, який допоможе йому відновитися. Багато хто пробує кілька методів перед тим, як зупинитися на одному. Хтось одразу приходить до арт-терапії, хтось обирає інший спосіб». 

Від мандали до пательні

Пацієнти жіночого відділення гострих станів люблять плести мандали. «Не випадково, – пояснює соціальний працівник Людмила Грицанчук. – Це дуже скрупульозна, але дуже цікава творча робота. Є можливість експериментувати з кольорами і формами. А це вже діагностична річ – допомагає лікарям ставити діагноз». Вважається, що мандала відображає внутрішній світ людини – передає його символічну будову. І з її допомогою можна «відчитати» емоційний стан людини, її страхи, комплекси – все, що турбує. Плетучи мандалу і виявляючи свої проблеми, пацієнт їх частково позбувається. «Коли хворі приходять на заняття вперше, то майже всі вибирають темні кольори. А через тиждень-два у дефіциті – яскраві нитки», – показує роботи своїх підопічних пані Людмила.

Вона відкриває психотерапевтичний секрет – мандали плетуть для себе. Наприклад, на здійснення бажань: плетеш і загадуєш бажання, а коли воно збувається – спалюєш. Або робиш мандалу і загадуєш: «Для того, щоби ловила погані сни». І вішаєш біля ліжка. Нічого поганого більше не сниться. Навіювання? Атож, популярна психотерапія в дії.

Ще одна психотерапевтична річ, яку практикують спеціалісти лікарні №3, – кулінарні тренінги. Їх лікарі призначають тим пацієнтам, які вже починають одужувати, каже трудотерапевт Мирослава Ленів. «Щоби побороти апатію та відновити призабуті навички. Або й навчитися чогось, якщо раніше не готували вдома, а таке теж трапляється, – розповідає пані Мирослава. – На день може бути три-чотири тренінги щоразу для чотирьох-п’яти чоловік. Для цього є кухня, а в ній столовий посуд, духовка, мікрохвильова піч, каструлі, пательні. Ми готуємо нескладні страви – омлет, вареники, борщ. У нас дуже камерна обстановка. Чай дівчата заварюють – розмовляють, обмінюються рецептами, розповідають одна одній життєві історії. Концентрація, яка змінюється релаксацією, плюс урок спілкування. Ми заохочуємо до роботи, даємо теми, підтримуємо розмову. Нагородою для нас є той момент, коли жінка, яка доти пательні в руках не тримала, приготує щось дуже смачне – пригощає товаришок, тішиться тим і питає, чи вона вже готова йти додому…» До виставки експонати не дійшли – були з’їдені.

Оздоровлення душі

«Трудотерапія, зокрема і терапія мистецтвом, – це психотерапія, яка поєднує лікування та соціалізацію пацієнтів. З одного боку, це допомагає відновленню особистості. З іншого – дозволяє людині виявити вміння та здобути навички, потрібні, щоби згодом інтегруватися у світ за межами лікарні», – підкреслює Віталія Лищенюк. За її словами, така практика є досить помічною не тільки для пацієнтів психоневрологічної лікарні, а й для кожного з нас – у стресових та критичних ситуаціях, при депресивних станах, при проблемах у стосунках “батьки-діти” та кризах у сім’ї. Оскільки допомагає виявити внутрішні приховані конфлікти.

«Це є душевне оздоровлення, – наголошує лікар-психіатр. – Працюючи над роботою, людина залишає в ній свої переживання, тривоги, страх, сумніви. Це важливо для дітей, які таким чином проявляють конфлікти з батьками та однолітками. Наприклад, коли дитина ображається на маму, але не може це прямо їй сказати. Методика арт-терапії є найкращою для роботи з дітьми, які мають психологічні проблеми. Вона дуже дієва. І так працює практично весь світ».

Майже всі психологічні проблеми можна вирішити, якщо є спільна діяльність і спільна творчість, відзначають психологи і психіатри. Передовсім – у родині, бо там коріняться проблеми, звідти походять наші успіхи і наші невдачі. «Спільний малюнок чи будь-яка інша взаємодія – це уже є вихід з проблеми, – пояснює Віталія Лищенюк. – Важливо проводити час разом – у театрі, на прогулянці. Дитині досить всього 15 хвилин на день, але присвячених тільки їй, щоби психологічно комфортно себе почувати. Важливо пам’ятати, що здорові стосунки в сім’ї є запорукою психологічного здоров’я дитини, а потім і дорослої людини».

Як дізнатися, яке заняття є найбільш терапевтичним саме для тебе? Універсальна порада від Віталії Лищенюк: прислухатися до себе і йти за своїм бажанням. Не боятися пробувати. Шукати, де можеш виразитися і де продовжуєш отримувати терапію. Знайти, що тобі до душі.

Наталія КУШНІРЕНКО