Який популярний в Україні будматеріал заборонений в Європі і чому

– Так… заберіть це подалі! – бабця тикає пальцем на велетенський мішок. – Може, ще в автобус його запхаєш?!

– Жіночко, що таке? Не треба тут ґаздувати! – не зрозумівши звинувачення, обурюється кремезний чоловік. – А якщо щось не подобається – самі відійдіть!

– Нє, ну Ви бачите! Доживи до моїх років! Труїти мене хоче… Ану забери з-під мого носа цю пилюку, – не відступає старенька.

Від скандалу рятує інший автобус, що якраз під’їжджає до будівельного магазину. За мить бабця їде геть, а чоловік залишається сам на сам з мішком з написом «Азбест 25 кг».

Якби ви були поруч і підняли очі – 90% дахів навколо вкриті шифером, який містить цей матеріал. В Україні без нього важко уявити ремонт. Більшість з нас навіть не здогадується, що в цивілізованих країнах це – дикунство.

Що таке азбест

Це узагальнена назва групи мінералів, що з грецької перекладається як «незнищенний». Таку назву цей матеріал отримав за властивість вогнестійкості. Власне, тому і став популярним.

В будівництві використовують два основних типи азбесту – серпентин, або білий азбест, та амфібол. Обидва за хімічним складом ніщо інше, як силікати магнію, заліза, кальцію і натрію.

Серед поширених в Україні будматеріалів азбест містить не лише шифер, але й матеріали для теплоізоляції, брезент, фільтри та навіть папір і картон.

Емігрувавши до розвинених країн, українці дивуються, що його там немає.

«От ніколи б не подумав, що такої корисної штуки тут і днем зі свічкою не знайдеш. Капець, і як ті німці живуть?..» – це питання будівельник Микола розмістив одразу на кількох сайтах, де будівельники діляться досвідом.

Це не випадковість. Азбест свідомо забороняють уряди на захід від нас.

Де він заборонений

Першими злякалися азбесту американці. У 1986 році уряд США заборонив його використання. Правда, американці й перші, хто зняв табу – вже в жовтні 1991 року апеляційний суд США реабілітував цей матеріал для будівельників.

Натомість для Європи доказів виявилось достатньо. З 2005 року в усіх країнах Євросоюзу азбест не можна виробляти, імпортувати і взагалі використовувати.

Чому? Через загрозу цього матеріалу для здоров’я людей. За підрахунками Всесвітньої організації з охорони здоров’я, щороку через контакт з азбестом у світі помирає близько ста тисяч людей.

Небезпеку від азбесту впродовж десятків років доводили наукові дослідження. Наприклад, у Німеччині підозрювати негативний вплив азбесту на людей почали ще в 1940-их роках. Сьогодні медики, озброївшись десятилітніми дослідженнями, запевняють: внаслідок вдихання азбестового пилу виникають онкологічні захворювання, зокрема рак легенів та гортані. Ще один ризик – мезотеліоми, тобто злоякісні пухлини, що з’являються в ділянці грудей та живота.

Останнє дослідження, яке разом провели лікарі та екологи у 2012 році, закінчилося 16-ма роками ув’язнення для двох підприємців. Суд визнав винними швейцарця Стефана Шмідейна та бельгійця Жан Луи де Карт’є у смерті працівників їхнього заводу «Eternit» в Італії. Потерпілими при цьому визнали більше шести тисяч людей. Три тисячі, згідно з висновком суду, померли чи захворіли на рак під впливом азбесту.

Міжнародна агенція з вивчення раку спеціально аналізувала вплив азбесту. Усі експерименти проводилися на тваринах. Дослідження онкологів агенції підтвердило: азбест – канцероген, тобто провокує онкологічні захворювання. Такий статус цей матеріал офіційно має з 1987 року.

Як він впливає? Основні перестороги медиків – азбест, потрапивши в організм людини, не розсмоктується. А отже, замість того, щоб виводитися, навпаки, накопичується та викликає запальний процес.

«Серійний вбивця», – так називає цей популярний серед українців будівельний матеріал доктор Ані Лепрінс з Національного інституту досліджень безпеки праці Франції. Науковець переконаний: найбільше страждають ті, хто стикається з ним щодня. Адже не даремно азбесту навіть «присвятили» професійне захворювання – азбестоз. Це хвороба, що з часом загрожує перерости у хронічне запалення та утворення рубців на легенях. Ймовірні також перетворення азбестозу у ракові захворювання. В першу чергу, мова йде про самі легені. Згідно з дослідженням Міжнародної агенції з вивчення раку, у людини, що страждає від азбестозу, ризик захворіти на рак легенів в п’ять разів вищий.

Що робить українська влада

Для наших чиновників всі ці висновки – не аргумент. Жодних обмежень та заборон в Україні для азбесту немає. За останніми даними Держкомстату, які збиралися чотири роки тому, в Україні нараховувалося 11 великих підприємств, які виготовляли азбестовмісні вироби. Розташовувалися ці заводи в Криму, Одеській, Івано-Франківській, Рівненській, Донецькій, Харківській, Запорізькій та Київській областях.

Використовується азбест, як ви самі можете помітити, в усій країні.

Ми запитали думку виробників про наслідки їхньої праці.

«Розуміючи велику відповідальність роботодавця перед своїми працівниками, українські азбестоцементні виробництва повністю відповідають міжнародним вимогам Конвенції Міжнародної організації праці «Про охорону праці при використанні азбесту», – запевняє голова асоціації «Українське хризотилове об’єднання» Олександр Серкін. Промисловець переконує: небезпечним є лише азбест амфіболової групи. В Україні ця група ніколи не використовувалася. А здійснюється видобуток і виробництво тільки хризотилового азбесту. Його безпека, стверджує Асоціація, гарантована «при контрольованому використанні».

«Свідомо» повернулося до досліджень Міжнародної агенції з вивчення раку та Національного інституту досліджень безпеки праці Франції. Ми пересвідчилися: медичні експерти цю думку не поділяють. Ризик створюють усіх різновиди цього матеріалу. ВООЗ з 2006 року наполягає: азбест потрібно заборонити повністю.

«Це те саме, що говорити про різновиди канцерогенів. Ми маємо дослідження, багаторічні, які доводять: «співпраця» з азбестом може спровокувати онкологічні захворювання, – не приховує сімейний лікар Валентин Кутко. Чоловік у білому халаті підкреслює: – Послухайте ще раз, це – канцероген. А відтак вам ніхто не може дати гарантію, що він, якої б групи не був, не спровокує рак».

У Міністерства охорони здоров’я позиція така. У жовтні 2012 року тут затвердили санітарні норми для тих, хто працює з цим матеріалом. Згідно з документом, до азбесту варто ставитися з осторогою – не використовувати матеріал у чистому вигляді, правильно утилізувати… Натомість про заборону цього матеріалу – немає і натяку. Так само, як і згадки про його канцерогенність.

«От як обійшлася мені моя робота: лікар написав у картку нове для мене слово – азбестом, і додав, що це зі мною вже назавжди. Тепер, щоб не пропустити рак, постійно ходжу на обстеження до лікарні, – зітхає 47-річний Андрій, який займався утеплюванням будинків на Рівненщині. Але, не втрачаючи гумору, додає: – Єдиний плюс: як почув про проблеми з легенями – кинув курити!».

Марія ЗЕМЛЯНСЬКА,

бюро журналістських розслідувань «Свідомо»,

для «Галицького кореспондента»