Ніхто не відповідає за безпеку дітей на ігрових майданчиках у дворах Франківських багатоповерхівок. 

Сертифікатів немає?

Нічого, що на гірці задерлася бляха? Поламані драбинки стирчать догори гострими краями? «Ніхто цими питаннями не цікавиться, доки щось не станеться», – закинув нам у відповідь на запитання про безпеку майданчиків заступник начальника Департаменту житлово-комунального господарства міста Микола Матіїв. Спеціально для комунальників пояснюємо: цікавимося саме для того, щоби Франківськ не фігурував у хроніках нещасних випадків. Щоби малюкам не падали на голову гойдалки, як це було два тижні тому у Бердичеві, і жесть із роздовбаних гірок не відривала пальчики. Останній випадок стався у нашому місті кілька років тому – журналіст був свідком, як хлопчику надавали допомогу в травмпункті.

У Франківську є три різновиди дитячих майданчиків. Комунальні – зведені за кошти міського бюджету, що передавалися на баланс ЖЕКів. «Депутатські» – ті, що їх перед виборами подарували городянам кандидати в депутати. І ті, які мешканці будинків звели власноруч. «Депутатські» підносилися по-різному. Хтось купував обладнання на спеціалізованих підприємствах і укладав угоди на встановлення, а хтось абияк тицяв гойдалки з «Епіцентру» у дворах – невдаха-кандидат якось розповідав “ГК” про допомогу міській громаді… Дитячі майданчики – переважно дерев’яні – городяни встановлювали так, як самі розуміли. Ніхто офіційно не контролював і не перевіряв роботи.

Що стосується механізму прийому-передачі дитячих майданчиків, то у Департаменті ЖКГ надати таку інформацію не змогли. «Всі майданчики мали бути сертифіковані», – припустив пан Матіїв. І ми припускаємо, розуміючи, що документів, які би підтверджували це, Департамент не має – інакше би пред’явив. Але ж мала бути комісія – хтось же прийняв дитячі майданчики в експлуатацію. «Ніколи не входили до складу такої комісії», – повідомив головний державний інспектор територіального управління Держгірпромнагляду в області Василь Боднар.

Імітація контролю

У Бердичеві через погано закріплене обладнання на дитячому майданчику була травмована і загинула дівчинка. Відтак прем’єр-міністр розпорядився перевірити всі об’єкти для відпочинку дітей. На вимогу Генпрокуратури спеціалісти Держгірпромнагляду повинні були інспектувати атракціони та дитячі ігрові майданчики. “Як об’єкти підвищеної небезпеки», – було сказано у листі ГПУ.

Держгірпромнагляд не може перевіряти, чи безпечні дитячі майданчики у дворах міста – не має таких прав і повноважень. Його сфера, та й то суттєво обмежена, – атракціони і дитячі літні табори. З метою зменшення тиску на бізнес та відповідно до Постанови Кабміну №413, підприємства з атракціонами віднесені до об’єктів незначного ступеня ризику. Відтак проведення планових перевірок передбачено раз на п’ять років. Тому наразі в обласному управлінні Держгірпромнагляду ламають голови над тим, як відреагувати на листи голови уряду та Генпрокуратури – і ситуацію на диктофон не коментують. Натомість апелюють до ОДА, Мінрегіонбуду, Держархбудінспекції, міськвиконкомів, МНС і управлінь освіти, які начебто також повинні бути залучені у перевірці дитячих майданчиків.

Чиї діти – того й відповідальність

Із відповіді Департаменту ЖКГ на запит міської прокуратури ми дізналися, що за 54 дитячих майданчики в нашому місті відповідає КП «Єдиний розрахунковий центр». Ще за три – комунальне підприємство «Дирекція замовника». Останні були встановлені за кошти з депутатського фонду і передані ОСББ.

«Маємо на балансі ті дитячі майданчики, які є на прибудинкових територіях, і відповідаємо за їхнє утримання», – знайшовся «крайній», директор ЄРЦ Вадим Войтик. А за безпеку дітей? «Відповідаю я персонально. Як і за собак, дахи, підвали, прописки, цивільну оборону і що там ще…», – не приховував емоцій пан Войтик. Його можна зрозуміти. Міська рада накинула ЄРЦ не лише прибирання, дрібний поточний ремонт та фарбування обладнання, а й перевірку на зношеність, міцність та стійкість. Щонайменше, непрофесійно. І ризиковано, адже в цьому потрібно розбиратися.

«Огляди проводимо. Дрібні ремонти робимо. Зараз фарбуємо, завозимо свіжий пісок у пісочниці, лавки зі смітниками ставимо… Якщо серйозна поломка і потрібна заміна чи капремонт, будемо виконувати на умовах співфінансування – частково за гроші мешканців, частково за кошти міського бюджету, – пояснює директор ЄРЦ. – Гроші на обслуговування і ремонт повинні виділяти місто і люди-власники будинків. Ми повинні побачити поломку, зафіксувати і повідомити виконком та власників квартир. А фінансування робіт – вже за ними».

Контроль стану дитячих майданчиків безпосередньо покладений на заступника начальника відділу експлуатації ЄРЦ Івана Комана. Він перевіряє всю прибудинкову територію з усіма спорудами на ній. Дитячі гірки і гойдалки для комунальників нічим не відрізняються від тріпачок і сушарок – вони не переймаються тим, що це обладнання потребує підвищеної уваги і відповідальності. Доки грім не вдарить, дядько справді не перехреститься – Бердичів від Франківська далеченько.

Наталія КУШНІРЕНКО