Останніми роками у прикарпатських школах ударно зростає кількість вундеркіндів. Про це свідчить дощ золотих і срібних медалей, який щороку падає на випускників.   Втім, злі язики кажуть, що медалі часто здобуваються не знаннями, а блатами, могоричами й грошима. Тому як «найвище досягнення учня за час навчання» відзнака майже втратила свою вартість. Медаль також давно не гарантує вступу до вишу. А все-таки мода на медалі не минає, а попит навіть росте.

 

Цього року загальноосвітні школи Івано-Франківської області закінчило 10 тисяч випускників. Майже кожен десятий з них отримав медаль за «високі досягнення» чи “досягнення у навчанні”. 814 зі 1210 учнів-медалістів були нагороджені золотою медаллю та 216 – срібною. Однак ці блискучі успіхи прикарпатських медалістів зовсім не підтвердилися результатами зовнішнього незалежного оцінювання. Голова ОДА Михайло Вишиванюк публічно заявив про корупційні дії та закликав всіх «називати речі своїми іменами».

Штучно вирощувати медалістів у школах почали ще до запровадження зовнішнього незалежного оцінювання. А збільшувати «медальні урожаї» стало традицією. До прикладу, минулого року з 23 тисяч випускників з медаллю вийшов зі школи кожен десятий-одинадцятий, а в деяких школах і сьомий-восьмий. З 2010 року під час вступу до вищих навчальних закладів почали враховувати  середній бал атестата про загальну середню освіту, що дуже посприяло «розмноженню» фальшивих медалістів. Ще одною перевагою медалі є те, що при однаковій кількості балів медаліст отримує право на першочергове зарахування.

Забагато вундеркіндів

Найбільш щедрими на золоті медалі є школи Верховинського, Рогатинського, Коломийського та Городенківського районів. Різке збільшення медалістів у цих районах викликало сумніви в облдержадміністрації. За дорученням керівника департаменту освіти, науки, сім’ї, молоді та спорту ОДА Сергія Дерев’янка у травні цього року у цих школах була проведена перевірка щодо об’єктивності оцінювання навчальних досягнень учнів у цих школах. «Ми не робили контрольні зрізи для дітей у травні, тому що це законодавством заборонено, коли діти вже на прямій фінішній і готуються до ДПА і ЗНО, – розповідає заступник начальника головного управління освіти і науки облдержадміністрації Марія Мрічко. – Але ми проглянули шкільну документацію і виявили цікаві речі. За результатами перевірки притягнуто до дисциплінарної відповідальності ряд директорів і вчителів. Директорів – за те, що не забезпечили контроль за об’єктивністю оцінювання навчальних досягнень учнів, і вчителів – за необ’єктивне оцінювання. До дітей покарання не застосовували. Тому що оцінювати рівень знань учнів повинні вчителі».

Зокрема, у Рогатинському районі догани отримали директори двох шкіл, у Коломийському та Городенківському районі – 10-12 педагогів, у Верховинському до дисциплінарної відповідальності притягнуто 5 директорів шкіл, 5 завучів та приблизно 10 вчителів. «Давно такого не було, щоб так багато педагогів отримали догани за необ’єктивність оцінювання», – зазначає Мрічко.

За словами директора Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти Богдана Томенчука, більшість медалістів свої знання з 18 предметів не підтверджують, коли складають іспити з 3-4 предметів. «Ну, будемо відверті, таких майже вундеркіндів, які мають блискучі знання з 18 предметів шкільної програми, мало б бути до 1%, а не 10%. Можна винести діагноз, що суспільство хворе, коли воно такі речі не абортує. Я не хочу сказати, що медаль як таку треба відкинути. Тому що є діти, які вчаться. Інколи все їхнє дитинство йде на те, щоб цю медаль здобути, – міркує Томенчук. – Я думаю, що крім іронії і сарказму у середовищі самих батьків і вчителів, залучених у цих процесах, золоті медалі нічого іншого не викликають. Всі розуміють фальш такої ситуації».

 

Ціна медалі

Тож як і для чого випускники здобувають фальшиві медалі? З опитаних нами абітурієнтів найвищу ціну медалі назвала колишня учениця однієї із шкіл Рогатинського району Тетяна. У 2008 році дівчина залишила школу після дев’ятого класу і вступила до коледжу. Каже, що претендентам на золоту медаль у дев’ятому класі натякнули, що ціна медалі 10 тисяч гривень. «Мені розповідали, що ці гроші треба було платити у район, бо там вирішується доля медалістів. Школа просто подає список учнів, а їх затверджують зверху», – розповідає Тетяна.

В інших школах тарифи на медалі більш поблажливі. До прикладу, у сільських школах на медаль витягують частіше «по блату» – дітей родичів, кумів, сватів. Буває, що на медалістів перетворюють дітей грошовитих батьків, які періодично допомагають у ремонті приміщень, купують шкільний інвентар. Ці поблажки подеколи боком обертаються для дітей, батьки яких відмовляються прислужувати вчителям.

Пані Наталія розповідає, що її син у 2008 році закінчив Івано-Франківську ЗОШ №21. Результати ЗНО перевищили середній бал шкільного атестата. При цьому він не ходив до репетиторів та успішно вступив до вищого навчального закладу. «Вчителька української мови спеціально занижувала оцінки в школі, тому що я до неї не ходила «просити», як деякі інші батьки, – розповідає пані Наталія. – А після того, як син вступив у ВНЗ, вона мене зустріла і виправдовувалася, що занижувала йому у школі оцінки, бо в них не склалися відносини».

З подібною ситуацією стикаються учні Івано-Франківської ЗОШ №26. Принаймні, нам довелося вислухати скарги батьків, що деякі вчителі занижують дітям оцінки, доки ті не запишуться до них на репетиторство.

А от батьки випускників Івано-Франківської школи-ліцею №23 розповідають, що дирекція та вчителі їхньої школи вирізняються принциповістю і порядністю. Вчителі відмовляються займатися репетиторством зі своїми учнями, не видають медалей наліво-направо, а випускники підтверджують свої знання результатами ЗНО. Батьки цьогорічної випускниці Олі найняли для дочки аж чотирьох репетиторів. «Ми подумали, що ми як батьки повинні забезпечити дитині всі умови, щоб вона у спішно пройшла ЗНО, – розповідає мати випускниці пані Оксана. – Фінансово ми могли собі це дозволити, хоча Оля з самого початку казала, що їй не треба репетитора. В принципі, можна було й не брати. Оля закінчила школу як тверда «хорошистка», так пройшла і ЗНО. Історію склала на «відмінно», з математики, української та англійської мов отримала «добре».

Багато батьків зрозуміли, що досягнення у навчанні вимірюються не медаллю, а знаннями. Тому й звертаються до репетиторів. Шукають не за газетними оголошеннями, а за знайомством. Хоч позашкільні заняття і влітають у копійку: в Івано-Франківську середня ціна занять у репетиторів від 50 до 75 гривень. У райцентрах розцінки трішки нижчі.

Цьогорічна абітурієнтка з Бурштина Марія теж готувалася до вступу з кількома репетиторами. «Я почала займатися з репетиторами у 2012 році. Чесно кажучи, роботою репетиторів не задоволена (це були вчителі з різних бурштинських шкіл), тому що на тестуваннях мені випали теми, які ми не розглядали ні в школі, ні з репетиторами», – розповідає Марія. Заняття з репетиторами батькам абітурієнтки обійшлися приблизно у 10 тисяч гривень. Так, одне заняття з української мови на 90 хв. коштує 50 гривень, математики (60 хв.) – 40 гривень, англійської мови (60 хв.) – 60 гривень. «Результати тестувань збіглися з оцінками атестата. Але я не вважаю, що тут є надзвичайна заслуга репетиторів. Багато моїх друзів, які займалися з репетиторами, погано пройшли ЗНО», – зазначає Марія.

Як каже Марія Мрічко, збільшується кількість «немедалістів», у яких середній бал атестата вищий за медалістів. «Немедаліст може мати в десятому класі оцінки, які не дають можливості отримати медаль. А в одинадцятому він, як правило, працює з репетиторами і закінчує школу з високими оцінками. У десятому класі на медаль не заслуговує, а в одинадцятому має добрий атестат», – пояснює заступник начальника обласного управління освіти і науки. За словами Богдана Томенчука, під час ЗНО свої знання підтверджують не медалісти, а «хорошисти».

 

Заслужити чи здобути?

Попри очевидні ознаки корупції в освіті, Івано-Франківщина входить у п’ятірку найкращих областей за результатами ЗНО. Окремі школи мають у регіоні добру репутацію з підготовки випускників до вступу. «Дуже добре проходять ЗНО з усіх предметів випускники Української гімназії №1 (Івано-Франківськ) та Калуської гімназії, – розповідає Мрічко. – Треба сказати, що у цих школах і найменша кількість медалістів. Богородчанська і третя Бурштинська школи добре готують до здачі хімії і біології. Івано-Франківська загальноосвітня спеціалізована школа №5 дає гарні знання з іноземних мов. Щороку вони підтверджуються не лише на ЗНО, а й на олімпіадах».

Крім того, добре проходять ЗНО з предметів природничо-математичного циклу випускники Долинського природничо-математичниого ліцею. Войнилівська школа Калуського району та Надвірнянський ліцей добре готує істориків, математиків, фізиків. Історію, іноземні мови, українську мову гарно здають випускники Рогатинської школи №1 та Рогатинської гімназії імені Володимира Великого.

Після того, як Вишиванюк прямо натякнув на корупцію у школах, департамент освіти, науки, сім’ї, молоді та спорту ОДА заповзявся боротися з липовими медалями. У наступному навчальному році у школах області будуть проведенні діагностичні контрольні роботи у 10-11 класах. За результатами цих контрольних зрізів будуть визначатися претенденти на медаль. Окрім письмових робіт, знання учнів 9-10 класів визначатимуться за он-лайн моніторингами. Крім того, запланована комплексна перевірка у Тлумацькому і Рожнятівькому районах, під час якої особлива увага буде звертатися на об’єктивність оцінювання.

Однак викорінювати корупцію із шкіл повинні не чиновники, а випускники та їхні батьки. Абітурієнти мають зрозуміти – за медалями не варто гнатися. Медаль при вступі у вищий навчальний заклад – це лише невелика перевага при рівній кількості балів у сертифікаті незалежного тестування. До того ж є низка інших категорій вступників, які при однаковій кількості балів мають переваги над медалістами. «Якщо, наприклад, дитина з сільської місцевості не має медалі, а з міської – має, то при рівних балах все одно віддасться перевага дитині з сільської місцевості», – зазначає Марія Мрічко. Та й зрештою, пільги при вступі не гарантують студентові безтурботного навчання.

А на переконання Богдана Томенчука, медаль повинна бути результатом ЗНО. «У більшості випадків вчитель розуміє, що під медаллю він ставить фіктивну оцінку. Він розуміє, що, з одного боку, на нього тисне керівництво, з іншого боку – батьки. Треба відсепарувати тих, хто ту медаль заслужили, і тих, хто її здобули», – підкреслює Томенчук.

 

 

Марія ГАВРИЛЮК