Нещодавно PinchukArtCentre оголосив імена 20 художників, номінованих на Всеукраїнську премію “PinchukArtCentre”. Серед них двоє претендентів – з Івано-Франківська.

 

Премія “PinchukArtCentre” цінна не тільки й не стільки матеріальною винагородою для переможців (100 тис. грн. за перше і по 25 тис. гривень за друге та третє місця), скільки перспективою навчання у видатних закордонних митців. Зрештою, номінація на цю премію сама по собі вважається певним визнанням і поступом для українського художника. Цього року маємо нагоду порадіти за двох номінантів- франківчан Тетяну Щеглову і Євгена Самборського.

Таня Щеглова – учасниця творчого дуету “Synchrodogs” («Синхронні пси»). Вчилася в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу на факультеті управління та інформаційної діяльності. Займається фотографією з 2007 року. Десь із того часу працює разом з Романом Процюком (“Noven”). “Synchrodogs” займаються фешн та арт-фотографією, про яку самі кажуть: «Що про неї говорити? На неї треба дивитися».

Євген Самборський теж номінований на премію як учасник «Відкритої групи» разом з чотирма львівськими художниками. У 2005 році Самборський закінчив Інститут мистецтв Прикарпатського національного університету. Тепер йому 28 років. За цей час в його портфоліо з’явилися назви 19 групових і 5 персональних виставок. Євген був двічі на стипендіях у Польщі, першого разу у 2008 році.

Перший тривалий виїзд за кордон для художника часто багато означає. Нові знайомства, клімат, архітектура, нічне життя, їжа, ландшафти. Саме локації є одним з визначальних елементів фотографій дуету Тані і Романа.

В тому ж 2008 вони розказували в своїх онлайн-блогах про першу довгу самостійну подорож Європою. Їхали автостопом, що тоді ще було для українців з розряду подвигу, ночували у незнайомих людей, з якими контактували в інтернеті.

З тих поїздок вони публікували свої фотографії. Після цього освоювали топографію різних місцевостей. Рік по тому Таня виграла у конкурсі від міжнародного бренду одягу “United colors of Benneton”. Тоді ця марка шукала свіжі обличчя для рекламної кампанії. Вони оголосили змагання, на яке міг податись кожен, тож в сумі подалось 66 тисяч учасників. Голосування відбувалося в інтернеті, переможців обирало не журі, а користувачі всесвітньої мережі. І в 2010 Таня і Роман поїхали до Нью-Йорка на зйомки.

Після цього з легкістю розпрощалися з гонораром. «Ми з Ромою відпочили в Одесі. Наїлися суші. Купили ретроскутер на два місця і катаємося по місту», – сказала Таня в якомусь з інтерв’ю.

Євген Самборський насправді теж щось подібне говорив про свій побут і про важливість в ньому подорожей. «Питання комфорту для мене є дуже важливим. Художнику має бути комфортно, бо коли відволікаєшся на інші речі, то про основні думається наполовину. Отож, комфорт для мене – це можливість час від часу зустрічатись з друзями, мати житло і необхідні матеріали для роботи, обов’язковим є інтернет, мати змогу кілька разів на рік відвідувати інші країни, знайомства з культурами та ментальностями яких для мене дуже важливі».

Окрім подорожей, для Самборського важливий новий досвід, який він після своєї виставки в Івано-Франківську поїхав шукати до Львова. Живучи у Львові, Євген позиціював себе як художник львівський. Але потім він переїхав до Києва і вже майже півроку живе там як резидент першої київської програми для художників “KYIV AIR”.

 

   

Такі часті зміни постійного місця проживання, періодичні виїзди на закордонні стипендійні програми, комбіновані з далекими подорожами в Індію, Грецію, Німеччину, є гарним подразником для творчості. Одна з таких поїздок була можливістю навчатись і співпрацювати з відомим польським художником Павелом Альтхамером та побути у 2012 році його асистентом на 7 Берлінському бієнале.

В тому році для Самборського сталося багато важливих подій. Протягом 2012 року відбулося його дві персональні виставки в Росії і Польщі, а невдовзі до переїзду в столицю Євген здобув перше місце у конкурсі МУХ (Молоді українські художники).

Попереднього 2011 року “Synchrodogs” теж були у списку номінантів на МУХ, але тоді поступились. Проте виставка номінантів цього конкурсу значиться першою в їхньому резюме. Тоді дует лише віднайшов свій стиль і починав його шліфувати. 

«Уникайте копіювання будь-чийого чужого стилю і знайдіть свій власний» – такою порадою завершується одне з інтерв’ю Тані і Романа для молодіжного закордонного видання “Post New”.

Це те, що вони зуміли. В своєму стилі знімали комерційні фешн-сет для британського бренду “Urban Outfitters” і журналів “New York magazine” та “Harper’s Bazaar”, знімали Леонардо ді Капріо для “Esquire”, а також у Москві фотографували засновника соціальної мережі Facebook Марка Цукерберга для журналу «Афіша».

Окрім цього, персональні виставки в США, Британії та Європі. В Україні вони виставляються як фіналісти різноманітних конкурсів, проте ще не мали тут окремої експозиції.

Тим не менше, в їхньому резюме уже останнім здобутком стоїть участь у груповій виставці 20-ти номінантів премії. Їхня виставка відкриється 2 листопада 2013 року в найбільшому в Україні центрі сучасного мистецтва “PinchukArtCentre”.

І хоча жодної особливої заслуги Франківська в успіхах ані Тані, ні Євгена немає – вони завдячують лише власним зусиллям – але в задоволенні порадіти й повболівати за земляків не варто собі відмовляти.

 

Софія КОВАЛЬ