Під егідою Комуністичної партії України у місті Яремче на Івано-Франківщині пройде всеукраїнська акція із відзначення 70-ої річниці Карпатського рейду партизанського з’єднання Ковпака.

 Покладання вінків та квітів, а також мітинг-реквієм відбудеться біля меморального пам’ятника партизанам-ковпаківцям у цю неділю, 4-го серпня. Про це міського голову Яремче Василя Онутчака повідомив заступник голови комітету Верховної ради України з питань молодіжної політики, фізкультури, спорту і туризму, народний депутат від КПУ Олександр Присяжнюк. В програмі заходів також урочиста хода містом Яремче, спортивне свято.

 “Організаторами заходів є група народних депутатів України, ­- йдеться в листі Присяжнюка. ­ – В них братимуть участь громадськість області, гості з інших областей України, народні депутати України та ветерани Великої Вітчизняної війни”.

 Гості прибули минулого четверга Яремче перетнула кавалькада машин, яка привезла учасників акції. Автобус, кілька приватних авто та мікроавтобуси із символікою КПУ зупинилися в Татарові, де їхні пасажири розклали наметовий табір. За оцінками місцевих мешканців, з четверга до суботи кількість мешканців табору зросла з 80-ти до більш як двохсот чоловік. Більша частина — молоді люди спортивної статури та відповідної зовнішності років тридцяти.

 Організатори вшанування партизанської слави у Яремче від імені нардепа-комуніста Присяжнюка посилаються на Закон України “Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років” та Указ Президента “Про заходи у зв”язку з 70-річчям визволення України від фашистських загарбників та 70-ої річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років”. 

 

Валентин Могила, “Карпатський рейд” Ковпака: “Вісті Комбатанта”, 16.10.2010 ­

 – 2 червня 1943 року, за місяць до битви на Курській дузі, півтори тисячі партизан-ковпаківців виступили з району Сарн на Карпати. Мета походу — «рейкова війна», знищення нафтопромислів і розвиток партизанського руху в Західній Україні…

 Командування операцією зі знищення “банди” Ковпака було доручено генералові вермахту Кріґеру — знавцеві гірської війни і карпатського театру ще з часів першої світової війни. Німці вивчили напрям руху з’єднання на Карпатські гори і стежили за ним, з’ясовуючи його сильні й слабкі сторони. У середині рейду вони дали можливість партизанам «розігратися»: на степових просторах розбити свої окремі частини. Кріґер поставив завдання — повністю знищити з’єднання в Карпатах, вважаючи, що в горах воно попаде в пастку. До складу фашистського угруповання ввійшли п’ять полків СС, один гірськострілковий і п’ять батальйонів особливого призначення.

Під щоденним бомбардуванням і обстрілом «мессершміттів» з’єднання ввійшло в гори. Партизани металися кряжами і гірськими стежками Олекси Довбуша, йшли далі в гори, прокладаючи шлях до величезного Поп-Івана і стрункої Говерли. Намагаючись вирватися з кільця, що стрімко звужалося — пастки Кріґера, користуючись картою Карпатських гір 1898 року, Ковпак і Руднєв вирішили розірвати проривом 13-е за числом оточення з’єднання. Напрямок — через Делятин, де розташовувався штаб угруповання Кріґера.

 

У ніч з 3 на 4 серпня ударна група захопила місто, розгромила штаб Кріґера (генерал чудом уцілів) і оволоділа мостом через Прут. Після виходу із «гірського мішка» всіх рот з’єднання рятівний міст було висаджено в повітря. Однак повністю вислизнути з пастки було не просто. Ковпаківці застосували військову хитрість козаків Дениса Давидова проти військ Наполеона: після сутички розсипатися в усі сторони. З’єднання розбили на шість груп і визначили «зоряні» маршрути відходу із пастки. Через місяць всі групи повернулися туди, звідки починали рейд на Карпати.

У рапорті Ковпака Сталіну від 8 жовтня 1943 року про підсумки Карпатського рейду повідомлялося: знищено 52 залізничних і дорожніх мости, пущено під укіс 19 ешелонів, підірвано 40 нафтовишок і 13 нафтосховищ, убито 3349 солдатів і офіцерів ворога. З’єднання втратило убитими близько 450 партизан — кожного третього…