Днями
РЕКЛАМА
Можуть же рекламники, якщо захочуть. З’явилася соціальна реклама приблизно з таким текстом: «…Ми розуміємо, що ти доросла людина і що соціальна реклама на тебе все одно не вплине. Хочеш – не пристібайся, хочеш – перевищуй швидкість. Але просимо про одне: заповідай свої органи іншим людям! Є безліч інших людей, яким стануть у пригоді твої нирки або серце і які поводитимуться на дорозі обережно. Тільки мізки свої, ради бога, не заповідай нікому…»

Якось
МІЛЬ
Один мій товариш, доктор наук і професор, між іншим, застав раз свою юну доню (одинадцяти років на той час) за розгляданням двох метеликів молі, що злилися в екстазі на дверцях холодильника.
– Дивися, тату, яка дивна зрощена міль, – задумливо вимовила дочка.
– Це не зрощена міль, а дві окремі, – поправив тато.
– Тоді що вони тут роблять? – поцікавилося дитя.
– Займаються сексом, – чесно відповів тато, який завжди вважав, що чесність і відвертість – головне у відносинах між дітьми і батьками.
Але наступне питання дійшлої дитини навіть тата-професора надовго загнало в кут.
– А чому ТАК ТИХО?
Як сказав товариш, він не знав, чи сміятись, чи плакати, чи гордитися собою.

Колись
ПОРНО
Знайомий розповів. Одного разу мій молодший брат виміняв у когось у дворі, не важливо на що, стопку порнографічних календариків. І заховав у себе під матрацом. Ми з сестрою пронюхали цю справу і, вдосталь надивившись на дивовижні (справа давня, радянська) картинки, заклали братика мамі. За повною програмою. Мама гірко посміхнулася, розклавши порнуху у себе на чайному столику, і призвала Юрчика до себе на килим, в будуар. Ми припали до дверей, передчуваючи забавну екзекуцію. Словесну, зрозуміло. Бити у нас в сім’ї вважалося непедагогічним.
– Синку! – з тихим болем в голосі почала мама. – Ти розумієш, що змусило цих жінок зніматися за гроші ось у такому вигляді?
Юрчик пробубонів щось негативне.
– Я поясню тобі,  – надихнулася мама. – Річ у тому, що ці жінки живуть у жорстокому, капіталістичному світі. У багатьох з них немає роботи. І чоловіки їх, швидше за все, теж без роботи. Так от, щоб прогодувати дітей, щоб їхні сім’ї не залишилися на вулиці, ці нещасні жінки вимушені показувати себе в такому ось ганебному вигляді. – Мама, як професійна вчителька, зробила невелику паузу для того, щоб Юрчик засвоїв отриманий матеріал, і кульмінаційно вигукнула:
– Ось тобі було б приємно, якщо б твоя мати, твої сестри знімалися б у такому вигляді, щоб заробити собі на шматок хліба?
– Ну ти що, мамо… Звичайно, ні! Ви ж товсті!

І взагалі…
В одному місті сталася засуха. Літо було у розпалі, і міський священик скликав всіх зранку в храм молитися про дощ. Прийшло все місто, і все місто сміялося над одним хлопчиком. Хлопчик прийшов з парасолькою. Кожен сміявся над ним і казав:
– Дурнику, навіщо ти притягнув парасольку? Дощу не буде.
А дитина їм відповіла:
– А я думав, що якщо ви помолитеся, то дощ піде.