Вибори у Войнилівській ОТГ засвідчили одразу кілька тенденцій: перше – ОТГ є ласим шматком для багатьох політичних сил, тому виборчі технології та нечесну гру ніхто не відміняв. Друге: програти вибори дуже просто – для цього потрібно сподіватися на політичний бренд, ще й поставити на дільниці недолугих спостерігачів. Третє: із виборів у вибори фаховість членів ДВК є низькою, через що ними легко маніпулювати.  Четверте: виборчий електорат у селах консервативний, однак, чутливий до матеріальних благ.

На вулиці ще лише сіріло, а народний дім у Войнилові уже блимав жовтими вікнами. Тут неспішно снували члени ДВК, сонно перемовляючись між собою. Уже за півгодини рух суттєво пожвавився; мине ще стільки ж часу – і робота істерично закипить. Войнилівська ДВК – одна із тих, які на виборах ОТГ минулої неділі відкрилися із запізненням на понад півгодини.

Уже близько 8.00 під дверима товклися виборці, а за хвилин 10 – найбільш нетерплячі почали ремствувати і виламувати двері. Хтось наскаржився в СБУ. Жінка, яка не встигала на автобус,  погрожувала написати скаргу до СВК. І лише після того, як голова СВК, яка примчала із сільради через дорогу, розчервоніла та знервована через телефонні дзвінки від правоохоронців, провела лікбез, ДВК розпочала роботу.

Порушення

24 грудня у Войнилівській ОТГ відбулися вибори голови та ради об’єднаної громади. У єдину громаду об’єдналися села Войнилівської селищної ради (села Довпотів, Дубовиця, Середня, селище Войнилів) та Перевозецької сільської ради (села Перевозець, Кудлатівка, Павликівка, Слобідка). У голосуванні взяли участь 57,4% виборців.

Найчастіші порушення цих виборів  – голосування без паспорта або ж спроби проголосувати замість іншої людини.

Більша частина ДВК формувалася із новачків. І хоча вони пройшли навчання, однак, багато не читали самого закону «Про місцеві вибори», тож не тільки порушували процедуру, але й піддавалися маніпуляціям.

• Ключовими проблемами у забезпеченні законності та належної організації виборчого процесу в день голосування були процедурні порушення, які допускали члени ДВК. Це часто призводило до конфліктів між суб’єктами виборчого процесу, ускладнювало роботу комісії та створювало незручності в процесі волевиявлення громадян, – повідомляє сайт Громадянської мережі «ОПОРА».

На виборчих дільницях відбувалися і серйозніші порушення.

• Скільки людей голосує на дому? Можливо, вам допомога потрібна – когось привезти, наприклад? – двоє молодиків не ходять околяса і задають питання прямо влоб.

Від такої простоти розгубилися навіть члени дільничної виборчої комісії. Чоловіки ж, звісно, «забули» посвідчення в автомобілі, а на вимогу – продемонстрували звичайну роздруківку.

Вони не криються, що один зі штабів вирішив допомогти. І взагалі не відчувають крамоли у своєму вчинку, спокійно очікуючи надворі, коли з дільниці заберуться спостерігачі. Їдуть тільки тоді, коли відповідну інформацію отримали правоохоронці, члени СВК та ДВК. А вже буквально за годину з’ясовується: чоловіки намагалися розповсюдити «практику», яка широко застосовується на одній із виборчих дільниць.

• Шевченко дав машину, щоб привозити на дільницю стареньких людей та тих, хто далеко живе, – член ДВК у Перевозці взагалі не приховує цієї інформації.

Щоправда, на запитання чи розуміє вона, що йдеться про підкуп виборців, стає менш охочою до спілкування.

• А що тут такого, – не здається. – Привозять усіх, кому треба, а не лише виборців одного кандидата.

Шевченко Віктор – народний депутат по Калуському виборчому округу від політичної партії «УКРОП». Ця політична сила підтримала на виборах на той час діючого голову Перевозецької сільської ради Мар’яну Масляк.

Нагадаємо, що на позачергових виборах до Верховної Ради у 2016 році Віктор Шевченко переміг на виборах  брата міністра енергетики й вугільної промисловості – Сергія Насалика, наростивши за два місяці свій рейтинг майже увосьмеро. Тоді «фішкою» виборчої компанії кандидата стали «туристичні» поїздки на Буковель для виборців, безкоштовні концерти у селах Калущини та вдала політична промокомпанія.

Цікаво й інше: на ДВК у Перевозці були спостерігачі від інших політичних сил. Вони відверто розповідали про підвіз, але не зробили спроб, аби припинити порушення, поставити до відома правоохоронців та незалежних спостерігачів. При цьому йдеться не тільки про спостерігачів від політичних партій, які розглядали ці вибори, як можливість «нагадати про себе», але й про основних конкурентів на цих виборах.  Або вибори політикам не дуже важили, або ж сито для потенційних спостерігачів має стати жорсткішим. Нині спостерігачі від політичних сил, переважно, не навчені випадкові люди, які не знаються на законодавстві і сидять на дільниці, «щоб взяти протокол».

Кандидати

У боротьбі за посаду голови об’єднаної громади змагалися восьмеро кандидатів: «Самопоміч» висунула на посаду голови Войнилівської ОТГ Віталія Виростка, «Радикальна партія» — Лесю Вирасток, а «Народний Рух України» – Любомира Габльовського. Анатолій Сачковський, Богдан Русинкевич та Святослав Гончар йшли на вибори самовисуванцями.

Проте реальна боротьба розгорнулася між двома діючими на той час сільськими головами: головою Войнилівської селищної ради Володимиром Рудим, якого висунула політична партія БПП «Солідарність» та головою Перевозецької сільської ради Мар ‘яною Масляк, яку підтримав «УКРОП».

Мар’яна Масляк отримала підтримку 64,3% виборців й обігнала Володимира Рудого майже втричі. На кожній із виборчих дільниць результат Мар’яни Масляк був вищим, ніж в її головного конкурента. На деяких округах – разюче: приміром, у Перевозці 456 виборців проголосували за кандидата від «УКРОПу» і лише 9 – за Володимира Рудого. Схожі пропорції – у всіх селах, які раніше входили до Перевозецької сільської ради.

Навіть у Войнилові Мар’яна Масляк отримала ледь не вдвічі більше голосів.

Це можна пояснити кількома аспектами: Володимир Рудий на посаді уже два терміни, проте у селищі говорять про незначну кількість змін або взагалі їх відсутність. Крім того, Володимир Рудий представляв провладну політичну силу, яка користується не надто великою популярністю. Зрештою, не виключено, додало до показника кандидата від «УКРОПу»  і «автопослуга» для виборців.

Але голова об’єднаної громади стала «генералом» без армії, адже «УКРОП» отримав 1 мандат  у раді об’єднаної громади. А майже половину мандатів у Раді отримала політична партія «Батьківщина».

• Ми не висували свого кандидата на голову, адже така політична сила, як «Батьківщина» має висувати людину, яку підтримають напевне, або ж взагалі не подавати свого кандидата, – зауважила у розмові одна із кандидатів у депутати від ВО «Батьківщина».

ВО «Батьківщина» на всіх місцевих виборах завжди користувалася більшою підтримкою у районі, ніж у Калуші. У політичної сили – широка партійна мережа та сталий електорат, який крім того, є ще й активним виборцем. На виборах до Войнилівської ОТГ ВО «Батьківщина» поставила ставки на людей, які користуються авторитетом в односельців.

Боротьба за ОТГ

Нині ОТГ зосереджує непоганий стартовий ресурс завдяки більшій кількості податків, які залишаються на місцях та спеціальним субвенціям, які надходять із держбюджету.

До ради об’єднаної громади Войнилова балотувалося чимало відомих на Калущині людей, і це може свідчити про те, що ОТГ розглядають як важливий елемент суспільного устрою та ресурс-майданчик для політичних сил.

Приміром, ще два роки тому порожню нішу децентралізації зайняла політична партія «Воля», яка супроводжувала процес об’єднання Верхнянської ОТГ. У результаті політична сила «отримала» свого голову та 12 депутатів із 26 у раді Верхнянської ОТГ, а один із «менторів» політичної партії  набрав на окрузі достатньо голосів, щоб стати депутатом обласної ради . У Войнилівській ОТГ таких здобутків не повторила жодна політична сила.

Оксана Пілянська