Книгу українського письменника Мирослава Дочинця «Многії літа. Благії літа» видали ще в 2012 році, однак її актуальність не вимірюється часом. Книга написана на основі повчальних нотаток Андрія Ворона, 104-річного закарпатського мудреця, травозная, як жити довго в здоров’ї, щасті і радості. Пропонуємо читачам ознайомитися з деякими настановами довгожителя.

 

• Пий чисту воду, де тільки не повернешся, не чекаючи спраги. То перші ліки. Куди мене доля не вела, я найперше шукав криницю, джерело. Не пий солодкої і солоної (мінеральної) вод із пляшок. Перша роз’їсть печінку, а друга – замурує судини. Пиво довго бродитиме у тобі, як у бочці.
• Нехіть до тютюну з’являється, якщо жувати гіркий болотний аїр. І взагалі – в усіх травах лікує гіркота.
• Пости – найбільша благодать. Ніщо не кріпить і не молодить мене так, як постування. Кістки стають легкими, як у птиці. А серце веселе, як у хлопця. З кожним великим постом я наче молодшаю на кілька літ. Але не їсти м’яса – ще не піст. Не «їсти» свого ближнього – ось перший крок до посту.
• Не забувайте про горіхи. Горіх схожий на мозок. У ньому сила для мозку. І сила чоловіча.
• Не переїдайте! Голодний звір спритніший і хитріший за ситу людину. З мисочкою запарених злаків, жменею фініків і квартою вина римські легіонери бігли в повній амуніції 10 км, врізалися у ворожі ряди і билися півдня без перепочинку… А від переситу і розпусти патриціїв Римська імперія впала.
• Сік квашеної капусти – найдоступніші ліки від цукрового діабету, хвороб печінки, шлунка, підшлункової залози, нервової системи. Він підстьобне ці органи до роботи і оживить усе тіло. Щодня я з’їдаю бодай ложку-дві квашеної капусти. І вам так раджу.
• Якщо приходять хвороби, це означає, що ми порушили якісь закони Природи. Учіться в Природи. Вона мудра. І організм мудрий, бо є частиною природи. Не треба боятися хвороб. Це не кара за гріхи, а спосіб вилікувати гріховне, очиститися, обновитися. Святі вважали біль за дар. Треба відкрито сприйняти його, пізнати його природу. Зрозуміти, що Природа хоче сказати вам через цей біль. Спробуйте максимально розслабити хворе місце, внутрішнім зором заглянути в біль. Тоді хвороба сама розкриє свої причини і покаже способи їх подолання.
• Мед уживай радо. Натщесерце з водою. І побачиш, що голова твоя буде світлою, а тіло легким.
• Тримай організм у чистоті. Сирі овочі – як віник для нутрощів. Добре чистить і польовий хвощ. Його заварюють і п’ють, як чай. Так само й бруньки, листя, сік берези. Ці дві рослини я вважаю нашим замінником морської капусти – диво-рослини на землі.
• М’ясо, якщо кортить, можеш їсти. Але рідко. Не лакомся на свинину, не одного вона дочасу на той світ понесла. А тоненька скибка сала піде на хосен. Але не копти його. Нащо смолу споживати… Коров’яче молоко нічого не дає людському тілу. Хіба що кисле.
• Навчіться пробачати. Часто артеріальний тиск підвищується не від того, що ви їсте, а від того, що «їсть» вас.
• Моя їжа – це крупи, квасоля, зеленина. Суди за звірами. Хижак наївся м’яса – ледве суне, лінивий. А кінь з вівса день воза тягне. Сарничка з трави аж літає.
• Остерігайтеся масного. Воно не тільки шкідливе, але й підступне. Чим жирніша їжа, тим більше хочеться їсти. Шматок шашлика чи шоколаду збуджує в нас коротку радість. Ось чому нас так вабить така їжа. Але «жирування» небезпечне, як усяке облудне задоволення. Вилийте бульйон у лійку раз, удруге, втретє… Якогось разу лійка заб’ється від масного осаду. Що ж тоді казати про наші тоненькі судини, які ми бездумно наповнюємо масною кров’ю…
• Прислухайся до того, що нам заповідано: «В поті чола будеш їсти хліб свій». Це не покара, це – вимога, припис. Щоденний хліб (їжу) треба заслужити. Кожного дня вчинити якесь зусилля – до поту. Чи то робота, чи швидка хода, біг. З потом вийде недобра сіль і недобрі нерви. Ви помітили, що коли ми хворі чи дуже схвильовані, нас обливає потом?
• Якщо на столі риба – ти пан. Риба очищає і молодить, як і вода, звідки вона прийшла. Знак риби носив Ісус. Риба, сухий житній хліб, овочі – найкраща тобі гостина.
• Візьми за звичай бодай кілька хвилин всякої пори стояти босоніж на землі. Давай тілу землю, поки вона сама не покликала його.
• Їжте те, що належить людині, а не свині. Вона їсть усе підряд і без міри. Через це навіть очі у неї заплилі жиром. А ви їсте її. І хочете після цього виглядати інакше? А гляньте на молоде теля, що гарцює на зеленому лужку. Чи не кращий вибір, якщо говорити про м’ясо? Або візьміть жирну качку, що ледве суне. І молодого півника, що літає двором. Чи рибу, що стрілою пронизує студену воду… То який вибір підказує вам розум? Людина виглядає на те, що їсть.
• Забудьте про смажене, жирне і солодке. Молоко теж не раджу пити, хіба що кисле. Цукор і м’ясо гниють у людині. А отже, і людина гниє. В якому б ви не були захланному стані, один 40-денний піст явить вам перше диво. А подальші принесуть очищення, відновлення, омолодження.
• Кожне зело, яке плекала твоя рука, вдвічі поживніше, ніж куплене. Я радію їм, як дітям. І вони це чують. Рослинка вгадує, чого нам бракує, і дає нам це. Все під ногами, що потрібно нашому тілу. Все в Небі, що потрібно душі.
• Здоровому і поважному в літах (коли не піст) не зашкодить краплина вина чи ковток чистої горілки. Але не більше, ніж на палець-два в келишку. Так, щоб лише рот сполоснути. Краще вживати настоянку на хріні, часникові, глоді, калгані. А не питимеш – нічого не втратиш. Багато питимеш – втратиш усе. Будь завжди в такому стані, щоб Богу не було огидно до тебе навідатися.
• Диво-ягода – смородина. Чорна – для вітамінів, червона – для крові, біла – для нирок. Щодень споживаючи їх, можна за місяць для тіла стільки доброго набути, скільки за рік ніякими ліками не зробиш. Смородиною виводять з організму все отруйне, гниле, мертве. Смородина – ягода давніх мудреців.
• Не раз я чую: ми вас пам’ятаємо дідом уже сорок років. І завжди однаковим. Як це вам удається? Їм кортить почути секрет одним словом і відразу, і щоб це було доступно кожному. І тоді я кажу: буряки! Їжте щодня червоні буряки. Бодай скибку.
• Привчи себе жити в прохолодному помешканні. Досить, щоб ноги і руки були в теплі, зате голова – в свіжості. Тіло марніє і старіє від тепла. В уссурійських лісах я знав старезного китайця, що завжди ходив у ватяному одязі, зате в хижі майже ніколи не топив.
• Воду пий зі скляного, а краще з глиняного посуду.
• Я навчився за раз споживати одну їжу – або м’ясо, або рибу, або молочне, або злаки. Не змішуючи їх. Навіть ведмідь, котрий їсть усе, і часом голодує, їсть роздільно. Або рибу, або мед, або ягоди і листя. Якщо пощастить уполювати дичину, він прикопає її, привалить камінням, щоб підготувати шлунок до м’яса.
• Лікареві – лікареве. Господу – Господнє. Від Нього головні ліки і благодать. І кожен отримає їх за потребою, вірою і волею в серці. Нема хвороби, яку б чоловік не здолав з Божою милістю. Проси, чекай і отримуй. Я бачив, як дерево, в яке вдарила блискавиця, стояло всохле шість років. А на сьомий – зазеленіло. Що тут казати про людину – дитину Божу.