На 1 квітня припадає початок дії низки законодавчих змін, деякі з яких вплинуть на життя багатьох українців, розповідає про них ВВС Україна.

Газ – окремо, “труба” – окремо

Найбільш резонансним, як виглядає, буде запровадження абонентської плати за підключення до системи газопостачання, – як для промисловості, так і для побутових споживачів.

З 1 квітня споживачі платитимуть за газ, як товар (за лічильником чи нормами споживання), а також окремо – за підключення до мережі.

Відповідне рішення Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) ухвалили наприкінці березня. Там твердять, що у такий спосіб хотіли зробити тарифи більш прозорими.

Плата за газ для побутових споживачів становитиме 4942 грн за тисячу кубів. Плата “за доставку” вираховуватиметься на основі приєднаної потужності кожного споживача.

Відтак, для тих, хто має газові котли чи колонки ця плата буде більшою, ніж для тих, хто користується лише газовою плитою.

Раніше ця плата зараховувалася до загального тарифу і становила близько 13% залежно від постачальника. У НКРЕКП запевняють, що загальний платіж за газ не повинен змінитися.

Віце-прем’єр Павло Розенко заявив, що платіжки за газ не повинні зрости, адже у нинішній тариф вже було закладено абонплату, а зростання ціни самого газу як товару не передбачається:

“Це не є новим платежем, та вартість, яку люди платили за газ, просто буде розбита на два платежі… і жодних підстав для збільшення ціни на газ, ні на житлово-комунальні послуги я не бачу”.

Проте експерти сперечаються щодо того, чи справді платежі для побутових споживачів не зміняться. З одного боку, ціна на газ дійсно зменшиться, порівняно із нинішнім тарифом у 6 879 грн за тисячу кубометрів. Але абонплата “за доставку” для кожного конкретного споживача може виявитися вищою, ніж нині.

На нову структуру платежу хоче подивитися і прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

“Хочу подивитись на структуру платежу. Якщо ми знайдемо різницю суттєву, ми звертатимемося у комісію та вимагатимемо переглянути рішення (НКРЕКП – Ред.)” – написав він у своєму Twitter.

На початку абонентна плата для побутових споживачів буде меншою, ніж для промисловості, але поступово – впродовж трьох років – вони повинні зрівнятися.

Ліки справді подешевшають?

Із 1 квітня в Україні починає діяти програма “Доступні ліки”.

Вона передбачає, що ціни на медикаменти трьох категорій порівняють із цінами у кількох сусідніх країнах, а потім, витрачені на них гроші, пацієнтам відшкодовуватимуть з бюджету.

Реферування цін мали запровадити ще два місяці тому. Проте тоді представники фарміндустрії заявили, що не готові до таких змін, й уряд відтермінував запровадження нових правил.

Відшкодування ПДВ по-новому?

З 1 квітня має запрацювати новий Порядок ведення реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування ПДВ. Відповідну постанову уряд ухвалив 25 січня 2017 року.

Фактично, йдеться про запуск відкритого реєстру автоматичного відшкодування ПДВ, який експерти завжди називали одним із найбільш корумпованих податків.

Відкритий реєстр, за даними якого відшкодування відбуватиметься автоматично, дозволить прибрати до 60% проблем, пов’язаних із адмініструванням податку – заявляв міністр фінансів Олександр Данилюк:

“До 1 квітня ми запускаємо реєстр автоматичного відшкодування ПДВ. Ми взяли цю функцію ведення та забезпечення прозорості реєстру на себе. Це дуже прозорий майданчик, відкритий реєстр. ДФС вносить інформацію, а Держказначейство автоматично відшкодовує. Все відкрито, просто та зрозуміло. Простий алгоритм, працюватиме як годинник”.

У Мінфіні також сподіваються, що запуск прозорого реєстру ПДВ стане проміжним варіантом у питанні передачі Мінфіну баз даних ДФС.

Згідно із новим порядком, кожного робочого дня ДФС вноситиме до Реєстру інформацію щодо заявок на повернення ПДВ за попередній робочий день.

Далі цю інформацію отримуватиме Держказначейство.

На основі отриманих даних Держказначейство перераховуватиме узгоджені суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку відповідно до черги у Реєстрі і в межах коштів, наявних на Єдиному казначейському рахунку.

Дані реєстру оприлюднюватиме на своєму сайті Мінфін.

Е-декларування: для когось завершене, для когось – триває

1 квітня витікає термін, коли найвищі посадовці і державні службовці мали подати свої електронні декларації за 2016 рік. Попередні декларації – за 2015 рік – вони подавали восени минулого року.

Для державних службовців “другого ешелону”, а також інших осіб, які зобов’язані подавати е-декларації згідно із законом “Про запобігання корупції”, але робитимуть це вперше, строки подовжено до 1 травня. Представники ГО, діяльність яких пов’язана із боротьбою з корупцією, мають подати ці декларації до 1 січня 2018 року.

Рости рибка – велика і маленька

З 1 квітня запроваджується нерестова заборона на вилов риби. Скільки вона триватиме – в кожній області окремо визначатимуть управління Держрибагентства.

Втім, відповідно до Правил любительського і спортивного рибальства, рибалки-любителі і надалі можуть ловити рибу, якщо робитимуть це “однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега у межах населеного пункту у дозволених місцях, за межами нерестовищ”.

За порушення цього правила передбачена адміністративна відповідальність – штраф до 680 гривень та стягнення збитків за кожну незаконно виловлену рибу, не залежно від її розміру чи ваги. Найменше “коштує” карась – 17 гривень за один екземпляр, найбільше – судак, за якого можуть стягти 510 гривень за одну рибину.

На цей період також заборонено влаштовувати перегони на човнах.