Вперше в Україну Йошіхіко Окабе потрапив у 1992 році, коли був іще школярем. Він приїхав як звичайний турист. Тоді в Україні японцю було дуже цікаво, адже саме розпався СРСР і наша країна отримала незалежність.

Згодом Йошіхіко покинув Україну, але вона його – ні. Тепер японець добре знаний у колах українських політиків, науковців і навіть козаків. «Галицький кореспондент» поспілкувався із Окабе та розпитав його про любов до України та різницю між нашими країнами.

Зустріч японця з українською культурою

Через 16 років після перших відвідин України Йошіхіко знову повернуся. Його запросили в один із донецьких університетів. Після цієї поїздки іноземець став частіше бувати не тільки в Донецьку, але й у Києві. Також він потоваришував із теперішнім головою Івано-Франківської обласної ради Олександром Сичем, який часто запрошував японця на Прикарпаття. І от нещодавно Окабе таки приїхав.

«Тепер я можу сказати, що Івано-Франківськ – мій дім. Це дуже гарне місто», – наголошує японець. Каже, що йому соромно, що раніше не приїжджав через постійну заклопотаність.

Окрім Івано-Франківська, Окабе побував у Галичі. Згадує, що бачив дуже гарний історичний замок та церкву святого Пантелеймона у селі Шевченкове. Зізнається, що раніше не знав про таку давню історію тутешніх країв.

Побував японець і в Галицькому національному природному парку та в музей-скансені народної архітектури та побуту Прикарпаття. Іноземець наголошує, йому було дуже цікаво, адже він вперше у житті побачив стародавню українську хату. «Я одягнув вишиванку і був у справжньому українському домі. Думаю, що це символічна і гарна зустріч японця із українською культурою», – каже Йошіхіко.

Те, що об’єднує

Окабе належить до давнього самурайського роду. Але насамперед він відомий громадський діяч, фахівець з економічних питань у системі державного управління, доктор економічних наук. Крім того, Йошіхіко – українознавець, генерал-полковник Українського реєстрового козацтва в Японії та президент Японської асоціації україністів.

Іноземець настільки зацікавлений Україною, що добре вивчив українську мову і вільно спілкується нею. Каже, що вивчення нашої мови для нього – це хобі, тому робить це із задоволенням. Граматику Йошіхіко вивчив легко, але не обійшлось без проблем. Виявляється, немає українсько-японського словника, а це значно ускладнює навчання. «На жаль, я не лінгвіст, тому не можу сам його укласти. Та сподіваюсь, хтось колись за це візьметься», – надіється Окабе.

Також він вважає, що в Японії та України дуже схожі культури. Наприклад, у нас є козаки, а у них – самураї. «Вони дуже подібні, – підкреслює іноземець. – Не знаю, що про самураїв думають українці та загалом європейці, але вони – не тільки бійці, вони виступають як політики, зберігають культуру. Так само козаки. Вони – символ держави».

Через таку спорідненість Йошіхіко вирішив створити в себе на батьківщині реєстрове козацтво. Наразі японських козаків небагато – тільки п’ятеро. Але Окабе запевняє, їм дуже цікаво живеться.

Крім того, він належить до Асоціації україністів Японії, яка наразі налічує близько 70 осіб. Вони проводять щороку по дві конференції. На останній, яка відбулася у травні, обговорювались досить цікаві теми. Наприклад, вплив України на культуру Польщі. «Я тоді здивувався, що японці займаються такими дослідами», – каже Йошіхіко.

Також, за його словами, Україну та Японію об’єднують інші речі, наприклад, трагедії Фукусіми та Чорнобиля.

Великий потенціал

«На жаль, багато японців не знають вашу країну, її культуру і наскільки ми схожі», – каже іноземець. За його словами, багато хто знає лише назву нашої країни. Тим більше мало хто в Японії чув про Івано-Франківщину.

На думку Йошіхіко, у нас дуже великий туристичний потенціал і Прикарпаття може зацікавити туристів з Японії, адже вони люблять подорожувати. Проте для них дуже важливою є мова спілкування. Йошіхіко каже, що японці часто не говорять іноземними мовами. «Тому для них найважливіше – інформація рідною мовою», – зазначає іноземець.

Крім того, Йошіхіко пояснив особливості японської економіки, яка більше орієнтується не на випуск кінцевого продукту, а на деталі до нього. Наприклад, багато хто думає, що смартфони «Самсунга» – це все «Самсунг». Але понад 50% деталей до цих телефонів – з Японії. «Ваша держава може зробити багато хороших і дешевих деталей. Чому дешевих? Бо у вас дешева робоча сила. А ще ви можете працювати на експорт, це моя вам порада», – зауважив Йошіхіко.

Також Окабе додає, що на все потрібен час. Він з кожним роком бачить позитивні зміни в Україні, можливо, не такі швидкі, як хотілося би українцям. «У нас економіка швидко піднялась, але для цього все ж знадобилося 10-15 років. Думаю, у вас також можна зробити все за короткий термін, але все-таки для гарного результату українцям треба трошки почекати», – каже японець.

Цікавиться Йошіхіко історією українців. Зокрема, тепер вивчає тему Зеленого Клину. Каже, що це дуже цікавий історичний факт, оскільки українці, які переселились на Далекий Схід, стали у прямому сенсі сусідами японців.

«Багато фактів про Зелений Клин маловідомі як серед японців, так і серед українців. Крім того, є проблема з документами, які стосуються тих подій, адже вони зберігаються в архівах Росії», – пояснює Окабе.

Своє захоплення Україною Окабе Йошіхіко сформулював дуже по-східному: «Японець перший раз приїхав до України і багато разів повернувся…»

Людмила ОЛЕНЮК