Сьогодні, 10 вересня, в Івано-Франківську відбулася презентація книги Євгена Положія «Іловайськ» за участю представників харківського видавництва «Фоліо».

Роман «Іловайськ» – це розповідь про війну без сентиментів та перебільшень. Причиною  написання книги українського письменника, журналіста та громадського діяча є переконання, що помилки треба аналізувати.

Євген Положій писав роман одразу двома мовами. Оповіді очевидців автор записував тією мовою, якою говорив респондент, а потім перекладав їх. Отож книга має дві повноцінні авторські версії: українську та російську. Тираж видання – 2000 тисячі українською мовою і 2000 російською.

Для написання роману автор зустрівся із 100 бійцями, проте зі  100 історій в книгу ввійшла тільки половина.

«Бійці з Іловайська – загнані в кут люди, які нікому не потрібні. Багато хлопців, які не вірили в Бога, після цього навернулися. Але це окрема історія. Про неї можна написати окрему книгу», – розповідає Євген Положій.

Тему Іловайська наша держава не хоче чути, вважає автор, “немов не було ні мертвих, ні тих, хто вижив”. Натомість він вважає, що за Іловайськ рано чи пізно треба буде відповідати, принаймні перед історією. Адже люди запитають у командирів, чому їх не було в той момент, чому судять тільки командира 5-го батальйону, якщо втекли звідти багато?

Євген Положій живе в Сумах, за 40 км від кордону з Росією. Каже, що у нього вдома довго стояли спаковані  валізи з речами і документами, навіть вже думали з сім’єю де будуть жити, якщо щось станеться. Наразі валізи розібрали, звикли до того життя, яке є.

Автор зазначає, що написати книгу було непросто. Люди не вірили, що він напише правду,  були переконані, що все перекрутить. Євген Положій написав багато книг, проте найбільшою його працею є “Іловайськ”.

За словами письменника, на презентації книги у Києві нікого з командирів не було, прийшли тільки прості бійці. А якби прийшов Семен Семенченко, його б побили, каже він.

Автор планує написати ще одну книгу, бо має обов’язок перед Херсоном, адже херсонців відправили в Іловайськ  на вірну смерть вже тоді, коли все було зрозуміло.