А куди їде, може здогадатись лише бувалий пасажир. Та й нагадує вона у годину пік швидше не собачу будку, як співав Скрябін, а банку зі шпротами. Минуло більше року після транспортної реформи в Івано-Франківську. Але з великого галасу малий результат. Ситуація в області нічим не краща. До всього цього додаються ще й брудні правила гри. Українська Галицька Партія продовжує викривати зловживання у владних кабінетах.

На старті реформи

У заявах міської влади все виглядало дуже модно, по-європейськи: фірмові футболки для водіїв, GPS-навігатори та електронні табло, чистота і комфорт, безкоштовний проїзд для школярів, система єдиного квитка. А ще нові маршрути та автобуси мали розвантажити міські дороги. Дещо з обіцяного владі справді вдалось виконати. Діти отримали проїзні учнівські квитки, і в автобусах встановили супутникові системи для відстеження маршрутів. Навіть сервіс є, на якому ці маршрути можна переглядати: https://city.dozor.tech.

Та от футболки водії не носять, пасажирам грублять, автобуси прибирають «для галочки». А введені з 1 січня нові номери маршрутів зовсім заплутали пасажирів. Людям складно розібратись в «інформативних» табличках на зупинках, де малюсінькими буквами написані вулиці, якими їдуть маршрутні автобуси. Причому невідомо, коли і в який бік.

В Українській Галицькій Партії радять міській владі скористатись вдалим прикладом європейських міст. Скажімо, у Варшаві таблички на зупинках і автобусах зроблені так, що людині чітко видно, куди з цієї зупинки вона поїде. Також на автобусі прикріплене велике електронне табло із назвою кінцевої зупинки. А на наших маршрутках – великий клапоть паперу, приліплений скотчем до лобового скла, із назвою основної вулиці чи пункту, куди він прямує. Видно, з електронікою у міської влади зовсім зле. Бо немає ні обіцяних табло на зупинках, ні електронних квитків. Зате в автобусах повно реклами, засмальцьовані крісла та фіранки, зовсім умовна чистота вікон та підлоги. Так виглядає типовий автобус європейського Івано-Франківська.

Дороги міста теж не вдалось розвантажити. Великогабаритним автобусам явно тісно на вузьких вуличках Івано-Франківська. На ключових зупинках все ті ж затори із марштруток та боротьба за місце. Все ті ж порушення правил дорожнього руху, про які час від часу з’являються повідомлення від користувачів у соцмережах.

Уся ця реформа обійшлася франківцям у додаткових 50 копійок до вартості квитка. Чи було це того варте – питання до влади, і воно залишається відкритим. Може, мер ще декілька разів проїдеться в міському транспорті і все-таки візьметься за реальні зміни?

«Було б неправильно звинувачувати у всьому перевізників. Адже вони поставлені владою у дуже некомфортні умови роботи із притаманними сучасним реаліям елементами корупції та лобіювання «своїх». Також є велика заборгованість міста перед перевізниками за безоплатний проїзд пільговиків. В таких умовах не кожен витримує. Перевізники постійно змінюються. Уступаючи місце тим, хто «підмастив». Така нестабільність аж ніяк не додає міцності системі», – переконана очільник Івано-Франківської організації УГП Наталія Сербин.

Один автобус – два маршрути

Та є перевізники, які роками обслуговують маршрути міста і області. І живеться їм добре, особняки собі будують, землі скуповують. Зокрема, йдеться про прокурорську родину Гаврилюків. У своєму блозі на kurs.if.ua Наталя Сербин докладно описала схему, за якою Гаврилюкам вдалось добре пригрітись на пасажирських перевезеннях. Сам заступник прокурора Калуша працює звичайним службовцем. А от його дружина та батько займаються перевезеннями і самі, і через підставну фірму ТзОВ «Корида-Транс». Загалом, вони володіють 47 автобусами. В обласному центрі ТзОВ «Корида-Транс» здійснює чверть пасажирських перевезень. Щоб урвати такий ласий шматок, не обійшлось без обману та підтасовок. Так, у 2014 році на обласний конкурс із перевезень, а згодом і на міський Гаврилюки заради виграшу подали один і той самий комфортабельний автобус MAN А20. Зрозуміло, що одна машина не може їхати і в Надвірну, і в Пасічну. Тож MAN залишився у місті, а в район їде звичайний «Богдан». Обманутими залишились представники організації інвалідів, які під час обласного конкурсу дали Гаврилюку найбільшу кількість балів, бо сучасний MAN якраз обладнаний для перевезення людей з фізичними обмеженнями.

Побачивши, що схема працює, у 2015 році Гаврилюки знову подали заявку на обласний конкурс. Цього разу йшлося про маршрут до туристичної Поляниці. Обов’язковою умовою конкурсу була наявність двох транспортних засобів. Гаврилюк і запропонував два справді хороші автобуси – NEOPLAN N 1116 і VANHOOL T-815. Однак ситуація, традиційно, повторилась. Туристів до Поляниці на автостанції чекає старенький Mercedes-Benz. А водій ще й просить пасажирів не купувати квитки, а йти за шлагбаум і там робити посадку.

Департамент промисловості та інфраструктури ОДА знає про порушення. Адже сам надав Українській Галицькій Партії таку інформацію. А отже, фактично, покриває прокурорську родину. Бо дізнавшись про ці зловживання, мав би ініціювати хоча б розірвання договору з перевізником, вважають партійці. Але Гаврилюки і далі возять людей у стареньких автобусах за немалі гроші. Активісти УГП будуть вимагати від Департаменту надати копії договорів із недобросовісними перевізниками, щоб разом із юристами спробувати вплинути на ситуацію, якщо вже сам департамент не справляється із своїми обов’язками.

Активісти Української Галицької Партії виступають за якісні зміни у системі транспортних перевезень і відкриті до співпраці. Тож зі своїми думками та пропозиціями звертайтесь до партійного офісу в Івано-Франківську за адресою:  пл. А. Міцкевича, 8, офіс 17 або за телефонами: (066) 715 45 18, (098) 367 58 43.

Наталя КАПУСТИНСЬКА