“Він мало що розповідав, більше розпитував про нас, як наші справи. Ніколи не жалівся, йому завжди всього вистачало. Розпитати, що потрібно знайти чи передати — це був справжній маленький подвиг. Адже для нас у нього все добре. Він був дуже оптимістично налаштований, любив життя”, – пригадують діти героя.
“Він був найкращим чоловіком, батьком, сином, другом. У всьому найкращим, якщо, звісно, можна вмістити в це слово всі якості, доброту, турботу, які Василь поєднував у собі…” – каже дружина.