З 1 січня 2018 року в Україні має набрати чинності заборона захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів — тобто запроваджується обов’язкове сортування сміття.

Такий крок — вкрай необхідна міра для покращення екології України. Про це нагадала представникам органів місцевого самоврядування заступник начальника Управління благоустрою територій та комунального обслуговування – начальник відділу поводження з побутовими відходами Мінрегіону Людмила Полтораченко під час Міжнародній конференції «Управління відходами в рамках Європейської стратегії для Дунайського регіону: партнерство для розвитку».

Читайте також: Якщо нічого не робити зі сміттям, воно поглине планету, – Алан Янг на TEDx

Відповідно до Закону України «Про відходи» ще у 2002 році встановлено, що до повноважень місцевих держадміністрацій у сфері поводження з відходами та органів місцевого самоврядування належить зокрема, здійснення  роздільного збирання корисних компонентів цих відходів.

У 2012 році додатково було визначено, що роздільне збирання побутових відходів здійснюється їх власниками згідно з методикою роздільного збирання побутових відходів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, а також суб’єктами господарювання, які в установленому порядку визначені виконавцями послуг на вивезення побутових відходів на певній території, повідомляє Міністерство регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України.

«Методика роздільного збирання побутових відходів затверджена наказом Мінрегіону від 01.08.11 № 133 та зареєстрована у Мін’юсті. На сьогодні роздільний збір впроваджено в 575 населених пунктах України, на полігонах встановлено 22 сміттєсортувальні лінії.

Це дало змогу переробити у 2016 році 3,09% побутових відходів, які потрапили на заготівельні пункти вторинної сировини та сміттєпереробні заводи. Щорічний обсяг збору вторинної сировини становить близько 1 млн м3.

У той же час, обсяг зібраних ресурсоцінних компонентів шляхом роздільного збору у контейнери, що встановлені на прибудинкових територіях, шляхом сортування на сортувальних лініях, що встановлені на полігонах, або шляхом приймання у приймальних пунктах вторинної сировини становить лише 40% від потужної спроможності вже існуючих сміттєпереробних заводів, і тому для функціонування цих підприємств завозиться із-за кордону макулатура, використані полімери та склобій, а вітчизняна вторинна сировина — потрапляє на полігони», — зазначила Людмила Полтораченко.

Також вона ознайомила учасників конференції з проектом Національної стратегії поводження з відходами в частині поводження з побутовими відходами, розроблений спільно з європейськими експертами Мінекології, Мінекономрозвитку та Мінрегіоном.

Як зазначила Людмила Полтораченко, основними цілями Стратегії є зменшення кількості полігонів та сміттєзвалищ, і забезпечення організації нових регіональних полігонів на основі кластерного підходу (визначених «зон охоплення»), відповідності цих полігонів вимогам Директиви 1999/31/ЄС про захоронення відходів та сприяння роздільному збиранню ресурсоцінних матеріалів, придатних для перероблення у вторинну сировину, там, де це буде економічно обґрунтовано і фінансово вигідно. Для оброблення роздільно зібраних відходів — створення необхідної інфраструктури для збирання та сортування.

«Створення інтегрованої системи поводження з відходами здійснюватиметься на засадах міжмуніципального співробітництва, що передбачатиме об’єднання зусиль органів місцевого самоврядування для створення належної системи об’єктів поводження з ПВ (сміттєперевантажувальних станцій, сміттєсортувальних ліній, сміттєпереробних заводів, об’єктів з оброблення, перероблення і видалення відходів, регіональних полігонів тощо), враховуючи принципи значної економії та географічної доцільності», — зазначила вона.