Начальник Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС Нонна Багмет, на обслуговуванні якого перебувають великі платники податків Західного регіону, в т.ч. платники Івано-Франківської та Закарпатської областей розповіла для редакції ІФ «Галицький кореспондент» про план BEPS; ратифікацію Україною Багатосторонньої конвенції MLI, яка буде перешкодою для розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування

На сьогодні завдання номер один для всіх цивілізованих країн є забезпечення фінансової стабільності не тільки на національному, а й на глобальному світовому рівні.

Україна за останній час зробила суттєві кроки в цьому напрямку. І бізнесу вже слід готуватися до імплементації плану BEPS в українське законодавство.

Від імені України підписано протоколи до договорів про уникнення подвійного оподаткування. Ці протоколи покликані скасувати нульові ставки податку з доходів нерезидентів щодо пасивних доходів, які виплачуються з України. Такі протоколи були підписані до податкових угод з Кіпром, Нідерландами, Швейцарією, Великою Британією та іншими країнами.

Цього року Верховна Рада України ратифікувала Багатосторонню конвенцію по імплементації пов’язаних з податковими угодами заходів. Це стане перешкодою для розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування (Багатостороння конвенція MLI).

Враховуючи тривалість процедури вступу в силу Багатосторонньої конвенції MLI вплив її положень на бізнес можна очікувати не раніше 2020 року. MLI вже підписали 87 країн і 21 юрисдикція ратифікувала її. Тож, тільки після закінчення тримісячного терміну з моменту передачі ратифікаційної грамоти Організації економічного сприяння і розвитку Багатостороння конвенція MLI вступить в силу.

Логічним продовженням роботи над зменшенням можливостей виведення прибутку українських  підприємств з-під оподаткування з використанням іноземних компаній стала розробка законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиття бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування» (далі – «Законопроект»), спрямованого на впровадження в Україні плану BEPS.

Нововведення вводять у «податковий обіг» такі новинки, як оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК), конструктивні дивіденди та оподаткування опосередкованого продажу української нерухомості через іноземні компанії. Особливу увагу приділено трансфертному ціноутворенню (ТЦО) і питанням, пов’язаним із застосуванням податкових конвенцій.

Тож, давайте розглянемо запропоновані зміни детальніше.

Оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК)

Основний принцип оподаткування КІК полягає в тому, що прибуток КІК, який належать українським резидентам-фізичним особам, буде обкладатися податками в Україні пропорційно частці участі таких фізичних осіб в капіталі КІК. Причому, якщо річні доходи всіх КІК перевищують 2 мільйони євро, їх прибуток буде скориговано відповідно до спеціальних правил, передбачених Законопроектом.

Правила оподаткування прибутку КІК можуть бути застосовані не до всіх іноземних компаній. Не буде обкладатися податками в Україні прибуток КІК, зареєстрованих в країнах, з якими діють податкові конвенції, та які не включені в «офшорний» список. Для такого звільнення, КІК повинна фактично сплачувати податок на прибуток за ефективною ставкою не нижче 13%, або 50% доходів КІК повинні бути активними і відповідати відповідному визначенню, пропонованому Законопроектом.

Також, якщо річні доходи всіх КІК, що належать українському резиденту-фізичній особі, не перевищують 1 мільйон євро, в такому випадку додаткового оподаткування в Україні не буде.

Конструктивні дивіденди

Серед можливих нововведень, слід відзначити появу поняття так званих «конструктивних дивідендів». Різниця між сплаченою «кваліфікованому» нерезиденту сумою відсотків, роялті або за поставку товару/послуг і ціною, що відповідає принципу «витягнутої руки», буде прирівнюватися до виплати дивідендів з відповідним зобов’язанням сплатити авансовий внесок з податку на прибуток підприємств і податок з доходів нерезидентів. Це ж правило буде застосовуватися при продажах нерезидентам товарів/послуг за цінами, що не відповідають принципу «витягнутої руки».

Оподаткування опосередкованого продажу української нерухомості

У разі прийняття Законопроекту, прибуток нерезидентів від продажу української нерухомості або прав її довгострокової оренди шляхом продажу корпоративних прав в іноземних компаніях підлягатиме оподаткуванню в Україні. А з метою отримання можливості контролю над такими продажами, будуть введені спеціальні правила, згідно з якими нерезидент, який отримує корпоративні права в іноземній компанії, вартість яких на 50% або більше походить від української нерухомості або прав її довгострокової оренди, буде виступати податковим агентом нерезидента-продавця таких корпоративних прав і повинен буде стати на облік в українських податкових органах до першої оплати за придбаний інвестиційний актив. А за порушення нерезидентом цих правил буде можливим застосування адміністративного арешту майна.

Трансфертне ціноутворення

Зміни торкнуться як критеріїв, що визначають зв’язаність сторін, розширення кола платників податків, до яких застосовуються правила ТЦО, збільшення переліку контрольованих операцій, правил застосування деяких методів, так і звітності, яку необхідно буде подавати українським компаніям.

Правила ТЦО почнуть застосовуватися до сільгоспвиробників, що сплачують єдиний податок, які постачають свою продукцію нерезидентам. Також передбачається закріпити у Податковому кодексі доктрину ділової мети в операціях з нерезидентами. Навіть якщо операції не є контрольованими для цілей ТЦО, витрати на користь нерезидентів без ділової мети будуть збільшувати оподатковуваний прибуток. А результати контрольованих операцій не будуть враховуватися в разі відсутності розумної економічної причини здійснення таких операцій. Такі ж наслідки будуть, якщо операція не передбачає приросту активів платника податків, або ж якщо податковий орган вважатиме, що однією з головних цілей контрольованих операцій є несплата суми податків.

Законопроект передбачає запровадження трирівневої звітності для цілей ТЦО, яка буде включати документацію із трансфертного ціноутворення (Local File), глобальну документацію (Master File) і звіт у розрізі країн (Country-by-country report).

Застосування податкових конвенцій

У разі прийняття Законопроекту, зміни не торкнуться підприємств, які співпрацюють із компаніями з юрисдикцій, в податкових конвенціях з якими немає застережень про вигодоодержувача. А ось якщо застереження в податковій конвенції є – правила посилюються.

На законодавчий рівень планується вивести вимоги до вигодоодержувача, а саме виконання істотних функцій, відсутність передачі доходу далі, наявність відповідних ресурсів для використання активів і покриття ризиків.

Також, українські компанії зможуть застосовувати податкові конвенції з країнами бенефіціарів власників, незважаючи на фактичне здійснення виплат іншим нерезидентам. У свою чергу, у нерезидентів з’явиться обов’язок довести свою «бенефіціарність».

На даний час Законопроект розміщений в публічному доступі для громадського обговорення, тож зазнає істотних змін перед тим, як стати законом. Запрошуємо до обговорення.