Щоб кожен кандидат, який хоче прийти до влади в Україні, дорожив своїм іменем, а ми, виборці, пам’ятали, «хто з якого болота вийшов», куди йде, чиї інтереси відстоює і що робить, незалежно від того, як солодко співає чи як щедро меценатствує, «Галицький кореспондент» продовжує згадувати останніх 13 років та політиків, які вийшли на арену в цей час. Читайте, порівнюйте, аналізуйте. І головне – обов’язково прийдіть на вибори.

Яремче – курортне містечко, яке має статус міста обласного значення. Представницьким органом влади у цьому регіоні є Яремчанська міська рада. Окрім міста, їй підпорядковуються смт. Ворохта і села Микуличин, Татарів, Поляниця, Яблуниця та Вороненко.

В останні дні 2001 року в Яремче, Микуличині й Татарові з’явилося покриття компанії «Київстар GSM», проте це задоволення було не з дешевих. Так, стартовий пакет і мобільний телефон обходилися тоді приблизно у сімсот гривень. Ціна однієї хвилини розмови з абонентами «Київстар» коштувала 20 центів США, а хвилина розмови з абонентами інших мобільних мереж – 44 центи. І це при тому, що офіційно мінімальна зарплата була 140 гривень. Як би там не було, до «блага технічної цивілізації» Яремче, міським головою якого тоді був Михайло Чорнодолюк, долучилося напередодні місцевих виборів, що відбулися 31 березня 2002 року.

 

Василь Гуменюк і Василь Гуменюк

12 січня 2002 року продовжила свою роботу 18-та сесія Яремчанської міської ради третього демократичного скликання. Депутати встановили загальний склад ради наступного, четвертого скликання. Треба зазначити, що тодішній склад міськради нараховував 33 депутати, але було вирішено, що Яблуницю на рівні міста має представляти не два, а три посланці народу. Через збільшення кількості населення Яблуниці у селі стало три виборчих округи замість двох.

У той же день депутати Яремчанської міськради утворили міську виборчу комісію у складі 13-ти осіб. Її головою став головний спеціаліст управління туризму, рекреації та природокористування міськвиконкому Орест Рекетчук (НРУ), його заступником був директор міського підприємства із забезпечення тепловою енергією Михайло Менделюк (СДПУ(о)), а секретарем комісії обрали вчителя Яремчанської ЗОШ №2 Людмилу Злобіну (РХП). Через декілька днів новоутворена комісія зареєструвала 14 місцевих осередків політичних партій та громадських організацій, які виявили бажання брати участь у виборах міського голови Яремче, депутатів міської та обласної рад.

Треба згадати, що, згідно з тодішнім законодавством, висувати кандидата на посаду міського голови мали право ті партії, місцеві організації яких нараховували 100 і більше членів, а в обласну раду – організації, що мали понад 50 членів.

На початку лютого МВК зареєструвала перших кандидатів на посаду міського голови. Серед них були начальник міського управління праці і соціального захисту населення Галина Попович, директор ТзОВ «АММО» Мирон Остапʼюк, прапорщик Делятинського гарнізону Іван Магас, вчитель ЗОШ №3 Орест Мартинець, перший заступник міського голови Ярема Боюк, начальник відділу охорони та збереження екосистем Василь Вредюк, помічник прокурора м. Яремче Володимир Торованин, начальник будинку відпочинку Володимир Ільчук, головний державний санітарний лікар м. Яремче Сергій Акрітов і підприємець з Ворохти Микола Палійчук. Пізніше до них долучилися головний лікар санаторію «Прикарпаття» Юрій Горбуляк, заступник директора міського центру зайнятості Дмитро Гнипʼюк, заступник міського голови Дмитро Яворський, президент Івано-Франківської торгово-промислової палати Василь Гуменюк і останнім зареєструвався, за дивним збігом обставин, пенсіонер з Микуличина (хто б ви думали?) Василь Гуменюк. Пізніше один з кандидатів, Мирослав Остапʼюк («Реформи і порядок»), написав відповідну заяву, і виборча комісія зняла його з реєстрації.

Для виборів депутатів міської ради комісія утворила 34 виборчі округи – 13 у Яремче, по 7 у Микуличині і Ворохті, аж 4 у Яблуниці, 2 у Татарові і 1 округ у Поляниці. На 34 депутатські крісла претендували 169 кандидатів. Для виборів міського голови на території Яремчанської міськради було утворено єдиний виборчий округ.

На початку березня кандидат у мери Яремче і водночас помічник прокурора міста Володимир Торованин повідомив місцеву пресу, що «завдяки зусиллям міської прокуратури вдалося зменшити заборгованість із зарплат працівникам бюджетних і небюджетних установ». Про те, що декілька днів перед цим було вчинено напад на його опонента Василя Гуменюка, Торованин не повідомив. «Яремчанський вісник» обіцяв розповісти про цю ситуацію у наступному числі, проте у черговому номері інформацію про напад на Гуменюка у Франківську 26 лютого не розмістили.

«Вчимося вибирати»

До слова, міський голова Яремче Михайло Чорнодолюк навіть видав спеціальне розпорядження, у якому було визначено місця, де дозволялося розміщувати агітаційні матеріали у місті. Так, офіційну політичну рекламу у Яремче тоді можна було побачити на огорожі будівництва по вулиці Свободи, на рекламному стенді біля відділу субсидій і на огорожі будови церкви Івана Хрестителя по тій же вул. Свободи. Аби у 2002 році «застосувати матеріали передвиборчої агітації», потрібно було звернутися у виборчу комісію.

Треба також відзначити практично відсутність політичної реклами у «Яремчанському віснику», засновником якого є міська рада. Проте газета опублікувала статтю голови міської виборчої комісії Ореста Рекетчука «Вчимося вибирати».

Пан Рекетчук повідомив, що на посаду міського голови зареєстровано 15 кандидатів. На обласному рівні права яремчанців захищатимуть 5 депутатів обласної ради, обраних з 26-ти кандидатів. До слова, у 1998 році на посаду міського голови було зареєстровано 7 кандидатів, у депутати до обласної ради – 25, а до міської ради – 111 кандидатів. Троє кандидатів, які балотувалися на посаду міського голови у 2002 році, робили це і в 1998-му.

Не минулося і без оригінальних випадків. Під час процедури реєстрації двоє кандидатів на крісло мера Яремче не погодилися, аби їх реєстрували від політичних партій. Голова міськвиборчкому припускав, що партії пішли на такий крок, аби створити собі імідж або завоювати прихильність висуванців.

Ще один претендент на посаду міського голови був висунутий трудовим колективом, але не подав жодних документів. «Цей факт спонукає задуматися, чи колектив серйозно підходив до цього державного питання, чи просто експериментував над виборцями та виборчою комісією. Який підхід, такий буде і результат», – резюмував Рекетчук.

 

Гвардія Палійчука

Як би там не було, а 31 березня на території Яремчанської міськради вибори таки відбулися. За їх підсумками міським головою Яремче було обрано Миколу Палійчука (майже 2000 голосів), другим був Василь Гуменюк (трохи менше за опонента), а третім – Дмитро Яворський (1701). Василь Вередюк набрав 1640 голосів виборців, а всі інші кандидати – менше тисячі.

Микола Палійчук переміг у виборчих перегонах на дільницях селища Ворохта, у Татарові, Яблуниці, Поляниці і Вороненці. Василь Гуменюк був першим на двох виборчих дільницях в Яремче, а Дмитро Яворський – у Дорі.

Депутатами Івано-Франківської облради від Яремче стали Василь Яремчук, Володимир Сірецький, Ігор Яківчук, Михайло Колімбровський і Василь Лукʼян. Свої повноваження яремчанці делегували начальнику пожежної охорони в області, голові обласної податкової адміністрації, начальнику відділу природокористування та рекреації міськвиконкому, колишньому меру Яремче та головному лікарю центральної міської лікарні. «Немає сумніву: яремчанська депутація в обласній раді повним складом увійде до конструктивної прогубернатівської більшості», – писала місцева преса.

Кипів виборчий процес і в населених пунктах міської ради. Так, Ворохтянська селищна виборча комісія зареєструвала кандидатами на посаду місцевого голови пʼятьох претендентів: тодішнього голову Мирослава Юсипчука, голову профспілкової організації санаторію «Смерічка» Миколу Шегрина, директора навчально-спортивної бази «Авангард» Миколу Попівняка, вчителя математики ВСШ Івана Будзулюка і головного спеціаліста міського відділу земельних ресурсів смт. Ворохта Ігоря Глинчака. Проте, за результатами виборів у 2002 році, свою посаду зберіг Олексій Йосипчук. Утримались у кріслах і голова Татарова Ганна Кадайська, голова Яблуниці Марія Павук і голова Поляниці Юрій Соловчук. Лише в Микуличині Іван Яремчук «посунув» з посади Ганну Онутчак. До слова, її попередником був саме він.

12 квітня 2002 року розпочалася перша сесія Яремчанської міської ради четвертого демократичного скликання. За пропозиціями новообраного міського голови Миколи Палійчука, його першим заступником з питань діяльності виконавчих органів влади депутати затвердили колишнього начальника СДПЧ-13 Юрія Бодоряка. Заступником міського голови з питань економіки стала колишній начальник відділу податкової інспекції Надія Бандурка, а керуючим справами міськвиконкому – Михайло Сокирка, який до того працював в організаційному відділі виконавчого комітету. Також депутати проголосували за склад виконкому Яремчанської міськради, список якого запропонував Палійчук. До нього увійшли і троє представників виборчого штабу новообраного мера.

Не вдалося того дня депутатам затвердити лише секретаря міськради. Запропонований Палійчуком вчитель історії Василь Онутчак відмовився кандидувати на цю посаду. Проте через 10 днів Онутчак передумав, і депутати обрали його секретарем міськради. Склалося враження, що Палійчук згуртував довкола себе команду однодумців. Чого не вдалося зробити попередньому меру Яремче Михайлові Чорнодолюку під час свого головування…

 

Літописи погоріли?

Висвітлити місцеві вибори, які відбулися 26 березня 2006 року, виявилось надскладним завданням. Тогорічна підшивка «Яремчанського вісника», засновником якого є Яремчанська міська рада і який міг би багато розповісти, чомусь безслідно зникла з районного архіву. Немає її і в Державному архіві Івано-Франківської області. Немає газети і в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка, окрім двох номерів – 11-го і 20-го. На тих виборах у кріслі міського голови Яремче під стягами блоку «Наша Україна» втримався Микола Палійчук. Але то вже зовсім інша історія…

Микола ГУРАК