Відносини коломиян з місцевим «Водоканалом» завжди були напруженими. А після останнього злету тарифів на воду, які стали найвищими в Україні, це комунальне підприємство для містян стало ледь не першим ворогом. Так і живе Коломия останніх років зо три. Підприємство «Коломияводоканал» періодично лякає мешканців то черговим підвищенням тарифів, то погодинним графіком, то новим доларовим кредитом. Люди у відповідь протестують, сварять за якість води та звинувачують підприємство у нераціональному використанні коштів. На деякий час конфлікт згасає, а потім знаходиться привід для його нового витка. Наразі приводом для настороженості мешканців стали плани «Водоканалу» взяти другий кредит від Світового банку на суму 3,5 мільйона доларів. Люди припускають, що віддавати ці гроші будуть за їх рахунок.

Настороженість коломиян перед кредитами «Водоканалу» має під собою певний ґрунт. Річ у тому, що перший кредит на 4 мільйони доларів, який було взято у 2009 році, дався місту важко. На той час це було 20 мільйонів гривень, і за ці гроші “Водоканал” замінив майже всі комунікації водопостачання і водовідведення, закупив енергозберігаюче обладнання та фільтри для очистки води. Зроблено дійсно великий обсяг необхідних для міста робіт.

Кредит взяти легко, а от віддавати його важко. Місто просто не мало грошей віддавати кредит світового банку. Починаючи із 2013 року, Коломия була у переліку найбільших боржників зі сплати кредиту Світовому банку серед українських міст. Справу вдавалося врятувати за рахунок державного бюджету. Однак постраждали від цього і коломияни.

У 2014 році у місті безпрецедентно зросли тарифи на воду. Зросли так, що Коломия опинилася у трійці українських міст із найдорожчою водою. Влада та керівництво «Коломияводоканалу» запевняли, що зв’язку між кредитом та зростанням тарифів немає, але на громаду їхні аргументи поділяли мало. Більшість коломиян твердо переконані, що кредит Світовому банку повісили на плечі простих людей.

Є із цим кредитом ще одна проблема. Справа в тому, що кредит «Водоканал» взяв у доларах. Тобто якщо ми взяли 20 мільйонів, то віддати, внаслідок знецінення гривні, маємо майже втричі більше.

Та, попри це, коломийський «Водоканал» твердо вирішив взяти ще один кредит. За словами його директора Ігоря Калиняка, після першого кредиту вода в міських кранах справді стала кращою: без нудотного запаху хлору і присмаку намулу. Однак, щоб повністю довести до ладу міські водні комунікації, необхідний другий кредит. З цього приводу у Коломиї навіть скликали громадські слухання, які переросли у скандал. Тоді громадські активісти звинуватили керівництво комунального підприємства у намаганні провести громадські слухання без громади. Мовляв, інформація про громадські слухання з’явилася на сайті Коломийського міськвиконкому лише за кілька годин до зборів. Відповідно, ніхто про них не знав, а на них, між іншим, хотіли провести рішення про нове подорожчання тарифів на 60 копійок.

Конфлікт стих, а рішення брати новий кредит не змінилося. На початку цього року КП «Коломияводоканал» вже подало заявку, і гроші ось-ось мають надійти. Цього разу кредит на суму 3,5 мільйона доларів, або 90 мільйонів гривень. Кредит бере на себе КП «Коломияводоканал», гарантом кредиту є Коломийська міська рада, а гарантом курсової різниці є держава, каже міський голова Коломиї Ігор Слюзар. Ці зобов’язання, додає мер, закладені у Державному бюджеті.

Кошти, отримані від світового банку підуть на ремонт 30 кілометрів міського водопроводу, нові засоби механічної очистки води та фільтраційні басейни. Міський голова переконаний, що кредити Світового банку для міста вигідні та потрібні, адже перший кредит дозволив змінити все насосне обладнання і всю систему очистки води, що зменшило використання електроенергії на 38%, зазначає Ігор Слюзар. Втім, тут же додає, що за цей час ціна на неї зросла у два рази, тож економії не видно.

Одним із завдань, яке місто планує вирішити за рахунок кредиту, є зменшити ступінь втрати води, адже за втрачену воду населення також сплачує. Зараз через старий та зношений водопровід втрачається 30% води. Ці втрати планують знизити до 12%. Особливо критичною ситуація є в мікрорайоні вулиці Леонтовича. Слюзар зауважує, що цей величезний житловий масив досі споживає воду від тимчасового водогону, який будувався разом із заводом «Сільмаш» для забезпечення будівельних робіт. Зараз він тече на кожному стику, тому вкрай потребує заміни.

Незважаючи на встановлення нового механізму очистки, в кранах коломиян досі тече каламутна вода коричнево-ржавого кольору. Це викликає велике обурення у містян, адже кредитні кошти начебто мали б унеможливити таке. Міський голова пояснює, що така вода хімічно та бактеріологічно є чистою. Уся проблема в тому, що фільтраційні басейни були збудовані на одному рівні з річкою Прут. Однак постійний видобуток гравію із Пруту призвів до того, що рівень річки Прут впав на 3 метри за останніх 20 років. Відповідно, ємкості для очищення опинилися вище за річку, що і дозволяє піску потрапляти у питну воду. Власне кредитні кошти і мали б остаточно вирішити цю проблему.

Ігор Слюзар додає, що коломиянам немає чого переживати через новий кредит. Тарифи наразі не підростуть. Хоча того, що це може статися в майбутньому, міський голова не виключає. Однак переконаний, що вони можуть зрости не раніше 2017 року і тільки через інфляційні показники.

Цього разу, слід зазначити, реакція громади не така різка, однак певні застереження все-таки у людей є. Зокрема, як каже громадський активіст Михайло Вовк, усі розуміють, що водопровідні мережі ремонтувати потрібно і що місто необхідних грошей не має. Тому кредит від Світового банку – це, з одного боку, вихід. Але з іншого, продовжує громадський активіст, є тут і негативні нюанси. В першу чергу, те, що важка ноша кредиту лягає на плечі містян, а це доволі великі кошти. Мовляв, щороку місто повинно буде віддавати 4 мільйони гривень, і це при тому, що ми ще повністю не розрахувалися із попереднім кредитом.

Другим неоднозначним нюансом є те, що до проведення тендерів та визначення виконавців робіт місто допущене не буде. Тобто на наших коштах наживатимуться заїжджі фірми, а було би добре, якби хоча б частину робіт виконували коломийські підприємства, вважає громадський активіст.

 

Віктор ФІТЬО