Сучасна епоха, до якої ми з вами безпосередньо причетні, породжує сучасні виклики. Маю на увазі ті глобальні інциденти, що відчутно впливають на сучасне життя пересічного мешканця планети Земля. Здавалось би, тепер, в епоху інформаційних технологій, розуміння помилок минулого і потреби налагодження діалогу, люди не повинні допускати ненависті, гніву і, боронь Боже, війни.

Це не філософські роздуми, а намагання намацати гуманітарні принципи власного і не тільки життя. Однак інколи здається, що людство нічому не навчили перипетії Першої і Другої світових воєн, концтабори, голодомори, надлюдські амбіції, вимірювання черепів з метою визначити пріоритетність того чи іншого народу. Час змінюється, люди залишаються. В Україні це неабияк відчувається. У контексті військового конфлікту тим паче. Можна звинувачувати будь-кого, але маємо величезну рану, яка болітиме, на жаль, і наступні покоління. Чи можна було передбачити таке? Думаю, можна, але… Граблі однакові для всіх.

З 18 по 20 вересня у містечку Асізі в Італії традиційно відбувається щорічна “Молитва за мир у всьому світі”. Цьогоріч це вже 30-та зустріч. Сюди з’їхалися лідери світових релігій, президенти країн, міністри, журналісти, інтелектуали. Мета у всіх єдина – зробити так, щоб військових конфліктів, смертей біженців у Середземному морі і не тільки, бідних на вулицях міст та містечок було менше. Впродовж 30 років незмінно організовує таку зустріч Міжнародна асоціація Святого Егідія. Окрім традиційних панелей на різні теми, гості зустрічаються, спілкуються, дискутують.

Організатори відзначають, що ворожі сторони, наприклад, з Ізраїлю чи Палестини, навряд чи могли б зустрітися на своїх землях. А от на нейтральній території на запрошення міжнародної спільноти, яка має позитивний досвід у миротворчій діяльності, зокрема в Мозамбіку, це можливо. Та й не так часто в міжнародних заходах беруть участь не тільки політики, лідери світових релігій, дипломати, а й глави церков.

У ці дні до Асізі завітали Патріарх Константинопольський Варфоломій і Папа Римський Франциск. Мир, запевняють учасники зустрічі, – понад усе. Але заради нього слід працювати. Серед учасників – не лише представники політичної та релігійної еліти, а й, що важливо, прості люди. Понад 5 тисяч людей лише з Італії зголосилися для участі в зустрічах. А ще є учасники з Бельгії, Словаччини, Китаю, України, Чехії, Росії… Адже тут є можливість детально почути та поспілкуватися про війни, які тривають в різних кінцях світу.

Прикметно, що, крім питань воєнного характеру, учасники заходу обговорюють рівень життя в Європі, відсутність впливу ЄС на негативні зміни у світі, збільшення бідності та відсутність у багатих бажання ділитися з біднішими. Висновок для себе я зробив такий: незважаючи на відмінності між націями, народностями, етнічними групами, релігіями, важливо вчитися жити разом. У дружбі та мирі, пам’ятаючи про те, що жодна війна, окрім зла, ненависті та біди, нічого не приносить. Зважаючи на те, що поки що жодні дипломатичні домовленості не зупинили війну, наприклад, в Україні, варто, мабуть, шукати інші шляхи для досягнення позитивного результату. І думати, як зарадити подібному лиху в майбутньому.