Якісна вода є важливим елементом для підтримки та оздоровлення організму.

Важлива структура

Розглядаючи якість питної води, чимало прихильників здорового способу життя орієнтуються на такі показники: здатність води приєднувати електрони, її молекулярну структуру і лужність. Багато хто вже знайомий із поняттям структурованої води. Це вода з впорядкованими внутрішніми взаємодіями. Простіше кажучи, це рідкий кристал, в якому основним структурним компонентом є молекула води (Н₂О).

Ця вода за своїми властивостями найбільш близька до внутрішньоклітинної рідини організму людини. Через це структурована вода найкраще засвоюється організмом без зайвих витрат енергії і приносить максимальну користь.

Найбільш яскравим зразком структурованої води є тала вода. Наші прадіди недарма приписували їй цілющі властивості. Звичайна водопровідна вода, на жаль, з великою кількістю домішок істотно відрізняється від структурованої, яка міститься в організмі, і погано утримується біомолекулами. Вживаючи таку воду, людина систематично руйнує свої внутрішні структури, на відновлення яких, внаслідок процесів саморегуляції, організм витрачає дуже багато біоенергії, постійно переробляючи таку воду, щоб надати їй однорідної структури, відповідної до внутрішнього середовища організму.

Іванофранківець Максим Трачук, який дотримується здорового способу життя і встиг поекспериментувати з різними системами харчування, тривалий час досліджував якість питної води та вплив її на людський організм. «Виявилося, що найвищий відсоток довгожителів у світі – у Нагірному Карабаху, Абхазії, Окінаві та Якутії, – розповідає чоловік. – Що спільне для цих місцевостей? Лише одна й та ж структура води, яка вирізняється м’якістю».

Корисна питна вода – це не тільки профільтрована від домішок і небезпечних окислів. Жоден із фільтрів не може відновити початкову структуру води. Для цього застосовують спеціальний пристрій – структуризатор.

Іншою ознакою якісної води є її лужність. Лужна вода насичена життєво важливими хімічними речовинами, які так потрібні людині та перебувають саме в тій формі, в якій організм може їх сприйняти – у вигляді іонів. Чим відрізняється іонізована вода від звичайної? Двома параметрами: рівнем рН і окисно-відновним потенціалом.

Луги і кислоти

Німецькі лікарі все частіше стверджують: «Ви не хворі, ви окислені». Чому організм окислюється? Майже 80% продуктів, які ми вживаємо, належать до кислотоутворювальних. І річ не в тому, які вони на смак. Просто під час їхнього розщеплення в організмі утворюється більше кислот, ніж лугів. Чим є той чи інший продукт – кислотою чи лугом, визначає показник рН.

«рН – це кількість іонів водню. Оскільки більшість процесів в організмі є окислювальними, то потрібен потужний лужний буфер, аби підтримати кислотно-лужний баланс», – пояснює Максим Трачук.

Луги мають рН вище семи, кислоти – нижче семи, нейтральні продукти – сім. Оскільки людська кров має рН у межах 7,35 -7,45, то дуже важливо щодня пити воду з лужним рН.

До кислотоутворювальних продуктів належать яловиче, свиняче, бараняче і куряче м’ясо, ковбаса, продукти з білої муки, цукор, кава, чорний чай, всі алкогольні напої, пастеризовані соки, риба та морепродукти, сир, горіхи і насіння, злаки, хліб, булочки і торти, морозиво, яйця, лимонад. Тоді як лужноутворювальних продуктів значно менше: фрукти, овочі, зелень, натуральний йогурт, молоко, соя, картопля.

Якщо людина постійно вживає здебільшого «кислі» продукти і напої, організм повинен постійно вишукувати лужні резерви, щоб підтримувати рН крові на лужному рівні. Коли ці резерви виснажуються, людина починає хворіти.

Тому так важливо, щоб питна вода містила лужний рН. Така вода має оздоровчий ефект і протистоїть окисленню організму, й відповідно – недугам.

Вчені на Заході вважають, що, випиваючи щодня 2-3 склянки іонізованої води з лужним рН, можна нейтралізувати дію спожитих кислотоутворювальних продуктів й, таким чином, уникнути окислення організму.

ОВП

Важливим для організму параметром лужної води є її окислювальний потенціал. Окислювально-відновний потенціал (ОВП) показує, чим є той чи інший продукт – оксидантом чи антиоксидантом. Якщо певний продукт,  наприклад, вода, насичений електронами і готовий віддавати їх, то він є антиоксидантом.

Вимірюється ОВП в мілівольтах за допомогою спеціальних апаратів: редокс-тестерів. Великі позитивні значення вказують на те, що така вода не тільки «не бажає» віддавати електрони, а й сама їх забирає, потрапляючи в організм. Такий процес сприяє утворенню вільних радикалів і спричиняє виникнення багатьох важких захворювань. І навпаки, негативні значення ОВП означають, що, потрапляючи в організм, така вода сама віддає електрони.

Вода з невисоким негативним значенням ОВП і лужним рН має яскраво виражені оздоровчі властивості та рекомендується для щоденного застосування.

Вчена світового рівня Діна Ашбах, яка багато років вивчала властивості активованих розчинів, або ж «живої» води, у своєму дослідженні написала, що в Киргизії у рамках наукової роботи провели понад 1000 вимірювань ОВП водопровідної води у різних районах країни. Потім ці дані порівняли з даними щодо поширення онкологічних захворювань. Виявилося, що в тих районах, де питна вода мала ОВП вище плюс 300 мВ, онкологічні захворювання траплялися майже в два рази частіше.

Розчини з високими значеннями ОВП і рН, причому в обох напрямках (тобто розчин з кислим рН і високим позитивним ОВП – аноліт, і розчин з лужним рН і високим негативним ОВП – католіт) використовуються для лікування різних захворювань.

Аноліт (в народі відомий як «мертва», або ж кисла, вода) має яскраво виражену антибактеріальну, противірусну, протизапальну, антиалергенну і протинабрякову дію. Він здатний знімати запалення, очищати і загоювати рани, виразки (внутрішні та зовнішні). Така вода є потужним дезінфікатором, тому нею можна навіть мити посуд.

Католіт (в народі відомий як «жива» вода) має антиоксидантні, імуностимулюючі властивості, регенерує уражені тканини, виводить токсини, покращує кровообіг, нормалізує метаболізм.

Іонізатор

У багатьох розвинених європейських країнах чимало років поспіль  використовують спеціальний апарат, який залужнює воду та зменшує її ОВП до прийнятного рівня, перетворюючи її на «живу» – іонізатор. Це пристрій з напівпроникною мембраною, яка ділить її на дві камери. У кожну камеру поміщено по електроду, на які подається струм, при цьому відбувається електроліз – процес хімічного перетворення розчину під дією електричного струму. В одну камеру потрапляє перероблена «жива» вода, в іншу – кисла «мертва».

В Україні теж можна придбати такий пристрій. Як запевняє Максим Трачук, вартість якісного іонізатора становить не менше тисячі доларів США.

Варто зазначити, що приготування активованої води в саморобних установках з електродами з нержавіючої сталі може стати серйозною небезпекою для здоров’я тих, хто намагається таку воду пити. Нержавіюча сталь, переважна більшість металів і сплавів не стійкі до анодного розчину. Під час запуску електричного струму електроди, виготовлені з цих матеріалів, розчиняються, і іони нікелю, хрому, ванадію, молібдену переходять у воду, отруюючи її. При виготовленні електроактиватора, призначеного для медичних досліджень, зазвичай використовують стійкі матеріали. Зокрема, для виготовлення анодів – нікель або титан, катодів – платину, надчистий графіт. Для діафрагм беруть пористий фторопласт або кераміку.

Наталя МОСТОВА