25 жовтня в Україні відбудуться місцеві вибори. Їх проведуть на новій територіальній основі та за новим Виборчим кодексом. Він має низку важливих особливостей. Одна з них стосується зміни місця голосування. 

1 січня 2020 року набув чинності Виборчий кодекс, в якому було закладено норми законопроєкту №6240, що передбачає можливість для всіх виборців голосувати за місцем фактичного проживання, зокрема на місцевих виборах. Тепер громадяни зможуть змінювати або визначати свою виборчу адресу, щоб проголосувати за місцем фактичного проживання. Ця процедура довготривала, але її не доведеться повторювати перед кожними виборами, якщо людина не змінить місце проживання.

Раніше виборцю для цього необхідно було до заяви додати відповідні документи, які підтверджують право користування житлом за адресою, яку він просить визначити місцем голосування. Тепер у заяві досить буде лише вказати адресу, за якою виборець фактично проживає та яку просить визначити його новою виборчою адресою. 24 липня члени Центральної виборчої комісії погодили відповідне рішення.

 Потрібні підстави

Франківський координатор громадського руху “Чесно” Віталій Світлик зауважив, що в Україні нарешті прийнято той Виборчий кодекс, якого добивалася громадськість. Серед головних новацій – пропорційна система виборів із відкритими партійними списками.

За його словами, спрощену процедуру зміни місця голосування розробили передусім для внутрішньо переміщених осіб, щоб вони мали можливість голосувати. Франківець зазначає, що більшість з них не мають реєстрації, бо живуть на орендованих квартирах чи в реабілітаційних центрах.

“Якщо будуть спеціально звозити людей, аби було більше голосів, то велику кількість вони не зможуть зареєструвати швидко. Також для цього мають бути важливі обставини. Забирати право на волевиявлення неправильно, оскільки людина голосуватиме за партію, яку підтримує, а партії будуть ті самі – в Івано-Франківську чи в іншому місті. А за кандидата у мери людина може й не голосувати, якщо не має наміру надовго затримуватися в місті, але це – тільки за її бажанням”, – каже Віталій Світлик.

Громадський діяч припускає зловживання, коли кандидати реєструватимуть людей за потрібними їм виборчими адресами, тому цей процес повинна контролювати поліція.

“Такі випадки виявляються, і за “гречкосійство” підвищили кримінальну відповідальність. Якщо раніше могла бути адміністративна відповідальність, то тепер вже кримінальна”, – зазначає координатор.

Ступінь укоріненості

Місце прописки – це проблема ще з часів Радянського Союзу: де прописали, там і мусиш голосувати. Про це говорить політичний аналітик Ігор Ткач. Він переконує, це неправильно, адже всі громадяни в Україні мають право на свободу пересування та вибір місця проживання.

“Сьогодні ти живеш тут, завтра переїхав, бо одружився, змінив роботу чи подорожуєш. Це абсолютно нормальні речі”, – наголошує він.

За словами аналітика, нинішня система реєстрації зберігає недоліки інституту прописки. В сучасному цифровому суспільстві все мало б виглядати інакше. Якщо переїжджаєш на нове місце, де плануєш проживати понад десять днів, досить у своєму електронному кабінеті заявити, що переїхав і живеш за такою адресою. І не важливо, орендована це квартира, номер у готелі чи пансіонат. Ігор Ткач переконує, що це важливо для військової мобілізації та для врахування певних економічних показників.

“Якщо чоловік зареєстрований в місті Калуш, але проживає в Івано-Франківську – одружився, проживає, користується всіма послугами інфраструктури міста Івано-Франківська, дитина відвідувала садок і школу, тут купує продукти в магазинах, то чому він може бути позбавлений права вплинути на місцеву владу Івано-Франківська? Чому він не може сказати, що має бути збудовано чи як має бути прибрано, якою повинна бути ціна на компослуги, якщо він цим користується? Я таке право маю, але юридично до цього часу його не було. У світі є таке, що навіть іноземцям дозволено голосувати на місцевих виборах. Якщо ти іноземець, але живеш тут рік-два-три-п’ять, то чому ти не можеш впливати на місцеву владу? Можеш, звичайно”, – переконує франківець.

Ігор Ткач каже, що зміна місця виборчої адреси пов’язана з міграцією. Також є тенденція до урбанізації: багато людей із сіл переїжджають до міста. А під час війни з’явилося багато внутрішньо переміщених осіб. Чоловік переконує, ці люди теж живуть у громаді, тут працюють, дехто займається підприємницькою діяльністю, але не може ніяк впливати на рішення місцевої влади.

“Це теж дурниця. Людина повинна впливати на процеси там, де вона живе”, – стверджує експерт.

За його словами, у світі придумали запобіжник, щоб шляхом реєстрації нової виборчої адреси громадян не фальсифікувати вибори. Це ступінь укорінення. Ігор Ткач каже, що у багатьох виборчих системах світу на місцевих виборах є умова, що людина повинна прожити на тій території не менше, як пів року або один податковий період.

“Якщо ти тут прожив квартал, сплатив хоча б один раз податки, то вже точно маєш право тут голосувати. У нас ліберальніше підійшли до цього – ти можеш просто змінити виборчу адресу аргументовано. Мав би бути якийсь ступінь укоріненості”, – зауважив Ігор Ткач.

Раз на 180 днів

У відділі ведення Державного реєстру виборців виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради повідомили, що людина може змінити свою виборчу адресу без додаткових документів чи підстав.

“Людина через Інтернет або у відділенні Державного реєстру виборців подає заяву і змінює адресу на ту, яку хоче. І їй не потрібен жоден інший документ, окрім паспорта. Раніше треба було довідку про проживання або про оренду житла. Але тепер ці документи не потрібні”, – каже реєстратор Михайло Хвесик.

За його словами, людина може змінити виборчу адресу один раз на 180 днів. В Івано-Франківську так виборчу адресу мешканці уже змінювали. До слова, електронні звернення подають частіше, аніж у відділенні. Наразі є близько 10 електронних заяв.

Михайло Хвесик говорить, що можливість змінити адресу раз на пів року повинна унеможливити фальсифікації на виборах.

“Так, вибори відбуваються набагато рідше, але саме таке рішення прийняли депутати.  До слова, такі зміни ініціювала громадська організація “ОПОРА”, – каже реєстратор.

Ірина КУЙБІДА