Три смерті, десятки знищених будинків, 339 кілометрів зруйнованих доріг, відрізані від світу села – ось так виглядала повінь-2020 на Прикарпатті. Людей рятували на човнах, привозили їм продукти та воду, багато хто залишився без даху над головою.

Перші жертви повені

Все почалося ще 20 червня. Першими постраждали жителі Верховинщини. У селі Біла Річка Гринявської сільської ради внаслідок зливових дощів відбувся зсув ґрунту та селевий потік. Через це припинився рух автотранспорту на автодорозі місцевого значення “Гринява – Голошино”, було відсутнє транспортне сполучення з кількома селами.

22 червня повінь нашкодила ледь не у всіх населених пунктах Прикарпаття. Комусь затопило тільки частину городу або двору, але були й такі, кому довелося покидати свої домівки на човнах та чекати рятувальників.

Того ж дня стало відомо про першу загибель. Опівночі посеред річки Білий Черемош в селі Яблуниця (Верховинський район) знайшли легковий автомобіль, який частково виглядав з води. Відстань від берега становила орієнтовно 12-15 метрів. Рівень води тоді був приблизно два метри. У машині знайшли тіло жінки. Її вдалося витягнули з річки аж через дванадцять годин. Згодом стало відомо, що жінка працювала на станції швидкої допомоги, саме поверталася з роботи. Дорогу розмило, автівку знесло у річку.

“Хороша жінка, дбайлива господиня, віддана своїй роботі працівниця дитячої лікарні та швидкої допомоги. Чудовий спеціаліст, вона за тридцять років врятувала не одне життя. А через негоду та зруйновану дорогу машина зірвалася в річку. І хоч Галина кричала, благала про допомогу, через велику воду ніхто не зміг її врятувати“, – написала на своїй сторінці у Фейсбуці мешканка Верховинського району Ніна Димидюк.

У авто вона була разом із водієм. Тіло чоловіка знайшли аж 28 червня на березі річки Черемош в селі Рибне Косівського району місцеві жителі.

23 червня через повінь загинула ще одна прикарпатка. Мешканка Верховинщини, 1943 року народження, з необережності впала на вулиці у потічок.

Врятовані та не дуже

Жертвами повені стали не тільки люди, але й тварини. Зокрема, у Калуші  затопило «Дім Сірка». Волонтери просили людей про допомогу – взяти тварин на перетримку.

“Терміново. Нам потрібні люди. Треба евакуйовувати собак, нас повністю затопило. Просимо всіх якнайшвидше йти на поміч”, – писали на сторінці “Дому Сірка” в соцмережі.

Потім собак з вольєрів випустили, залишились лише вакциновані цуценята. Коли вода спала, частина собак повернулися до притулку, але тільки 45 із 320. Дві тварини – померли.

Представниця “Дому Сірка” Наталія Когут зауважила, що виною потопу було те, що на дамбах відкрили шлюзи, після чого притулок за 40 хвилин пішов під воду.

“Волонтери зреагували дуже швидко. За пів години небайдужі люди з машинами були біля притулку та звільняли собак. Масово вантажили тварин в машини та розвозили на перетримку”, – повідомила Наталя Когут.

Також через негоду в горах зникло невелике карпатське озеро Криве. Про це на своїй сторінці у соціальній мережі повідомила екоактивістка Яніна Лучейко.

“Два зсуви відбулися навколо озера, природну дамбу знесло і все понесло у Чорний Черемош. Цікаво, що це Криве утворилося в 2008 році так само під час повені. Тоді зсув перекрив потік, даючи життя новій природній локації”, – пише Яніна.

Вона додає, що один із зсувів підійшов впритул до дороги, ще метр – і там не зможе проїхати авто, а внизу – прірва.

Поза зоною доступності перебуває одна із головних природних і туристичних принад Татарова, та й всієї Яремчанщини, – Женецький водоспад Гук.

Про це повідомив у соцмережі сільський голова Татарова Олег Дзем’юк. Вода фактично зруйнувала дорогу до водоспаду. Окрім дороги, пошкоджені три дерев’яні мости, а на сувенірному ринку недорахувалися двох кіосків з крамом. Місцеві жителі та мешканці відпочинкових садиб фактично відрізані від світу.

“Розв’язання цього питання потребує комплексного державного підходу, адже Татарівська сільська рада не може фінансово вирішити цю проблему. Ми подали відповідне клопотання та надіємося на державне сприяння”, – пише війт.

Загалом на території 16 районів відбулось підтоплення 263 населених пунктів. Затопило 13 109 житлових будинків, зруйновано 339 кілометрів автодоріг, а ще 604 кілометри автодоріг – пошкоджено. Негода знищила 122 мости. Було обмежено транспортне сполучення до 19 населених пунктів.

Втрати по-франківськи

Місто Івано-Франківськ теж постраждало від повені. Наприклад, в парку Шевченка впав 95-річний цукровий клен. Він був окрасою серед зелених насаджень парку.  Його батьківщина – схід Північної Америки. Стилізоване зображення саме цього кленового листка займає центральну частину державного прапора Канади.

Також у місті відкривали розподільчий шлюз, щоб не допустити підняття води у міському озері до критичного рівня. Комунальники повідомляють, що усі мережі функціонують справно, оскільки минулого та позаминулого року провели необхідні заходи з їх прочистки.

А в міському парку біля клумби зі слонами вирвало люк, змило бруківку, утворилося провалля. Територію обгородили, викликали аварійників «Водоекотехпрому».

Найбільше постраждав від надзвичайних погодних умов мікрорайон Пасічна. Тут підтопило житлові будинки, тролейбусне депо, а також дошкільний навчальний заклад №35 «Вишиванка», що на Хіміків, 23.

Відновити зруйноване

На ліквідацію наслідків стихійного лиха на Прикарпатті із резервного фонду державного бюджету виділили 480 мільйонів гривень. Але цих коштів наряд чи вистачить, каже голова ОДА Віталій Федорів.

За його словами, ці кошти, відповідно до урядової постанови, можна скеровувати лише на відновлення тих об’єктів, які постраждали від стихії, а не на нове будівництво.

Відшкодування населенню, ймовірно, поділять на категорії. Поточний ремонт – оплата до 8 000 гривень, капітальний ремонт – до 25 000 гривень, а втрата житлових приміщень – до 250 000 гривень.

Щоб отримати кошти на відшкодування збитків, необхідно скласти відповідні акти, які мають підписати голова органу місцевого самоврядування і  члени комісії. Окрім того, об’єкт, який підпадає під відновлення, повинен мати балансову вартість і перебувати на обліку органів місцевого самоврядування як комунальне майно. Коштів, які виділив Кабмін, поки що в обласному держказначействі нема.

“Повінь ще триває. Сільським головам важко добратися до постраждалих будівель, щоби все правильно і швидко оцінити. Приблизно 13 тисяч домогосподарств є такими, що вважаються пошкодженими. Відповідно, категорійність будуть встановлювати органи місцевого самоврядування”, – пояснює Віталій Федорів.

Ріта БОДНАР