Сьогодні, 19 березня, у Ворохті в храмі Різдва Пресвятої Богородиці відбулося освячення двох відреставрованих старовинних ікон та їх сучасних копій.
Про це повідомили на сторінці Ворохтянської селищної ради у Facebook.
Опісля святкової літургії о. Василь Михайлюк за участю Ворохтянського селищного голови Олега Дзем`юка, ректора Прикарпатського університету Ігоря Цепенди та присутніх вірян урочисто освятили відреставровані ікони із зображенням Матері Божої з маленьким Ісусом та християнським сюжетом Вознесіння Господнього.
Минулого року під час ремонтних робіт на третьому поверсі адміністративного приміщення Ворохтянської селищної ради ікони знайшли в одному із занедбаних кабінетів.
“Якщо б не уважність начальника сектору цивільного захисту та мобілізаційної роботи Володимира Петрованчука, то ці святині могли б потрапили на смітник, як і весь інший мотлох”, – йдеться в дописі.
На думку фахівців кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації навчально-наукового Інституту мистецтв Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника ці релігійно-мистецькі творіння можуть бути датовані сімнадцятим століттям.
Більш ніж пів року, викладачі та студенти університету працювали над відновленням святинь і створенням їх сучасних репродукцій.
Відреставровані ікони повернули до Божого Храму, де вони продовжать служити громаді.
“Кожен бажаючий зможе відвідати церкву Різдва Пресвятої Богородиці у Ворохті, помолитися та звернутися до Господа у своїх потребах біля старовинних і намолених ікон”, – підкреслюють у дописі.
Для мене очікування Великодня проступає особливо чітко та ясно, коли з’являється афішка, що от-от відчинить свої двері виставка «Великодня». Величне християнське свято, про яке митці говорять у живописі, малярстві, скульптурі, різьбі по дереву, у ювелірних прикрасах, одязі, і звісно ж, у писанках. Іконописні сюжети та світські, сакральні та побутові, пейзажі, натюрморти, портрети… Метал, кераміка, дерево…
Чергова моя поїздка до чоловіка виявилася чи не найважчою. Мені вперше самостійно довелося їхати за кермом майже 500 км. Я зважилася на цей крок, бо розумію, що ще не скоро закінчаться наші з Вовою фронтові побачення. Водіння як крок до свободи Коли я 9 років тому пішла вчитися, щоб отримати водійське посвідчення, то й уявити
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного