Сьогодні, 19 березня, у Ворохті в храмі Різдва Пресвятої Богородиці відбулося освячення двох відреставрованих старовинних ікон та їх сучасних копій.
Про це повідомили на сторінці Ворохтянської селищної ради у Facebook.
Опісля святкової літургії о. Василь Михайлюк за участю Ворохтянського селищного голови Олега Дзем`юка, ректора Прикарпатського університету Ігоря Цепенди та присутніх вірян урочисто освятили відреставровані ікони із зображенням Матері Божої з маленьким Ісусом та християнським сюжетом Вознесіння Господнього.
Минулого року під час ремонтних робіт на третьому поверсі адміністративного приміщення Ворохтянської селищної ради ікони знайшли в одному із занедбаних кабінетів.
"Якщо б не уважність начальника сектору цивільного захисту та мобілізаційної роботи Володимира Петрованчука, то ці святині могли б потрапили на смітник, як і весь інший мотлох", - йдеться в дописі.
На думку фахівців кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації навчально-наукового Інституту мистецтв Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника ці релігійно-мистецькі творіння можуть бути датовані сімнадцятим століттям.
Більш ніж пів року, викладачі та студенти університету працювали над відновленням святинь і створенням їх сучасних репродукцій.
Відреставровані ікони повернули до Божого Храму, де вони продовжать служити громаді.
"Кожен бажаючий зможе відвідати церкву Різдва Пресвятої Богородиці у Ворохті, помолитися та звернутися до Господа у своїх потребах біля старовинних і намолених ікон", - підкреслюють у дописі.
Глибина… Мабуть, це перше слово, з яким асоціюється виставка, присвячена 65-річчю від дня народження Володимира Луканя, художника, мистецтвознавця, вчителя, що відкрилася у виставковій залі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на
Я зараз багато чую про безособовий парламент. Про те, що всі проблеми в тому, що люди без розбору віддали голоси конкретній людині й не розбиралися у списках. І настільки це часто звучить, що хочеться виговоритися. Бо справа не лише у безособовості (це бу
Історія виставки Олега Чуйка «Перехід» для мене почалася на іншому переході – тому, який треба було перейти, щоб потрапити до виставкової зали Спілки художників. Поки я стояла і чекала на своє світло, подумалося, що ось ця зебра на дорозі теж своєрідний п
24 лютого 2022 року був четвер.
У цей день вийшов останній номер газети «Галицький кореспондент». Майже весь номер був про війну.
Цей номер ніхто не прочитав. Бо кіоски того дня не відкрилися. Які газети? Усе змінювалося так швидко, що новина втра