Сьогодні, 19 березня, у Ворохті в храмі Різдва Пресвятої Богородиці відбулося освячення двох відреставрованих старовинних ікон та їх сучасних копій.
Про це повідомили на сторінці Ворохтянської селищної ради у Facebook.
Опісля святкової літургії о. Василь Михайлюк за участю Ворохтянського селищного голови Олега Дзем`юка, ректора Прикарпатського університету Ігоря Цепенди та присутніх вірян урочисто освятили відреставровані ікони із зображенням Матері Божої з маленьким Ісусом та християнським сюжетом Вознесіння Господнього.
Минулого року під час ремонтних робіт на третьому поверсі адміністративного приміщення Ворохтянської селищної ради ікони знайшли в одному із занедбаних кабінетів.
“Якщо б не уважність начальника сектору цивільного захисту та мобілізаційної роботи Володимира Петрованчука, то ці святині могли б потрапили на смітник, як і весь інший мотлох”, – йдеться в дописі.
На думку фахівців кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації навчально-наукового Інституту мистецтв Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника ці релігійно-мистецькі творіння можуть бути датовані сімнадцятим століттям.
Більш ніж пів року, викладачі та студенти університету працювали над відновленням святинь і створенням їх сучасних репродукцій.
Відреставровані ікони повернули до Божого Храму, де вони продовжать служити громаді.
“Кожен бажаючий зможе відвідати церкву Різдва Пресвятої Богородиці у Ворохті, помолитися та звернутися до Господа у своїх потребах біля старовинних і намолених ікон”, – підкреслюють у дописі.
Розповідати про війну вголос іноді страшніше, ніж мовчати. Та ще страшніше – вдавати, що нічого не відбувається. Писати про своє життя у війні – це не про те, що я хочу пожалітися. Це про свідчення того, що відбувається з нами сьогодні. Мовчати чи писати Коли я вперше писала про наш з чоловіком особистий досвід життя
Якщо ви, як і я, не дуже тямите у мистецтві, то малярство на склі швидше за все у вас асоціюватиметься з традицією іконопису на склі, бо такі ікони ви точно бачили. Є в них щось таке особливе та неповторне. Як зазначила Ніна Поліщук, «гуцульські, покутські, буковинські та подільські ікони на склі створили цілком унікальну нішу
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного