“Галицький кореспондент” вже писав про вчителів, які наважилися пройти ЗНО, а тепер ми розповімо про їхні результати та враження.

Незважаючи на те, що міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків навіть пообіцяв премію для десяти перших освітян, які зголосяться пройти ЗНО спільно з учнями, сміливців виявилося небагато. Тільки четверо з майже двох тисяч учителів міста вирішили взяти участь у ЗНО. Всі вони мають за плечима понад 20 років стажу.

“Хотів отримати адреналін”

Вчитель української мови та літератури ЗШ №25 Василь Костюк погодився на участь у ЗНО, щоб перевірити, наскільки фаховим вчителем він є, маючи 25 років стажу, та заради цікавості. Хоча пан Костюк ставив перед собою найвищу планку – 200 балів, однак у департаменті освіти й науки повідомили, що набрав вчитель 194 бали.

За збігом обставин, тестування він проходив у рідній школі. Каже, що обстановка в аудиторії була робоча, проте абітурієнти хоч і не знали, що він є вчителем, та все ж таки бачити старшу людину поміж своїх однолітків їм було дивно.

“Я хотів отримати адреналін і отримав його. Тести здав добре, тільки одна помилка була, але підвело мене власне висловлювання. Не знаю, задоволений чи ні, але довів і собі, і тим учням, які казали, що завдання такі важкі, що навіть вчителі не знають відповідей, що нічого страшного там немає. Бояться тільки ті, хто дуже високі цілі ставить перед собою, бо розчаровуються, коли їх не досягають. Ну, і розчаровуються ті, які думали, що не будуть вчити, але здадуть”, – каже пан Василь.

Він теж, не набравши 200 балів, трохи розчарувався. Думав, що здасть дуже добре. Однак вважає, що його власне висловлювання оцінили надто низько. “Мені дивно, як я, вчитель з таким досвідом, і набрав за висловлювання 14 балів з 20-ти можливих. Було дещо упереджене оцінювання. Я не учень і не залежу від результату, але якби був абітурієнтом, то точно би подавав апеляцію”, – продовжує він.

Якщо порівнювати тестові завдання останніх років, то, на думку Василя Костюка, цього року вони були легші. Однак були й важкі питання, зокрема на розуміння тексту.

Пан Василь додає, що значно цікавіше було б проходити тести, якби з його предмету зареєструвалося хоча б 10-20 вчителів. Тоді можна було б і позмагатися. “З дітьми – це не змагання. Морального задоволення не було б,   навіть якщо би набрав 200 балів. Бо це ЗНО не для вчителя, а для учня”, – підкреслює він.

 “Біологію знає тільки Бог”

Учителька біології Івано-Франківського навчально-реабілітаційного центру Школи №2 Софія Савчук кожного року проходила ЗНО з різних предметів, щоправда, в інтернеті. А от цього року наважилася нарешті офіційно зареєструватися.

“Я зовсім не переживала. У мене був звичайний день. Я більше переживала, як діти будуть сприймати те, що з ними здає дорослий. Їм було трохи ніякового, але я сказала: “Діти, розслабтеся, біологію знає тільки Бог”. Вони посміялися і зрозуміли, що все нормально”, – згадує пані Софія.

Якщо раніше вчителька вважала, що на вирішення тестових завдань з біології відведено мало часу, то тепер вона переконалася, що його більш ніж достатньо. Каже, що впоралася із завданнями на чернетці за 15 хвилин. Набрала ж вона 197 балів.

“Було одне питання, яке я таки не знала, у друге питання не зовсім вникла, бо умова була неповною, а третє було спірне, можна було відповісти і так, як я, і так, як автори. Тому якби я подавала через нього апеляцію, то думаю, що виграла б. А одним питанням я таки не задоволена, бо не знала відповіді. Незнання обурює трошки, бо мала знати”, – ділиться враженнями пані Софія.

Причина такого результату, на її думку, можливо, у тому, що робила нашвидкуруч, а можливо, і в тому, що цього року завдання були важчими, ніж минулого.

Софія Савчук вважає, що вчителям таки варто здавати ЗНО. “Для мене це поштовх для вдосконалення. Особливо те питання, яке я не знала. Це означає, що треба більше працювати”, – зазначає вона.

А тепер вчителька чекає на обіцяну премію від мера. Каже, що написала йому повідомлення у “Фейсбуці”, але мер не поспішає на нього відповідати.

“По той бік парти”

Гелена Сивогривова – вчитель приватної школи-садка “Перша ластівка”, викладає англійську мову і світову літературу. Розповідає, що з того часу, як запровадили ЗНО, завжди виконувала тестові завдання постфактум: або перевіряла роботи своїх випускників, яким не терпілося в той же день дізнатися, як вони впоралися із завданнями, або просто для себе, з цікавості.

“Мені б ніколи не спало на думку зареєструватися на ЗНО, якби не ініціатива нашого міського голови пана Марцінківа, – розповідає вона. – Я сприйняла її як інтелектуальний виклик – чи наважаться вчителі пройти ЗНО, чи спроможні вони на це? Такий собі новий “Ice Bucket Challenge” – відро холодної води для педагогів (сміється). Не можна було не відгукнутися на цей виклик. Звісно, дві тисячі гривень – це, міряючи учительською міркою, чудова платня за двогодинний тест, але премія не була моїм основним мотивом”.

Її результат з англійської мови – 199 балів. “Він дуже близький до цілі, яку я собі ставила, коли реєструвалася на ЗНО, тому я вважаю його цілком прийнятним”, – підкреслює пані Гелена. Вона каже, що це був цікавий досвід для неї, адже вчителю корисно знову опинитися “по той бік парти”, згадати, що екзамени чи навіть контрольні – це не лише демонстрація знань, а ще й вольове і емоційне випробування для учня.

“Останнім часом мені траплялося чути міські легенди, мовляв, на ЗНО є зловживання, там можна списати у когось чи скористатися шпаргалкою. Ці чутки неприємно вражали мене, бо підривали довіру до самої ідеї чесної і об’єктивної перевірки знань. Тепер я з власного досвіду можу стверджувати, що ЗНО проводиться без порушень, чітко за інструкцією, для всіх учасників створюються рівні умови, для обману немає можливості, обстановка спокійна і ділова”, – відзначає Гелена Геннадіївна.

З четвертою учасницею ЗНО, вчителькою біології природничо-математичного ліцею Вікторією Іванишин, нам, на жаль, не вдалося поспілкуватись. У департаменті освіти і науки повідомили, що вона зараз у відпустці за кордоном.

Багато праці й трохи фарту

Заступник директора департаменту освіти й науки Наталія Микула каже, що оцінки, які отримали вчителі, – це оцінки високого рівня. “Вони успішно впоралися з завданнями, засвідчили, що як вчителі-предметними і фахівці володіють навчальним матеріалом, підтвердили свою професійну майстерність і знання свого предмету. Це надзвичайно високі бали”, – наголошує вона.

Коли ж департамент освіти й науки дізнається, скільки балів набрала Вікторія Іванишин, направить відповідного листа міському голові, і аж після того вчителі отримають премію. “Зі слів мера, нагородження цих вчителів буде відбуватися на загальноміському святі, присвяченому Дню вчителя. Бо там буде вся освітянська громада, будуть представники всіх педагогічних колективів міста, там будуть вручатися профільні нагороди. Це буде перед першою неділею жовтня, орієнтовно 28-29 вересня”, – повідомила пані Микула.

Чиновниці хотілося б, щоби більше вчителів зареєструвалися, адже в школі має бути високоосвічений вчитель, який не боїться пройти ЗНО. А причиною того, що вчителі не реєструються, на її думку, є те, що вони можуть підвищити пороговий бал. Мовляв, зрозуміло, що вчитель покаже на тестуванні високий результат, і він зробить цим ведмежу послугу дітям, бо це впливає на визначення “порогу”. Ситуація б змінилася, якби тестування було окремим для вчителів і для абітурієнтів.

Чи є серед франківських випускників такі, що набрали 200 балів, наразі достеменно невідомо. “З тих предметів, які виставлені в атестати, а це українська мова, математика чи історія України, таких сто відсотків немає”, – повідомила Наталія Микула.

А от директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти Богдан Томенчук каже, що орієнтуватися на 200-бальників не варто. Бо, крім титанічної праці, для цього потрібно ще трохи фарту.

“Наше ЗНО, на превеликий жаль, орієнтоване на слабенького учня. Його результати мали би насторожити всіх тих, хто приймає рішення щодо соціальної та освітянської політики в державі. Якщо для того, аби вважати, що ти склав тест з математики, треба набрати 9 балів з 62-х, – це трагедія”, – вважає пан Томенчук.

Щодо того, чи роблять вчителі ведмежу послугу учням, реєструючись на ЗНО, він каже, що чухати потилицю треба було б, якби зареєструвалося в Україні хоча б дві тисячі педагогів з одного предмету, бо аж тоді це впливало би на пороговий бал. “У цій версії ЗНО вчителям від участі великої користі немає. Але це нормальна самореклама, особливо, якщо хтось хоче попрацювати репетитором наступного року”, – додає директор ІФРЦОЯО.

Наталя ДЕРКЕВИЧ