Нещодавно працівники обласного кістково-туберкульозного санаторію «Смерічка», що у Ворохті, перекрили рух транспорту у Татарові. Так вони протестували проти скорочення ліжко-місць у закладі та вимагали звільнення його керівника. У департаменті охорони здоров’я ОДА заявили, що залишати більше місць – це витрачати гроші на вітер. Втім директора санаторію таки звільнили.
Зберегти школу
29 серпня працівники та пацієнти санаторію вдалися до радикальних дій, перекривши у Татарові дорогу. Чому не у Ворохті? Мовляв, у Татарові більший потік транспорту. А зробити це, кажуть, їх підштовхнув наказ департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації про скорочення ліжко-місць з 310 до 200.
Голова профспілкового комітету Галина Жигалюк розповідає: ще два роки тому головний лікар санаторію Роман Мисюга сам звертався в департамент стосовно скорочення. Тоді вдалося зберегти місця. Проте він, заради економії, зняв надбавки вчителям за класне керівництво, перевірку зошитів та «оздоровчі». І навіть надумав їх усіх перевести на 0,25 ставки.
«Згідно з новим наказом, дитяче відділення скоротили зі 150 місць до 100. І як повідомив Мисюга, в штаті має залишитися приблизно 140 осіб із 288», – продовжує пані Галина.
Тож 16 серпня відбулися профспілкові збори, на яких близько двохсот осіб обговорювали резонансний наказ. Працівники санаторію згідні з тим, що штат потрібно оптимізувати, тож вони створили ініціативну групу, куди увійшли по два працівники з кожного відділення. Ті розробили план розвитку санаторію і дійшли до висновку, що потрібно залишити 225 ліжок, а не 200. Вважають, тільки так вдасться зберегти школу. Відповідне звернення працівники зареєстрували в обласній раді, ОДА і департаменті охорони здоров’я.
Не санаторій, а бомжарня
Зауважимо, що частина колективу вже давно виступала проти головного лікаря та вимагала його звільнення. Три рази профспілка, куди входять 140 працівників, висловлювала йому недовіру, і тричі постійна комісія облради з питань охорони здоров’я рекомендувала його звільнити.
За словами працівників, на останніх профспілкових зборах вони дійшли до висновку, що якби керівник дбав про санаторій і розвивав його, то такого б не було. Мовляв, він очолює заклад з 2007 року, і за цей час поміняв тільки вхідні двері.
Вчитель початкових класів Галина Петрованчук стверджує, що під час керівництва Романа Мисюги зменшується кількість хворих, які в них лікуються. Попри те, що санаторій «Смерічка» – єдиний заклад в Україні такого типу. «Путівки не видаються, хоча в нас є вільні місця. А батьки розповідають, що не можуть ніде їх отримати», – зазначає вчителька.
До речі, працівники заявляють, що після участі в мітингу відчули на собі пресинг головного лікаря. Наприклад, молодша медична сестра Галина Янко розповідає, що Роман Мисюга вже звільняв її через те, що вона виступала проти з’єднання дитячої і дорослої пралень. Але тоді вона поновилася на роботі через рішення суду.
Зараз медсестра займається транспортуванням дітей, але їй важко це робити, оскільки вона має проблеми з хребтом та доглядає хвору матір. Тому вона просила головного лікаря перевести її на роботу по змінах, коли таке місце було вільне. «Та він сказав, що не бачити мені цієї роботи. Потім взяв на роботу іншу жінку, бо я була на мітингу», – не стримує сліз пані Галина.
Про тиск заявляє і пацієнтка санаторію Наталія Корнелюк. Вона лікується тут п’ять років. «Ні вікна не міняли, ні двері, ні туалети не ремонтували. Путівки не дають, а ліжка – порожні. Я була на протесті, щоб санаторій не закривали, а зробили ремонт. Я ледве йшла, тому міліціонер мене пошкодував, виніс мені з магазину табуретку, щоб я сіла. Коли головний лікар дізнався, що я була на протесті, то почав вияснювати, що й до чого. Хотів виписати», – обурюється жінка.
На умови перебування в санаторії скаржаться й інші пацієнти. «Я тут шостий рік лікуюсь. Головний лікар не господар. На цьому ліжку неможливо спати, бо тут два матраци, а кістки все одно болять. Як встаю вночі, то всі чують. Це не санаторій, а бомжарня. В туалеті можна ноги поламати, я два рази ледь не впала, та й смердить. І немає ані спирту, ані вати», – перелічує недоліки пацієнтка Лілія Фуштей.
Щоб була школа
Заступник головного лікаря з лікувальної роботи Михайло Косило у відповідь зітхає. Мовляв, доґаздувалися. Визнає, керівнику слід було ще кілька років тому зрозуміти, що щось йде не так, і взяти ситуацію в свої руки.
«Чому не поступають хворі? На диспансерному обліку є близько 4000 хворих дітей на сколіоз. Також є приблизно 16 тисяч дорослих, які хворіють на артроз. А до нас поступають дуже мало. Це пов’язано з поганою роботою районів, харчуванням, побутовими умовами, медичним забезпеченням. Якщо взимку холодно, то хто буде тримати тут людей? В серпні на медикаменти для однієї дитини виділяли 20 копійок. Це – нічого. Тож батьки все купують самі», – зазначає заступник головного лікаря.
Він погоджується: оскільки влітку тут лікується понад 300 хворих, а взимку 150-200, то департамент добре робить, що скорочує ліжко-місця. Однак, на його думку, потрібно залишити у дитячому відділенні хоча би 115-120 ліжок, щоб функціонувала школа.
Проти закриття школи виступають і батьки учнів. «Гарний заклад. Ми вже два роки тут лікуємося. Але дуже важливо, щоб діти мали змогу тут не тільки лікуватися, а й навчатися», – наголошує мама першокласниці Тетяна Марусяк.
Головний – не винен
До речі, заступник головного лікаря з навчально-виховної роботи Катерина Шеремета акцентує, що не всі працівники санаторію поділяють погляди профспілки, тому багато вийшли з неї… А завідувач дитячим відділенням Надія Могилевич додає: «Зараз важкі часи, і якщо немає фінансування, то головний цю стіну головою не проб’є. Коли дають кошти, то він собі їх в кишеню не запихає. Є й медикаменти, й хороше харчування. Так, на медикаменти зараз трошки менші гроші, але що треба, то батьки докуповують. Всюди купують ліки».
На її думку, наказ департаменту про скорочення «драконівський» і має на меті знищити санаторій. Хоча санаторій ще недавно був настільки заповнений, що аж тріщав. Однак все змінилося два роки тому через зміну порядку направлення дітей… Зараз він віддає путівки в департамент, звідки їх передають у фтізіопульмоцентри, а вони уже мають передавати їх в райони. Також, каже, травматологи мали би замовляти у них путівки, але їм простіше сказати, що їх немає. Врешті батьки вирішують питання по-своєму: пишуть заяву на ім’я головного лікаря з проханням прийняти дітей без путівки.
«Це штучно зроблено, щоб підвести основу для скорочення. Санаторій забирає багато грошей, ми всім муляємо очі, колектив великий, і вирішили з ним розправитися. Хіба головний лікар винен, якщо це вирішується у верхах?» – дивується жінка.
Гроші на вітер
30 серпня відбулося засідання постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики, на якому депутати обговорили ситуацію навколо санаторію «Смерічка».
В.о. керівника департаменту охорони здоров’я Микола Стовбан розповів, що у закладі зменшується чисельність пацієнтів. За його словами, 310 ліжко-місць використовуються неефективно, адже з 2014 року використовується не більше 60%.
«Це питання тягнеться вже кілька років. Я був на місці неодноразово і вивчив ситуацію досконало. У мене є три папки, які ми готували довгий час. Ще у 2015 році головному лікарю дали догану, а після того ще дві. Це один із найдорожчих закладів, і це мільйони бюджетних гривень на вітер. Бо на його функціонування йде понад 22 мільйони на рік», – сказав Стовбан.
Наказ про скорочення ліжкового фонду в департаменті вважають необхідним. Проте, за словами заступника начальника департаменту охорони здоров’я Віталія Федоріва, у наказі департаменту мова не йде про скорочення штатної чисельності, тож не варто панікувати.
Так комісія вирішила створити робочу групу у складі представників колективу, департаменту та депутатів облради, яка мала прийняти рішення щодо оптимізації роботи закладу.
Санаторій хочуть знищити
Після засідання комісії департамент охорони здоров’я видав наказ про звільнення головного лікаря Романа Мисюги, який ознайомився з ним 1 вересня. Виконує обов’язки керівника санаторію з 5 вересня його заступник Михайло Косило. У документі зазначалося, що для цього було кілька причин. Зокрема, лист з обласної Держаудитслужби, дві догани та протокол із засідання профспілкового комітету.
Роман Мисюга не згідний зі своїм звільненням. Каже, до таких, як він, ніхто ніколи не прислуховується. «Якщо починаєш щось казати, то відповідають, щоб писав заяву на звільнення, а якщо не захочу, то будуть інакше говорити. Я – гвинтик в системі, нічого не пороблю. А потім починаються маски-шоу з перекриванням доріг. Насправді хтось ставить цілі і маніпулює людьми», – вважає чоловік.
Разом з тим він нарікає на погане фінансування закладу. Мовляв, багато разів просив владу виділити кошти і на харчування, і на медикаменти, і на апаратуру, але отримував відмови. Тож чоловік вважає, що санаторій хочуть знищити.
«Немає ні фінансування, ні розуміння. Колись віджимали приватний бізнес, а зараз державний. Думають, що краще керівника звільнити, а територію захопити. І знаходяться ті, які підігрують», – підсумовує Роман Мисюга.
Наталя КОЗАК