У мікрорайоні Підгірки, що на Калущині, взялися вирубувати сосновий ліс. Мовляв, він вже мертвий. Із загальної площі 8,4 гектара для рубки відвели 3,3 га. На місці старих обіцяють посадити нові дерева. Така ініціатива подобається не всім. Чому – з’ясовував “Галицький кореспондент”.

Дерева пошкоджені

Лісові насадження належать державному підприємству «Калуське лісове господарство» та розміщені на території Калуської міської ради. Начальник відділу фітопатології Михайло Приймак був серед тих, хто проводив обстеження лісу. Перша перевірка відбулася ще у серпні. Тоді виявили шкідника на деревах – короїда.

«З деяких дерев були зняті пробні зразки, провели дослідження у лабораторії, але уже на місці було видно пожовтіння хвої. Це вказувало на те, що дерева пошкоджені верхівковим короїдом. Також ми виявили специфічну синяву, тобто короїд заніс офіостомові гриби», – розповідає Приймак.

Згодом комісія з представників ДП «Калуське лісове господарство», Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Івано-Франківськлісозахист» та управління з питань надзвичайних ситуацій міської ради провела ще одне обстеження, щоб перевірити стан дерев та доцільність проведення суцільних санітарних рубок.

За результатами обстеження комісія встановила, що запас деревини на двох ділянках становить 475 куб.м/га, насадження втратило біологічну стійкість внаслідок ослаблення від дії стовбурових шкідників та хвороб лісу.

З’ясували, що 100% дерев пошкоджені. Щоб не допустити поширення хвороб, стовбурових шкідників та втрати технічної якості деревини, комісія дійшла висновку, що доцільно провести суцільні санітарні рубки на площі 1,6 га з урахуванням вимог п.28 Санітарних правил в лісах України (постановка КМУ від 26.10.2016 року №756) та забезпечити лісовідновлення на лісосіках шляхом створення лісових культур.

Короїд – лідер серед шкідників лісу

Верхівковий короїд – лідер серед шкідників лісу. Трапляється повсюдно, пошкоджує різні види сосен, ялин, рідше смереку, модрину, зрідка ялівець. Починає заселяти верхню частину сосни, а згодом – і весь стовбур.

Комаха «відпрацьовує» деревину під корою, і через закупорку протоків вологи дерево починає всихати. До того ж, верхівковий короїд поселяється на сосні не сам. Він приносить із собою хворобу – гриби офіостоми. Вони створюють так звану синяву, що швидко поширюється на весь стовбур. Таке дерево є невиліковно хворим, а використати його можуть хіба на дрова. Верхівковий короїд повністю знищує здорове дерево приблизно за місяць-півтора.

Останнім часом в Україні спостерігається масове всихання більшості лісоутворювальних порід (ялини, ясена, дуба, граба, берези), але найбільше занепокоєння викликає стан соснових насаджень, де пошкодження ослаблених лісів стовбуровими шкідниками, в основному сосновими короїдами, набуло катастрофічних масштабів.

 Станом на 1 січня 2019 року загальна площа всихання лісів становила понад 413 тис. га, з них насаджень сосни звичайної – 222 тис. га, ялини європейської – 27 тис. га, дуба звичайного – 100 тис. га та інших насаджень – 64 тис. гектарів.

Масове поширення осередків короїда призводить до катастрофічних наслідків у більшості країн Європи. За останнє десятиріччя всихання сосни через пошкодження верхівковим короїдом зареєстроване у Білорусі, Польщі, Італії, Німеччині та навіть у скандинавських країнах – Фінляндії і Швеції.

Буде новий ліс

 Начальник відділу лісового господарства ДП «Калуське лісове господарство» Наталія Бордун розповіла, що комісія відібрала зразки зрізів деревини на різній висоті (через кожні два метри) стовбура для здійснення детального аналізу та прийняття рішення про подальші дії.

«Обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки, проводилось два рази: 8 серпня 2019 року на площі 1,7 га та 18 листопада 2019 року на площі 1,6 га. Для обстеження була створена комісія», – каже Бордун.

Чиновниця повідомила, що цьому лісу вже 75 років, а деревина, яку зрубають, буде реалізована місцевим підприємцям.

Загальна площа ділянки – 8,4 га. У 2019 році обстежено та відведено в рубку тільки 3,3 га з ліквідною масою 643 куб.м деревини. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів (рентна плата) на вищевказану кубомасу становить 31183,0 грн. Таку суму зарахують до місцевого бюджету.

Як розповідає Наталія Бордун, місцева громада теж долучилася до обстеження лісу. Люди уже були поінформовані, що така проблема існує не тільки в Калуському районі, але й скрізь в Україні. «Масове всихання сосни та смереки – проблема всієї Європи. Вислухавши думку спеціалістів, люди погодились на вирубку лісу», – зазначає Бордун.

Каже, що навесні 2020 року місцева громада долучиться до посадки нового лісу. Адже альтернативи вирубки лісу – немає.

«Навесні 2020 року лісгосп планує провести лісовідновлення на лісосіці шляхом посадки лісових культур із швидкоростучих порід – дуба червоного та модрини європейської», – зауважує вона.

«Мене це дуже болить»

Мешканці мікрорайону Підгірки розділилися на два табори: хтось за те, щоб ліс вирубали, бо він хворий, а інші кажуть вирубці тверде «ні».

Ілона Назаревич, жителька мікрорайону Підгірки, каже, що з цим лісом пов’язана більша частина життя її сім’ї. «Ми живемо на вулиці Зеленій, за пару метрів від лісу, який хочуть вирубати. Особисто мене це дуже болить. Ліс був невід’ємною частиною нашого життя, життя наших сусідів. Влітку ми там любили посидіти з нашими ще малими дітьми», – розповідає жінка.

Каже, що колись багато пенсіонерів мали домашню худобу і вранці та ввечері випасали її в лісі. «Це було для них не просто ритуалом, а необхідністю. А наші домашні собаки змагалися з вуличними курми за право бігати по лісі. Любили ми ще з сусідами на Поливаний понеділок зробити собі там пікнік, а на відкриття і закриття літнього сезону всі разом смажили шашлики», – зазначає Ілона Назаревич.

Жінка вважає: якщо ліс дійсно хворий, то його потрібно зрізати, але обов’язково посадити новий.

Іншої думки житель Калущини Олександр Мушин. Чоловік категорично проти вирубки дерев.

«Ви подивіться, що робиться в Карпатах і на Закарпатті, залишається гола земля, тоді відбуваються паводки. Скільки депутатів у Верховній Раді, і ніхто не може нічого зробити. А дерева – це ж кисень, легені», – наголошує Мушин.

Підтримує його і Оксана Семків. Вона каже, що ліс не можна вирізати. «Соснові дерева очищають повітря, а наша погана з точки зору екології територія так потребує його, особливо навколо лікарняного комплексу», – додає жінка.

Житель Калущини Олександр Козаківський працює тренером зі спортивного орієнтування, тому в лісі буває часто. Каже, що нещодавно був у лісовому масиві, дерева там справді жовті, висохлі.

«Через те, що були дощі, природний захист дерев було порушено і розвелося багато шкідників. Ліс одразу біля будинків, звісно, шкода, адже це єдиний хвойний ліс в Калуші в такому масиві, але нічого вже не зробиш», – додає чоловік.

Ріта БОДНАР