Бахматюк вважає дешеві держкредити запорукою економічного розвитку і боротьби з трудовою міграцією, Нефьодов не бачить такої можливості

Бізнесмен Олег Бахматюк вважає, що дешеве довге фінансування з боку держави є запорукою економічного розвитку України і, відповідно, важливим фактором в боротьбі з трудовою міграцією, тоді як перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов вважає це недоцільним. Про це повідомляє Інтерфакс.
 
“Я противник дотацій. Створіть нам умови і плавні переходи. Ми готові до конкуренції, але тільки на рівних умовах. Направте кошти замість дотацій на відсотки. Дайте нам кредити на 30 років під 1%. Дайте нам ті стимули, які є в інших країнах . Глобалізація світу неминуча, але давайте поміняємо стратегію відсторонення політики від реальної економіки “, – сказав Бахматюк в ході дискусії на тему зростання трудової міграції, організованої Європейською бізнес асоціацією у Києві в четвер.
 
У свою чергу заступник голови МЕРТ вважає дешеве фінансування з боку держави недоцільним.
 
“Я категорично не погоджуюся, що держава може забезпечити якісь дешеві кошти. Держава забезпечувала багато років дешеві ресурси, тепер у нас 60% кредитного портфеля в банках не обслуговується. Хтось цей дешевий ресурс отримав, але він чомусь не пішов у відчутне зростання ВВП. Ресурс буде такий, який забезпечується комбінацією ризиків і можливостей в Україні, якщо банки не можуть стягнути з позичальників кредити, якщо через суди можна виводити заставу, матимемо те, що є. Хороший позичальник буде платити і за себе, і за того хлопця “, – сказав Нефьодов.
 
У той же час він зазначив, що держава може і повинна підтримувати малий і середній бізнес, в тому числі аграрний, проте сама ідея протекціонізму в Україні “досить дивна”, оскільки розвинені країни можуть надати своїм виробникам набагато більшу підтримку.
 
“У нашій ситуації дуже вигідний відкритий ринок і глобалізація”, – вважає Нефьодов.
 
Олег Бахматюк в свою чергу заявив, що деякі галузі аграрного бізнесу є скоріше збитковими соціальними проектами, і без держпідтримки бізнес буде змушений їх поетапно закривати.
 
Бізнесмен зазначив, що штат співробітників його агрохолдингу в останні роки скоротився з 32 тис. до 27 тис. чол, що частково пов’язано з оптимізацією, частково – з еміграцією, середня зарплата в холдингу за останні два роки зросла на 90%.
 
“Ми зіткнулися з тим, що втрачаємо ядро компанії – це люди зі спеціалізованою технічною освітою (механізатори, комбайнери і ін.), які легко адаптуються до середовища тієї ж Польщі”, – сказав Бахматюк.
 
Він додав, що ситуація буде ускладнюватися без економічного розвитку і лобізму української продукції на зовнішніх ринках.
 
На думку Нефьодова, важливим фактором для стримування міграції є соціальна інфраструктура – дороги, медицина, освіта, безпека.
 
“Ми можемо досягти кращих показників завдяки перерозподілу ресурсів в рамках децентралізації. Ми рухаємося в правильному напрямку, однак це займе довгий час. Другий фактор – це питання безпеки і довіри (до влади і суду – ІФ). У цьому у нас є “вузьке місце”, – сказав Нефьодов.
 
Згідно з опитуванням “Барометр щастя”, проведеного ЄБА, рівень щастя виріс до 2,61 з 5 балів (+0,14 пунктів до минулорічного показника). Найбільше респонденти стурбовані безпекою (2,11 з 5), екологією (2,2), правами людини, охороною здоров’я (по 2,39) і рівнем доходів (2,51). Найвище вони оцінили соціальне життя і дозвілля (3,24) і поточну роботу (3,32).
 
В опитуванні взяло участь 1118 чоловік, 80% з яких проживають в Києві, в основному вони є офісними працівниками віком 26-40 років.
Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!