Бюджет місцевого самовиживання

В Івано-Франківську обговорили державний бюджет на 2020 рік: з’ясовували, чи враховано інтереси місцевого самоврядування в основному фінансовому документі країни та за які кошти місто має розвиватися.

Бюджет буде непростим

Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків говорить, що збереження акцизного податку на пальне для міст, сіл, селищ і всіх ОТГ є великою перемогою органів місцевого самоврядування.

«Чесно, ми не дуже надіялися, що цих 20% зможемо зберегти для громади, але депутатам це таки вдалося при формуванні бюджету 2020 року», каже мер Івано-Франківська.

Марцінків каже, що бюджет наступного року буде непростим для органів місцевого самоврядування. Додає, що ніяких підвищень заробітних плат освітянам, лікарям та іншим бюджетникам не буде. Водночас медична субвенція передбачена тільки на три місяці.

«А що далі? Ми не до кінця розуміємо механізм, за яким будуть фінансуватися наші комунальні підприємства. Також хочемо наголосити на соціально-економічному розвитку. Тут місцева влада буде вишукувати кошти, аби покрити видатки, бо гроші не надходять», говорить він.

Ще одна велика перемога, на думку міського голови Івано-Франківська, – це затвердження тарифів місцевою владою. Вдалося скасувати відповідну постанову тільки під тиском Асоціації міст України.

Знайти компроміс

Народний депутат Зіновій Андрійович, який раніше три рази був міським головою Надвірної, зазначає, що є певне нерозуміння урядом тих повноважень, які лягають на місцеве самоврядування.

«Для мене важливо знайти компроміс, який дасть місцевій владі продовжити той шлях позитивних реформ, які у 2020 році будуть мати логічне завершення», каже він.

За словами Андрійовича, важливим є скасування закону про пайову участь. Наразі вдалося його відтермінувати до 1 січня 2021 року. Нардеп переконує, що цей податок дає можливість залучати кошти від добросовісних будівельників на інфраструктурні мережі, на розбудову соціальних об’єктів тощо. Стверджує, що це не відлуння радянської епохи, а навпаки – чи не єдине джерело фінансування, яке дозволить за рахунок будівельників покращити інфраструктуру населених пунктів.

«Органи місцевого самоврядування і так не мають вдосталь місцевих податків. Сьогодні ми маємо розширити палітру місцевих зборів, щоб не було «органів місцевого самовиживання». Пайова участь це основа основ», говорить Андрійович.

Прикрапатець говорить, що є небагато фахівців серед депутатів, які розуміють проблеми органів місцевого самоврядування. Коли розпочали формувати закон про держбюджет на 2020 рік, то зрозуміли, що існують певні ризики щодо ліквідації акцизного збору на пальне, який не дасть можливості місцевим бюджетам отримати близько семи мільярдів гривень.

«Та дискусія, яка панувала у парламенті, говорить про те, що буде дуже важко захищати органи місцевого самоврядування у 2020 році. Але коли питаєш, які натомість будуть фінансові компенсатори, отримуєш відповідь, що на місцевому рівні їх і так достатньо. Наприклад, оренда землі, податок на нерухомість, єдиний податок та інші, які на сьогодні максимально несуть своє навантаження, щоб наповнювати міську казну», обурюється Андрійович.

2020 рік – це завершальний етап децентралізації. Очільники міст та селищ хочуть розуміти,  що можна буде запропонувати тим громадам, які не мають фінансової підтримки.

Песимістичні очікування

Ростислав Заремба, Богородчанський селищний голова, розповідає, що з песимістичним  очікуванням спостерігав за тим, як формувався бюджет 2020 року.

«Наведу приклад такого містечка, як Богородчани, бо таких – сотні. У структурі бюджету акцизний збір на пальне складав рік тому 25%, але понад 50% складав у бюджеті розвитку селища. Це критично важливий податок для місцевого самоврядування», говорить очільник.

З цих коштів селище може капітально ремонтувати дороги, мережі, проводити заходи з благоустрою. Другий важливий податок для Богородчан – це пайова участь. Там він становить близько мільйона гривень. Без нього селище може позбутися коштів для розвитку.

«Насторожувало, коли прем’єр-міністр під час зустрічі з фракцією говорив, що не варто залишати «акциз» у місцевих бюджетах, бо не можна залишати радам фінансовий ресурс перед виборами. Це як називається?» обурюється Заремба.

За словами богородчанського голови, реформою децентралізації делегуються більші повноваження, тому відповідними повинні бути й фінансові ресурси. Додає, що діяльність уряду мусить мати чіткий контроль з боку тих депутатів, які розуміють, як формується бюджет на місцях та які є потреби у людей.

Богдан Клим’юк, голова Делятинської ОТГ, говорить, що найпроблемнішим був акцизний податок. Для бюджету Делятинської ОТГ ця втрата на 2020 рік становила б 2,5 мільйона гривень. Ще одним проблемним показником є зменшення розміру додаткової дотації на 50% – цю нестачу треба буде дофінансувати з місцевого бюджету.

«Наша громада від початку створення недоотримує в повному обсязі базової дотації. Це тому, що у нас на території є військове містечко, яке належить Міністерству оборони. Там проживає 1420 жителів, яких не бере в розрахунок Міністерство фінансів щодо податкоспроможності. Це втрата нашого бюджету в розмірі 1,5-2 мільйонів. Медична субвенція розрахована тільки на три місяці. Для нас це дуже важливо, бо в нашій громаді існує вторинна ланка медичної допомоги, а це потягне за собою звільнення працівників», каже Клим’юк.

Ірина КУЙБІДА

 

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!