Він був одним із перших прикарпатців, які загинули під час повномасштабного вторгнення. 19-річного строковика Романа Дубінського з Лисця розстріляли 26 лютого. Мамі знадобилося більше року, щоб знову виходити з дому, почати усміхатися і вбирати не лише чорний одяг. Недавно вона купила червону тканину, аби пошити собі костюм, але досі не наважується, пише Галицький кореспондент. Хотів Докладніше >>
Понад 10 років надвірнянський художник Ігор Гаврилюк збирав експонати для власного музею лицарства. Жартує, що в дитинстві не догрався. Зараз тут майже тисяча експонатів: лицарські обладунки різних епох, старовинні гроші, зброя, костюми і навіть середньовічні інструменти для покарання. А ще повно чудернацьких історій та легенд від господаря, пише Галицький кореспондент. Знає, як зробити Щоб зайти Докладніше >>
Перукар, візажист і фотограф безкоштовно робили учасниць проєкту ще красивішими. Декотрі жінки уперше в житті мали професійний макіяж і фотосесію, інші за весь час від загибелі сина лише тепер дозволили собі зачіску в перукаря-стиліста. У ветеранському просторі «Ветеран ПРО» стартував проєкт для матерів полеглих воїнів «Сила жінки-матері», пише Галицький кореспондент. Цього разу в проєкті Докладніше >>
Раз на два тижні протягом кількох годин діти загиблих бійців бавляться в настільні ігри з військовими ветеранами, а мами дітлахів у цей час спілкуються в колі підтримки під супроводом психолога. Такі зустрічі допомагають усім: ветеранам – бути корисними, дітям – отримати трохи уваги від тих, хто так схожий на тата, їхнім мамам – вивільнити емоції Докладніше >>
Понад 20 років шиє кептарі Марія Досяк з верховинського села Криворівня. Її вироби бачили повно виставок і фестивалів. Дехто готовий чекати навіть рік, аби лише саме ця майстриня шила кожушок, пише Галицький кореспондент. Бо пам’ятка Майстриня – з творчої родини. Батько – краєзнавець, журналіст, багато років староста в гурті колядників. Старший брат колись помагав мамі Докладніше >>
Не кожен може бути спортсменом, але й не кожен може бути вболівальником. Таким треба народитися – вважають відомі франківки, пише Галицький кореспондент. Тупотіти ногами, кричати, вибігати на поле, вдягати вбрання лише кольору улюбленої команди, не пропускати жодної гри – кожна з них вболіває по-своєму. У баскетболі – як вдома Її гардероб переповнений жовтим вбранням. Докладніше >>
З війни прикарпатець Михайло Свирида повернувся на милицях. Далі стало ще гірше, і тепер він може пересуватися лише на кріслі колісному. Аби отримати першу групу інвалідності і пенсію, чоловікові довелося пройти сім кіл пекла. Одноразову грошову допомогу добивається досі – в суді. За словами адвокатів, виплати після поранень сьогодні є болючим питанням для багатьох військових Докладніше >>
Бетті, Марвін і Фокс. Відколи ці собаки-реабілітологи почали займатися в лікарні з пацієнтами, медики не можуть натішитися – військові частіше усміхаються, стали більш відкритими і розслабленими, пише Галицький кореспондент. Порода, яка вчить любити У відділенні реабілітації та відновлювальної медицини Надвірнянської центральної районної лікарні починає діяти цікавий вид психологічної реабілітації – каністерапія. Це один із видів Докладніше >>
В Івано-Франківську волонтери ініціювали збір коштів для переобладнання вбиралень в обласній лікарні у відділеннях, де лікуються військові. В такій інклюзивній вбиральні все облаштовано так, що людина, яка пересувається за допомогою крісла колісного чи з апаратом Ілізарова, може сама скористатися туалетом або душем, пише Галицький кореспондент. Безбар’єрність – повага Волонтери наголошують – безбар’єрність має бути важливим Докладніше >>
Попит великий, а працювати нема кому. Ветерани війни мають можливість всього за 10 занять опанувати основи професії взуттєвика, адже вперше за останні 17 років таке навчання відновлюють в Івано-Франківській області. Після курсів ветерани зможуть відкрити власну справу, на якій не зароблять мільйони, але цілком зможуть прогодувати себе і свою сім’ю, пише Галицький кореспондент. Як розповідає Докладніше >>
Відвезти на обстеження, принести речі для побуту і гігієни, одяг – в обласній клінічній лікарні потребують людей, які можуть не лише допомогти з базовими потребами, але й долучитися до лікарняного арт-простору для поранених військових: провести майстер-клас, презентацію, навчання, пограти на інструментах чи в теніс, поділитися корисним досвідом або просто побути поруч, пише Галицький кореспондент. Не Докладніше >>
Протягом десяти останніх років франківський музикант, композитор Мартін Небо жив з пухлиною в мозку і навіть не знав про це – тепер йому потрібна підтримка. 48-річний Мартін Небо став відомим по всій Україні, зокрема і завдяки патріотичній пісні, пише Галицький кореспондент. У цьому жанрі він почав творити, коли на сході вибухнула війна у 2014 році. Докладніше >>
Цьомка, Бейбі, Мавка, Бембі, Барбара. Всі люблені, чисті і вгодовані. Уже пів року мало не вся Україна спостерігає в соцмережах за косулями, яких врятував і прихистив у себе сільський майстер Іван Деренько. Часом навіть військові приїжджають сюди, аби трохи набратися спокою від лісових тварин. Досі косулі мешкали у великому вольєрі, але тепер господар задумав облаштувати Докладніше >>
Поміняли столичну квартиру на 14 поверсі на стару хатину в косівському селі Хімчин, з бездоріжжям, зате біля лісу. Як власноруч відновлюють обійстя, приймають виклики природи, вчаться готувати гуцульські наїдки і говорити нові слова, торгуються на місцевому ринку, ходять по гриби, збирають трави і любуються світанками – свої будні пара показує щодня у блозі в соцмережах, Докладніше >>
Незвичайний подарунок днями передала Івано-Франківська міська громада бійцям 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї ОГШБр «Едельвейс» — пересувний лазне-пральний комплекс з автономним живленням, який слугуватиме нашим захисникам для забезпечення гігієни в фронтових умовах. Похідну лазню, пральню і сушарню на одній платформі для коломийської бригади змайстрували зі звичайного торгового контейнера умільці Івано-Франківського локомотиворемонтного заводу. Як розповів Івано-Франківський міський Докладніше >>
Коли після повномасштабного вторгнення харків’янка Ірина Герасименко мала гарну можливість переїхати жити за кордон і працювати там за фахом, вона не захотіла. Просто не змогла покинути всіх своїх особливих дітлахів у Франківську, для яких уже встигла зробити багато дива в житті і добрі зміни, у які до того ніхто не вірив. Дефектолог, логопед, нейропсихологиня і Докладніше >>
Найчастіше у Франківську змінюють ім’я і дуже рідко – по батькові. Таким чином люди завершують певні пережиті історії, проявляються по-новому чи просто їм так комфортніше. Тим паче офіційна процедура не складна, без затяжних «паперових» тяганин. Хоча змінити ім’я в паспорті можуть дозволити далеко не всім, пише Галицький кореспондент. Птаха Франківка Ольга Птаха вирішила змінити прізвище Докладніше >>
Все життя 29-річна Іванна Вінтоняк вважала, що має складне й невиліковне захворювання. А недавно з’ясувалося, що насправді в неї геть інша хвороба – ще важча. Проте існують ліки, які дають шанс на життя. Космічно дорогі, і в Україні їх безкоштовно поки видавали тільки дітям, пише Галицький кореспондент. Зробила неможливе На шостому місяці життя в франківки Докладніше >>
Під супровід військового оркестру 10-ої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», що тривалий час протистоїть московським ворогам на сході України, минулого тижня відкрили п’яту зміну в дитячому таборі «Лімниця». Сюди на безплатне оздоровлення прибуло 70 дітей військовослужбовців, а також полеглих і зниклих безвісти бійців із складу бригади «Едельвейс». Також табір прийняв на таких же умовах 24 дітей із числа Докладніше >>
Біля міського озера в Івано-Франківську спорудять заклад реабілітації для учасників війни та жителів міської громади. Рішенням 45-ї сесії Івано-Франківської міської ради вже оголошено інвестиційний конкурс із залучення інвестора до проєкту будівництва реабілітаційно-оздоровчого комплексу в межах вул. Гурика та центрального міського озера на площі майже 1,14 га. Свого часу цю земельну ділянку міській раді й громаді вдалося врятувати Докладніше >>
Деркачова Ольга
У японській поетиці є поняття «моно-но аваре», що перекладається як «чарівний смуток речей» – це коли обов’язково називаєш те, що побачив, те, що подобається або не подобається, вживаючи слово моно (річ). Якщо ж людині трапляється те, що може викликати почуття і людина дійсно починає відчувати щось, тоді кажуть: «відчувати моно-но аваре». Таким чином, серце
Палій Юлія
Розповідати про війну вголос іноді страшніше, ніж мовчати. Та ще страшніше – вдавати, що нічого не відбувається. Писати про своє життя у війні – це не про те, що я хочу пожалітися. Це про свідчення того, що відбувається з нами сьогодні. Мовчати чи писати Коли я вперше писала про наш з чоловіком особистий досвід життя
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного