Таємниця загибелі автора «Знахаря» на Прикарпатті

Кожен із нас хоча б один раз бачив відомий польський фільм «Знахар» режисера Єжи Гоффмана, що дебютував на екранах у 1982 році. Та мало хто з нас знає, що автор «Знахаря» трагічно загинув у вересні 1939 року у містечку Кути (Косівський район) та був там похований до 1978 року, допоки прах письменника не перевезли до Варшави. Самий фільм є вдалим римейком однойменного фільму 1937 року, екранізації роману культового у міжвоєнний період у Польщі письменника та журналіста Тадеуша Доленги-Мостовича. Докладніше >>

Такий, як гірський вітер

Мріяв бути десантником, а став неперевершеним розвідником. Мабуть, єдиний український воїн, який сам написав Кодекс честі Розвідника, навіть розробив шеврон для своєї розвідувальної роти. Не тому, що так наказали, а за покликом серця. Талановитий військовий із Коломиї, капітан, командир розвідувальної роти 24-ї окремої механізованої бригади ОК «Північ» Степан Воробець із позивним Яструб за життя назбирав оберемок грамот і медалей з усього світу, мав детальний план реформування українських десантних військ. Але не встиг. У дитинстві мама часто просила в архангела Михаїла для свого сина міці та здоров’я, а ось про удачу, на жаль, забула. Докладніше >>

Мрія про вершину

Могутня гора знову підкорилася сильному людському духові. 1 жовтня коломиянин Роман Губач, який пересувається за допомогою інвалідного візка, разом із друзями зумів піднятися на Говерлу. Заради мрії він готовий здолати будь-які перепони. Через травму три роки тому Роман сів в інвалідний візок. Та він не скорився обставинам і продовжив вести активний спосіб життя. Докладніше >>

Рак молочної залози переріс в епідемію

20 жовтня – День боротьби з раком грудей. Вкотре ця недуга нагадує про себе – статистика жахає. Як не проґавити вирішальний момент, як правильно робити самообстеження і чи справді мамографія шкідлива, розповідають заслужений лікар України, обласний позаштатний онколог департаменту охорони здоров’я ОДА, головний лікар комунального закладу «Прикарпатський клінічний онкологічний центр» Володимир Романчук, завідувач мамологічного відділення В’ячеслав Живецький та онкохірург-мамолог Ігор Пришляк. Докладніше >>

Модний відпочинок у Тарнавського

Несправедливо забутою на сьогодні є постать Аполлінарія Тарнавського (1851-1943) – видатного лікаря, новатора в медицині, засновника і багатолітнього керівника санаторію в Косові. А декому з читачів історія його діяльності, можливо, допоможе переглянути і покращити власний стиль життя. Докладніше >>

Людина-скала

Він знав, що загине. Якийсь мольфар у горах колись навіщував хлопцеві, що його серце битиметься лише до третього десятка. Петро Безпалько чомусь повірив старому. Але дідок помилився на кілька років. Боєць змалку мріяв про військову форму, гідно пройшов бої у Косово, де мало не втратив ногу. Однак на 34-му році життя поліг у зоні АТО разом із легендарним генералом Кульчицьким. Докладніше >>

НапереКір епідемії

Невакцинованих дітей невдовзі можуть не допустити до навчання у загальноосвітні та дошкільні заклади в Івано-Франківській, Тернопільській та Одеській областях. Така інформація днями з’явилася на офіційному ресурсі Міністерства охорони здоров’я. Вона викликана зростанням захворюваності на кір. Якщо у червні на Прикарпатті було приблизно 400 хворих на цю недугу, то нині їх майже вдвічі більше – 772, більшість з яких діти. Докладніше >>

Віра і дерево: воїн АТО знає, як вижити після війни

Іноді на фронті рятує не тільки автомат і відвага. Про це добре знає івано-франківський боєць 128-ї гірсько-піхотної бригади Ярослав Корінчук, який майже рік воював в АТО: Попасна, Золоте 3, Дебальцеве, Станиця Луганська… Після повернення додому воїн мусив починати з нуля власну справу, яка 15 років його годувала. А ще він по-новому вчився спілкуватися з людьми. Має трохи перемог і готовий ділитися досвідом виживання в мирному світі. Докладніше >>

Забутий кляштор у Нижневі (продовження)

Особливе місце у плані розвитку Згромадження Сестер-Непорочниць займав Нижнів. Мати Марцеліна Даровська прагнула закласти тут безплатну школу та інтернат, розрахований для навчання та виховання 33-х дівчат, які походили з родин польських повстанців супроти російської влади, батьки яких загинули або були репресовані, а їхні родини залишилися без засобів до існування та не мали можливості вивчити дітей. Цей задум наштовхнувся на чималі перешкоди. Всі відраджували Мати Марцеліну від такої, як тоді мовили, «шаленої» думки. Згромадження Сестер-Непорочниць не мало грошей ані на ремонт зруйнованого колишнього паулінського монастиря у Нижневі, ані на утримання нового осідку. Докладніше >>

Борода

Удень присягнув Батьківщині, а вночі злетів на небеса. Через три тижні мав одружитися. Вже й обручку купив для коханої. Він таки надягнув нареченій перстень. Але уві сні. Івано-франківський морпіх Андрій Барасюк пробув у зоні АТО лише чотири місяці, але за цей час встиг здобути славетний чорний берет із кокардою. Докладніше >>

Обережно! Глютен!

Останнім часом нерідко доводиться чути про користь безглютенової дієти. То що ж таке глютен і чому багато дієтологів радять його уникати? Аби розповісти про глютен, найперше варто ознайомитися з такою недугою, як целіакія – мультифакторне захворювання, порушення травлення, викликане пошкодженням ворсинок тонкої кишки деякими харчовими продуктами, що містять глютен (клейковину). Іншими словами, йдеться про непереносимість глютену. Докладніше >>

Наддніпрянці та росіяни в сотні «Батурина» на Рогатинщині

Серед бійців Української повстанської армії були вихідці з Наддніпрянської України, в яких під впливом різних обставин розвіялися покручі радянської пропаганди і які уособлювали в складі повстанців соборність України. Особливо відзначився в боях на Рогатинщині виходець з Полтавщини, курінний УПА Дмитро Карпенко – Яструб, військовий талант, патріотизм і героїзм якого знайшли відображення навіть у художній літературі. Східняки перебували також у складі сотні Батурина, що оперувала у Васючинському лісі Рогатинського району до знищення чи полонення бійців та сотенного в криївках 19 квітня 1946 р. Докладніше >>

Забутий кляштор у Нижневі

Безжалісна тоталітарна радянська влада з великим ентузіазмом боролася із релігійними спорудами, тракторами розтягувались дерев’яні гуцульські церкви, підривалися муровані кірхи та костели, розбиралися синагоги. Однак з людських сердець їй не вдалося витравити віру в Бога. Повної руйнації у радянський час зазнав римо-католицький монастир Згромадження Сестер Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії (польською –  Zgromadzenie Sióstr Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Marii Panny) у Нижневі. Докладніше >>

Від воїна до юриста: Морпіх допомагає іншим, аби реабілітувати себе

Він не зрадив присязі, коли більшість ганебно продалися. Втратив усе, що мав, але зберіг совість і честь. Був єдиним із морпіхів, хто в полоні співав гімн України просто ворогу в обличчя. 35-літній іванофранківець Сергій Галкін є прикладом того, що вояки колишніми не бувають. Воїн – це стан свідомості. Після відставки він усе одно регулярно їздить на фронт, аби ділитися своїм цінним досвідом із бійцями та підіймати їх бойовий дух, а ще здобув юридичну освіту і безкоштовно консультує атовців. Докладніше >>

Дощ, град та сніг: Прикарпаття оговтується від негоди

3 вересня за декілька годин в Івано-Франківській області випала рекордна кількість опадів. Внаслідок негоди підтопило будинки, повалило дерева, а автомобілі просто пливли містом, адже вулиці обласного центру перетворилися на ріки. Докладніше >>

Десятий

Іноді ті, що народжуються в сорочці, гублять її десь. Поміж вибухів снарядів і загиблих побратимів. Кремезні руки втримали автомат, але на 30-му році життя не вдержали долю. Івано-франківський «беркутівець» Михайло Шемегінський побув на передовій лише два тижні. На той фатальний 13-й день якраз планував на трохи поїхати додому. Поїхав. Але в труні. Докладніше >>

Майже покараний на смерть своїми

Людські життя під час боротьби ОУН-УПА з радянським тоталітарним режимом в 40-50-х рр. ХХ ст. переверталися догори дриґом, і їх історії швидше нагадували сюжет детектива з елементами фантастики, аніж реальність. Подібним чином склалася доля Дмитра Миколайовича Гайдаша, 1912 р.н., уродженця с. Серафинці Городенківського району. У травні 1944 р. він призивається в Червону армію. Спочатку Гайдаш служив у м. Києві, потім його підрозділ передислокували до м. Бердичева, а коли його з іншими солдатами стали перевозити в Бурятію, то наш герой дезертирував. Докладніше >>

На цій землі нема живого місця

Тисячі жертв тоталітарних режимів знайдено за майже три десятки років на Прикарпатті. А скільки ще не знайдено… З 1989 року і донині на території Івано-Франківської області офіційно проведено приблизно 80 розкопок масових поховань. Неофіційно їх значно більше. Здебільшого робота проводилася задля пошуку жертв комуністичного режиму. Але й досі земля приховує багато таємниць, пов’язаних і з визвольною боротьбою, і з похованнями іноземних солдатів. Докладніше >>

Голокост в Станіславі: робімо висновки

Голокост був однією з найбільших катастроф у світовій історії. В радянській історичній науці тема знищення українських євреїв замовчувалася або лише частково розглядалася як знищення радянських громадян на окупованій території. До неї почали повертатися в роки горбачовської «перебудови». Мало хто знає, але на території нашого міста в 1941-1943 рр. знищено, за різними підрахунками, до 100 тис. євреїв. Докладніше >>

Іловайськ. Третя річниця

Іловайськ – найтрагічніша сторінка історії незалежної України. 27 серпня минуло три роки відтоді, як тисячі українських добровольців віддали своє життя, захищаючи територіальну цілісність держави. З кожним роком для багатьох українців трагічні події втрачають масштабність, стирається їх гострота. Біль залишається тільки у тих, хто втратив в Іловайському котлі дітей, батьків, родичів, друзів… Докладніше >>