Доброякісні захворювання: профілактика важлива

Якщо ми прагнемо збудувати міцну націю, дуже важливо зберегти здоров’я кожної жінки. Для цього важливо: – любити себе; – проходити щорічні медичні огляди у вузьких спеціалістів (гінеколога, мамолога, за потреби в ендокринолога та ін.); – проходити УЗД органів малого тазу (раз на рік; за необхідності лікар встановить інші терміни) та молочних залоз (після 25 років); – робити мамографію після 40 років. Докладніше >>

Пташко, більше не лети!

Франківчанка випала з 10-го поверху і вижила. Довгі місяці в лікарняних палатах, досі мордують пекельні болі, але живе надією нарешті випростатися на повен зріст і знову самотужки ходити. Для цього потрібна дорога операція, а ще щодня необхідні ліки, продукти і чимось платити за житло. Однак і мотивація в жінки потужна – каже, що хоче почати зовсім інше життя, не таке, як колись. Докладніше >>

Володимир Гнатюк у Станиславові

Мало хто знає, але чотири роки свого життя видатний український  фольклорист, мовознавець та літературознавець Володимир Гнатюк провів у нашому місті, навчаючись у Станиславівській державній гімназії. Тут він визначив своє майбутнє заняття та познайомився із дружиною. Спробуємо сьогодні відкрити цю маловідому сторінку історії нашого міста. Докладніше >>

Автор Конституції ЗУНР

Українська революція на землях Галичини проявила себе у вигляді Західно-Української Народної Республіки. Поява цієї молодої держави значно активізувала діяльність низки українських вчених, які хотіли докластися до рідної справи. Серед них – український вчений-правник, політичний діяч та автор проекту Конституції ЗУНР Станіслав Дністрянський. Розповімо детальніше про життя і діяльність цієї непересічної постаті в нашій історії. Докладніше >>

Суд над «косачівським катом»

Українсько-польська війна 1918-1919 рр., безперечно, належить до визначальних чинників українських державницьких змагань 1917-1923 рр. В Галичині ще довго потім відчувався відгомін братовбивчої війни. Песимістичні настрої галичан посилювалися арештами видатних українських діячів періоду ЗУНР. Однією з таких справ, що викликала значний резонанс, було слідство та суд над лікарем Петром Петрушевичем, який контролював санітарний стан найбільшого табору для інтернованих осіб та військовополонених ЗУНР, що був розташований на Косачеві, передмісті Коломиї.   Докладніше >>

Нереабілітовані: Молочні диверсії УПА

З другої половини 1944 р. через вступ Червоної армії в Західну Україну членство ОУН-УПА втратило можливість запроваджувати власну економічну політику і перейшло від конструктивної роботи з побудови власної економічної системи до деструктивної роботи зі знищення ворожої. На цьому етапі на перше місце виступила антиколгоспна боротьба та ліквідація активістів радянського режиму. Докладніше >>

Смерть на воді

Прикарпатські річки – добра принада для туристів, але приховують велику небезпеку. Жертвами водойм стають місцеві жителі і туристи, які йдуть на дно здебільшого через власну необережність. Як вберегти себе і близьких, щоб відпочинок на березі не став фатальним, дізнавався «Галицький кореспондент». Докладніше >>

Три тисячі аварій: хто винен та що робити

Практично щодня у новинах розповідають про дорожньо-транспортні пригоди, в яких травмуються чи гинуть люди. Статистика аварій є по-справжньому моторошною, дехто навіть вживає термін «неоголошена війна на дорогах». У 2018-му році на Івано-Франківщині правоохоронці зафіксували 2939 дорожньо-транспортних пригод за участю 5851 особи. Більшість із них – аварії без потерпілих, часто водії навіть не інформують поліцейських про такий інцидент. Докладніше >>

Запобігти смерті

Слабкість, безвихідь чи навіть прокляття. Як би ми не називали ці дії, та суть залишається незмінною: самогубство – це кінець існування для загиблого та величезне горе для його рідних. Такі історії ламають життя людей, а  найгірше те, що часто ми не можемо запобігти нещастю, допомогти чи зрозуміти причини. «Галицький Кореспондент» спробував дізнатися, що штовхає людей здійснити суїцид та як вберегти себе і близьких від непоправного. Докладніше >>

Заповіт Патріарха Мстислава

Коли країна стає незалежною, то вона, як правило, отримує власну Церкву: так сталося, наприклад, у Румунії, Сербії та інших державах. Скажімо, Албанія, менша за територією, ніж деякі наші області, має Патріарха і свою невелику Церкву. А Україна, одна з найбільших у світі держав як за площею, так і за кількістю православних парафій, не може вирішувати внутрішні церковні питання… Докладніше >>

Оборонці Донецького аеропорту

20 січня минуло п’ять років з дня завершення оборони Донецького аеропорту українськими військовими. 242 дні наші бійці протистояли проросійським сепаратистам та мужньо відстоювали незалежність України. Вони зробили те, що, здавалося, звичайним людям не під силу. Їхня відвага та патріотизм навіки закарбувались у пам’яті українців, а самі бійці з того часу отримали горде звання “кіборгів”. Докладніше >>

Карнавальний сезон

На початку минулого століття з-поміж активних видів дозвілля престижним вважалося відвідування балів і танцювальних вечорів. Про бальні традиції вперше серед місцевих краєзнавців писала Наталія Храбатин. Ми віднайшли нові цікаві факти, що стосуються цієї теми, якими хочемо поділитися з вами. Докладніше >>

Нереабілітовані: Шлях від музиканта до ветерана ОУН і зрадника

Під час національно-визвольної боротьби ОУН-УПА не всі повстанці мали силу витримати випробування долі, морально не зламатися і залишитися зразком для наслідування для інших борців. Ми не маємо права їх звинувачувати, бо не знаємо, як самі вчинили б у таких обставинах. Але їхні долі – це також частина мозаїчної картини суспільно-політичної ситуації на Прикарпатті в 40-50-х рр. ХХ ст. Докладніше >>

3.33

Коли вбитого на війні Юрія Головченка привезли до рідної хати, горіх на подвір’ї почав плакати – з гілок крапала вода. Дивувалися люди, а природа плакала… Юрій Головченко – солдат 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади. Загинув 13 жовтня 2017 року у районі с. Новоолександрівка на Луганщині від кулі ворожого снайпера. Йому було 39 років. Похований 20 жовтня на кладовищі в рідному селі Пнів Надвірнянського району. Докладніше >>

Богдан ФІГОЛЬ: «Живіть з Богом і для Нього»

Кажуть, діти до шести років розмовляють з ангелом-хоронителем. Любіть своїх дітей, але й привчайте їх до обов’язків, аби вони розуміли, що людям нічого просто так не падає з неба. Мій тато любив казати, що дитину треба любити лише тоді, коли вона спить. Це — велика мудрість. Мене батько лише один раз у житті вдарив, сказавши: «Нікого не силуй на горівку». Я цей наказ проніс через усе життя. Тож наука була дуже предметною. Докладніше >>

Факел здогадок

У суботу, 12 січня, після 9-ї вечора у Калуші на одному з найбільших в Україні хімзаводів почулися вибухи. На території заводу запалав грізний вогняний факел, фото якого миттю розлетілися в соцмережах. Це посіяло паніку серед місцевих мешканців ще до того, як на місце надзвичайної ситуації почали стягувати сили МНС. Горіла «небезпечна хімія» – у свідомості людей пожежа виглядала приблизно так. Докладніше >>

Станиславів у часи ЗУНР

100 років тому Станиславівське народне віче стало зразком об’єднання навколо української національної ідеї. Так, 3 березня 1918-го у місті Станиславові (нині Івано-Франківськ) для пришвидшення ратифікації Австрією умов миру відбулася «величава масова загальна українська маніфестація». Перед Катедрою і на площі Франца (нині – Шептицького) відправляли Служби Божі, під час яких возносили подяки Богові й усі присутні молилися за Українську державу. Після богослужіння єпископ Григорій Хомишин виголосив патріотичну промову. Потім відбувся мітинг і хода вулицями міста Станиславова. Докладніше >>

Станиславів – столиця ЗУНР

У столиці ЗУНР Станиславові, місті з 35-тисячним на той час населенням, побувала низка делегацій: з Наддніпрянської України, Угорщини, Франції. 1919 року в приміщенні нинішнього готелю «Дністер» (колись «Австрія», що на кілька місяців змінив назву на «Одеса», а потім «Варшава») зупинялися такі відомі українці, як культурно-громадський діяч Євген Чикаленко (30 січня – початок лютого), перший голова Директорії УНР, письменник Володимир Винниченко (20-23 лютого), головний отаман Симон Петлюра (24-28 лютого), перший президент УНР, історик, згодом академік Михайло Грушевський (5-8 квітня) та чимало інших. Докладніше >>

Мертвого дідуся викинули в сніг…

Анастасія Федорівна Арламовська (дівоче прізвище – Плугатор) народилася 12 червня 1935 р. у с. Вільшаниця Тисменицького району. Настину родину, що складалася з батьків, дідуся з бабусею та трьох дітей (ще була сестра-першокласниця і трирічний братик), у 1950 р. виселили як куркулів, «за багатство»[1]. Докладніше >>

Життя – не цукор: Як в Україні живуть інсулінозалежні

Юрій Горковенко взимку на вулиці майже не буває. У сніг чи ожеледь йому складно пересуватися в інвалідному візку. «Коли в цьому році мені відрізали другу ногу, зробили на протез знижку 2000 гривень як «оптовику», — жартує Юрій. — А ось дивіться, які протези: відразу став вищим на 11 см! Тільки в них неможливо ні сісти, ні встати. Використовую їх як сушку для рушників. Дуже зручно. А до протезів ще й взуття дали. Дві пари — зимову і літню». Докладніше >>