Місцева влада і російська мова: від заборони до підтримки

За Конституцією єдиною державною мовою в Україні є українська, а мовам національних меншин, зокрема російській, гарантується «вільний розвиток, використання і захист». Органи місцевої влади у різні часи ухвалювали «мовні» рішення на своєму рівні. Які з них наразі діють і на яких підставах, з’ясовували у своїх регіонах франківський «Галицький кореспондент» та харківський «МедіаПорт».

Франківщина: заборона рекомендаційного характеру

У 2018 році на ринку в Яремче виник конфлікт: місцеві мешканці поскаржилися на звучання російського шансону на ринку. Депутати міськради відреагували, розглянули питання на сесії та проголосували за заборону відтворення російської музики. Мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту згодом ухвалили у Надвірні. А у грудні 2018-го заборону встановили на рівні області: депутати Івано-Франківської облради проголосували одноголосно.

Хвиля аналогічних рішень прокотилася заходом. Мораторій ввели Львівська, Житомирська і Тернопільська облради.

«Війна з російським агресором триває п’ятий рік. Йдуть і бойові дії, й інформаційна війна. І саме тому ми маємо засвідчити свою позицію щодо неприпустимості просування російськомовного культурного продукту. Йдеться про продукт, вироблений в Росії, адже ми розуміємо, що є й російськомовні речі, створені українцями», — заявив з трибуни депутат Івано-Франківської обласної ради Ігор Дебенко.

Рішення на Франківщині ухвалене «з метою уникнення ескалації напруги в суспільстві та недопущення розпалювання міжнаціональної ворожнечі, задля захисту українського інформаційного простору від гібридних впливів держави-агресора та подолання наслідків тривалої мовної русифікації, беручи до уваги численні звернення патріотичних та ветеранських громадських організацій». Підставою в обґрунтуванні вказано постанову Верховної Ради про визнання РФ державою-агресором.

Місцеві обранці назвали рішення «закликом до свідомості громадян та власників закладів», адже воно має рекомендаційний характер, пояснює голова облради Олександр Сич. У громадських місцях, закладах відпочинку використання російськомовного продукту рекомендовано обмежити. Втім жодного моніторингу влада не здійснюватиме, відтак і санкцій в разі порушення за це не передбачено.

«Я пропоную всім активним прикарпатцям таке: якщо ви почуєте, що десь у маршрутці грає російськомовна попса, то вимагайте вимкнути, посилаючись на рішення обласної ради», — висловився депутат Василь Попович.

«Водій маршрутки сам обирає, чи включати у транспорті російську музику. А пасажири самі обирають, як на це реагувати і чи реагувати взагалі. У цьому напрямку потрібно навчати людей любити українське. Це тривалий процес, людей мають виховувати у системі певних цінностей, знань. Я свідомий того, що є російські пісні, які мені подобаються, але зараз ми мусимо робити певний вибір, бо в Україні йде війна», — каже депутат облради Ігор Дебенко.

Мовні квоти

Як гендиректор місцевої телекомпанії Дебенко визнає, що знайти продукт на заміну складно. Україномовні мультфільми для ефіру або застарілі, або не найкращої якості, а серед російських є вибір за низькими цінами. Разом з тим телебачення на Прикарпатті російською не розмовляло задовго до рішення обласної ради.

Коли в Україні ввели мовні квоти, телерадіостанції зобов’язалися забезпечити певну кількість української в ефірі. З 13 жовтня 2018 року мовні квоти на українському телебаченні запрацювали на повну.

Тепер загальнонаціональні та регіональні канали зобов’язані забезпечувати в своєму ефірі 75%  контенту українською мовою, а місцеві мовники – 60%. Законом передбачено 75% державної мови у новинних програмах, а за порушення – штрафи на десятки і сотні тисяч гривень.

На Прикарпатті є радіостанції, які стовідстоково звучать українською. Найбільше таких на Калущині та Верховині, каже Ігор Маслов, представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Івано-Франківській області.

«Російської мови та російського продукту на регіональних теле- та радіостудіях немає вже близько п`яти років. У ефірі трапляються російськомовні українські виконавці, але музики агресора там немає. Ми входимо до трійки лідерів в Україні за кількістю україномовного продукту», — розповідає Маслов. 

За його словами, в останні три роки на Франківщині не було зафіксовано жодного порушення мовного квотування.

«Є перелік адаптованих зарубіжних каналів. Суто російських каналів у нас залишилося всього два. В готелях ми виловлюємо випадки трансляції заборонених каналів. Минулого року було три таких випадки: село Річка Косівського району, Шепарівці під Коломиєю та трансляція російськомовної релігійної станції в Рогатині. Суперечок із керівництвом закладів немає, ми пояснюємо норми закону, і кожного разу їх вимикають відразу. Повторно порушень не було жодного разу», — каже Маслов.

Здебільшого про ці порушення повідомляють громадяни: місцеві або гості з інших міст.  Торік киянин поскаржився на 5 російських інформканалів у коломийському готелі. А нещодавно житель області повідомив про те, що в готелі Яремче ретранслюється російський телеканал «Телерадиосеть благих новостей». До керівництва готелю звернувся представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення разом із працівником СБУ. Того ж дня трансляцію забороненого каналу із супутника припинили.

Часом буває навпаки: відпочивальники просять керівництво готелю увімкнути російський канал. Вмикати чи не вмикати — питання власника готелю, адже на супутнику канали не заблоковані.

«Вдома ви можете дивитися і слухати все, що хочете. Але якщо ви берете гроші за відпочинок людей і за ці гроші нав`язуєте російський продукт — це неправильно. Таких випадків у нас дуже мало. Закон законом – має бути розуміння, бо одними заборонами це зробити неможливо», — підсумовує представник Нацради в регіоні.

За часів президентства Януковича у 2012 році Верховна Рада ухвалила закон «Про засади державної мовної політики» (більш відомий як «закон Ківалова-Колесниченка») щодо використання так званих регіональних мов. Відтоді органи місцевого самоврядування на основі нього ухвалювали власні рішення.

Івано-Франківська міськрада виступила категорично проти визнання російської мови регіональною, наголошуючи, що така пропозиція «спрямована не на зрівняння прав різномовного населення, а на затвердження єдиноімперської мови в регіонах, а отже, і загалом в державі».

Харківщина: облрада скасувала, міськрада не поспішає

У лютому 2018 року Конституційний Суд України визнав «закон Ківалова-Колесниченка» неконституційним, він втратив чинність. Саме на цій підставі Харківська облрада скасувала рішення шестирічної давнини «Про першочергові заходи щодо виконання в Харківській області Закону України «Про засади державної мовної політики», розповів голова Харківської облради Сергій Чернов.

За цим рішенням дозволили використання російської в актах місцевих органів державної влади й місцевого самоврядування. Російською, а не тільки українською, мали надавати послуги в держустановах, а посадові і службові особи були зобов’язані володіти обома мовами. Окрім того, поруч з топонімом державною мовою мав відтворюватися його відповідник російською.

У міськраді під керівництвом Геннадія Кернеса аналогічне рішення поки що скасовувати не поспішають.

«Харківська міська рада наразі не має наміру цього робити. Тому що у нас на місцевому рівні можна розмовляти мовою, якою ти думаєш», — прокоментував наприкінці грудня «МедіаПорту» міський голова Харкова.

Сам він рідко говорить українською. А якщо на сесіях і намагається, все одно переходить на російську.

Спроби заборонити рішення міськради про регіональну мову у Харкові не припиняє львів’янин Святослав Літинський. На початку січня Львівський окружний адмінсуд відмовив йому на підставі того, що позивач не є членом територіальної громади Харкова. При цьому суд зобов’язав Харківську міськраду розглянути звернення Літинського повторно.

Особисті рішення

У дієвості мораторіїв на публічне використання російськомовного культурного продукту, які ухвалюють у західних областях країни, сумнівається завідувач громадської приймальні Харківської правозахисної групи Людмила Клочко.

«Якщо людина не говорить українською або говорить якоюсь іншою мовою, то навряд чи вона почне розмовляти українською, якщо заборонити російськомовний культурний контент, — розмірковує правозахисниця. – Як розвивати мову? У нашому регіоні вона розвивається. Я все частіше чую українську мову на вулиці, особливо серед молоді. Вони — білінгви і вільно говорять і російською, й українською, а багато хто – й англійською теж».

«Вважаю, особисті рішення людей, якою мовою читати і говорити, найважливіші», — каже доцент кафедри української мови Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Роман Трифонов.

На його думку, заходів, які б мали на меті популяризувати українську мову, може бути багато, але головне — особисті дії: говорити та читати українською.

«Для мене основне — щоб було якнайбільше книжок, фільмів, мультфільмів та іншої культурної продукції класною, живою і цікавою українською мовою. Над чим і працюю як книжковий редактор-практик, задля чого і навчаю філологів в університеті», — каже Трифонов.

Росіянин, який перейшов на українську

Майже п’ять років тому В’ячеслав Мартинов приїхав з російського Краснодара в Україну. Нині проживає у Харкові як особа зі статусом, що потребує додаткового захисту, фактично біженця. Вдома його почали переслідувати після того, як він з однодумцями організував марш за «федералізацію» Кубані. Мови про відокремлення регіону не було, каже Мартинов, це був «тролінг» як відповідь на події в Україні, але хлопця арештували на 15 діб.

«Одна з причин переїзду до України — це люди. Мені набагато краще жити серед однодумців, — коментує Мартинов. — Я перейшов на українську мову у 2014-му, коли приїхав до України. Якщо не помиляюся, восени. Абсолютно не було складно. Перехід відбувався поступово, взагалі перейшов десь у 2015-2016 році. Як вивчав? Спілкувався з людьми, слухав українську музику, дивився українські фільми. В принципі, все, як і зараз. Потрібно не боятися робити помилки. Я думаю, що найголовніше — це бажання і прагнення розвиватися».

Мартинов виступає за підтримку поширення україномовного культурного продукту.

«Я був би дуже радий, якби вдалося замістити російськомовний продукт на україномовний. Питання виключно в тому, щоб це не було інструментом для політичних маніпуляцій і переслідувань», — каже В’ячеслав.

Автори: Марта БАРАНЕЦЬКА, НАДІЯ ШОСТАК

Спільний проект редакцій «Галицький кореспондент» і «МедіаПорт» здійснюється за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!