В Івано-Франківську відкрили анотаційну дошку легенді прикарпатського футболу – Мирославу Думанському. У заході взяли участь дружина та син Думанського, народний депутат України Руслан Марцінків, екс-міський голова Зіновій Шкутяк, а також представники спортивної громади області.

Мирослав Думанський – один з кращих гравців за всю історію івано-франківського футболу. Саме з його іменем пов’язані яскраві перемоги і здобутки «Спартака», які досі не повторила жодна прикарпатська команда. А сам зірка гри мільйонів свого часу ставав бронзовим призером Спартакіади народів СРСР у складі збірної Української РСР, був переможцем і бронзовим призером першої ліги чемпіонату СРСР. За це у команді Мирослава Думанського називали «Кайзером», а донині про нього згадують, як про «Маестро» прикарпатського футболу.

Крім цього, у суботу, 16 травня, стартував ХХ традиційний турнір з футболу “Кубок Федерації” пам’яті Мирослава Думанського серед юнаків 1999 р.н. Участь у змаганнях беруть 8 команд з цілої України.

Нагадаємо, що анотаційну дошку встановили в рамках програми «Івано-Франківськ – місто героїв» на будівлі, де раніше проживав Мирослав Думанський, що на Чорновола,49.  На дошці розміщений спеціальний кюар код, за яким з мобільного телефону чи планшету туристи можуть зайти на спеціальний сайт програми geroi.if.ua і прочитати більше про того чи іншого героя.

Довідка:
Мирослав Іванович Думанський (1929- 1996)- перший майстер спорту СРСР з футболу в Івано-Франківській області. Він отримав це спортивне звання за третє місце завойоване збірною Української РСР у футбольному турнірі Спартакіади народів СРСР в 1956 році. Колишній півзахисник івано-франківського «Спартака» та «Шахтаря» (Сталіно). У футбол почав грати в 1945 році.

Будучи мотором місцевого «Спартака», вивів свою команду у чвертьфінал розіграшу Кубка СРСР, і привів її до перемоги у груповому турнірі класу «Б». Того сезону команда ледь не увірвалася до класу найсильніших — посіла друге місце у перехідному турнірі за право виступати у вищій лізі союзного чемпіонату. Мирослава на полі вирізняли не лише вмілі диспетчерські дії. Він — кумир місцевих уболівальників — був лідером і за грою, і за духом. Багаторічний капітан команди став для партнерів уособленням надійності на полі та поза ним, зразком професійного ставлення до справи, був вимогливим до себе й до інших.

У тренерській кар’єрі, очолючи івано-франківський «Спартак» Саме Мирослав Іванович сформував кістяк того колективу, що у 1969 і 1972 р.р. виборов звання чемпіона України серед команд класу «Б» і 2-ї ліги відповідно.