Чи скасують пільги при вступі до інститутів, університетів та академій? Чи треба взагалі їх скасовувати? Чи справді батьки масово купують дітям довідки інвалідів, чорнобильців та сиріт? І чи справді пільговики займають місця обдарованих дітей, яким навіть 200 балів на тесті не допомагають потрапити до ВНЗ? Відповіді на ці питання – у спеціальному журналістському розслідуванні.

 

Вступ за довідками

Перед вами довідка, яка минулого року дала можливість 18-річному юнакові вступити до Дніпропетровського технікуму залізничного транспорту без тестів. Її видав лікар із залізничної станції у Вінницькій області. Довідка стверджує, що хлопець хворів саме під час тестування у його школі – з 20 квітня по 15 травня 2008 року. При цьому датований папірець вереснем – через чотири місяці після хвороби і через місяць після прийняття юнака до технікуму.

Таких і подібних довідок минулого року було чимало. Скільки точно таких папірців відкрило фальшивим пільговикам задні двері до технікумів та ВНЗ минулого й цього року, досі не відомо.

Про цьогорічну кампанію немає узагальнених даних. Зараз навчальні заклади ще пересилають до Міністерства освіти та науки свої накази про зарахування. 10 вересня Міністерство почне перевіряти, наскільки справедливо вони видані. Як повідомив «Свідомо» представник МОНу, буде перевірятися:

• чи всі зараховані абітурієнти проходили тестування;

• чи всі вони набрали на тестах мінімальні для прийому до ВНЗ 124 бали;

• чи справді у результаті конкурсів заклади приймали юнаків та дівчат з вищими балами;

• чи справедливо отримані пільги тими, хто вступив поза конкурсом.

До перевірки Міносвіти хоче залучити Службу безпеки України. Якщо вони разом отримають відповіді, тоді стане зрозумілим масштаб порушень. На відміну від минулорічної вступної кампанії. Перевірка її чесності, як встановило «Свідомо», закінчилася сумною історією.

Чому? Міносвіти, за його твердженням, перевірило усі ВНЗ. Але перевіряли лише те, чи здавали зараховані абітурієнти, тести і чи набрали вони більше 124 балів. Справедливість конкурсів не перевіряли. А з перевірками справжності пільговиків вийшла та ж сумна історія.

Початок був обнадійливим. Минулого літа Міністерство охорони здоров’я задалося питанням: а чи всі інваліди, які вступили до медичних ВНЗ, є справжніми? З 296 довідок про інвалідність нечесно виданими МОЗ визнав 3. Після цього міністр охорони здоров`я Василь Князевич запропонував міністру освіти та науки Івану Вакарчуку зробити перевірку довідок про інвалідність у всіх навчальних закладах. У грудні 2008-го МОН передав МОЗу лист з прізвищами 2 561 студентів.

Пройшло вже дев’ять місяців. Мінохорони здоров’я так і не відповіло Міносвіти на питання, чи є всі ці люди інвалідами. Чому? У прес-службі МОЗу нам сказали: «Перевірка проведена вибірково. Порушень не встановлено». На питання, чому вибірково, відповіді не було.

Під час власної перевірки ВНЗ Міносвіти виявило, що 32 заклади минулого року зарахували 173 абітурієнтів без сертифікатів про тестування або з балами менше 124. До речі, на Прикарпатті серед таких закладів – Івано-Франківський коледж Львівського національного аграрного університету; Івано-Франківський університет права імені короля Данила Галицького (36 абітурієнтів!) і Коломийський педагогічний коледж.

«Цього року хочемо перевірити всі довідки. І про інвалідність, і про належність до шахтарів, до чорнобильців, до сиріт – усі. Хоча, звісно, ми Міністерство освіти, а не внутрішніх справ», – зауважив співрозмовник «Свідомо».

Отже, точний масштаб фальсифікацій наразі нікому не відомий. Щоб його встановити, потрібні величезні зусилля, і не лише Міносвіти, але й міністерств охорони здоров’я, соціальної політики, сім’ї та молоді, навколишнього середовища, вугільної промисловості, не кажучи вже про правоохоронні органи. І то важко уявити, щоб вони змогли по-справжньому перевірити кожну довідку. Минулого року кожен десятий зарахований на бюджетне місце був пільговиком. 14 тисяч місць були зайняті поза конкурсом.

Є й інше, можливо, важливіше запитання.

Пільговики витісняють таланти

Результати цьогорічної вступної кампанії лише збираються. Але в її розпал ми зробили аналіз: на скільки бюджетних місць у найпрестижніших ВНЗ претендують пільговики? Він став можливим завдяки порталу www.vstup.info. Цього року Міносвіти відкрило на ньому дані про кожного абітурієнта у кожному ВНЗ. Ось що ми побачили у десятці престижних університетів 29 липня, в останній день подачі документів. (Ми обрали в них факультети, які зробили цим університетам ім’я). Див. Таб. 1

Таб. 1. Скільки пільговиків претендувало на бюджетні місця?

ВНЗ	Факультет	місць	пільговиків	олімпіадників
Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут»	програмна інженерія	20	12	7
Київський національний університет ім. Шевченка	міжнародні відносини	25	43	17
Київський національний економічний університет ім. Гетьмана	міжнародна економіка	205	56	9
Національний технічний університет “Львівська політехніка”	комп’ютерні науки	160	20	2
Київський національний університет будівництва і архітектури	архітектура	150	11	1
Київський національний торговельно-економічний університет	менеджмент	180	37	1
Національний медичний університет ім. Богомольця	лікувальна справа	383	122	29
Київський національний лінгвістичний університет	філологія	445	220	63
Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара	правознавство	35	18	0
Львівський національний університет ім. Франка	історія	125	27	4

З таблиці видно, що якщо б усі пільговики і призери всеукраїнських олімпіад (вони мають першочергове право після пільговиків) залишили свої документи та були зараховані, то на факультеті комп’ютерних наук у Львівській політехніці залишалося 118 бюджетних місць. А ось на міжнародні відносини в столичному Інституті міжнародних відносин університету Шевченка ніхто не мав шансів потрапити без пільги. Залишається хіба повірити, що якщо 600-бальник і син міністра закордонних справ захоче туди вступити, йому доведеться принести довідку, що він – сирота.

Ми зробили й інший аналіз. Наскільки різняться за знаннями пільговики, призери олімпіад та абітурієнти без пільг? Для цього ми підрахували середній бал всіх пільговиків, всіх олімпіадників та тих абітурієнтів, які пройшли б на бюджетні місця, якби пільговиків та олімпіадників не було. Ось результат – див. Таб. 2.

Таб.2. Який середній бал за один тест отримали пільговики, олімпіадники та абітурієнти без пільг?

ВНЗ	факультет	пільговиків	олімпіадників	абітурієнтів без пільг
Київський національний університет будівництва і архітектури (з 1000 балів)	архітектура	121,344	171,7	180,742
Київський національний університет ім. Шевченка	міжнародні відносини	176,2867	186,88	197,82
Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут»	програмна інженерія	180,25	195,38	196,3833
Київський національний економічний університет ім. Гетьмана	міжнародна економіка	171,47	181,6667	194,7267
Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара	правознавство	166,73	не було	193,75
Київський національний торговельнво-економічний університет	менеджмент	165,2233	183,3333	189,7333
Львівський національний університет ім. Франка	історія	172,395	189,685	197,37
Національний медичний унверситет ім. Богомольця	лікувальна справа	172,555	192,695	197,115
Київський національний лінгвістичний університет	філологія	167,705	192,565	195,115

Коментарі зайві. Бал абітурієнтів без пільг, які вигравали б бюджетні місця, вищий не лише за бал пільговиків, але й за бал призерів олімпіад!

Звідки взялися пільги?

Більшість нині чинних пільг були запроваджені, коли ніякого загального тестування у школах не було і не результати тестів визначали, хто до якого ВНЗ потрапить. Учасникам бойових дій та інвалідам війни дали вступні пільги в 1993 році, дітям-сиротам – в 1994 році, «чорнобильцям» – в 1991 році, інвалідам І, ІІ груп – в 1992 році, шахтарям і дітям шахтарів – у 2002 році… І лише призерам всеукраїнських олімпіад – у 2008 році.

Ми зв’язалися з Науменком та Яворівським, які представляли у парламенті перші закони, що запровадили пільги. Миколу Науменка наш дзвінок застав на городі під Хмельницьким. Він сам інвалід I групи, поранений в Афганістані. Тепер очолює громадську організацію інвалідів. У Раді першого скликання він головував у Комісії у  справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів. Вона й розробляла закон (тоді не було практики персонального авторства).

«Було дуже багато молодих воїнів-афганців», – розповів Науменко. – Вони не могли вчитися, отримали великий психологічний удар. Як показав час, пільга себе виправдала. На першому курсі в них були труднощі, а потім вони наздогнали. Дехто став навіть професором».

Яворівський у першій Раді очолював Комісію з питань Чорнобильської катастрофи. «Тоді такі були настрої. Ми сиділи і вигадували – які ще пільги треба дати чорнобильцям», – згадує він, як ухвалювався закон.

Науменко, який після першого скликання вже не був депутатом, вважає, що пільги треба зберегти, але домогтися, щоб їх не фальсифікували. «У моєї онучки в 11 класі знайшли пухлину. Вона багато пропустила, але завдяки пільзі вступила до Одеського гуманітарного університету».

Яворівський, який досі у парламенті, тепер є депутатом від Блоку Юлії Тимошенко і виступає за повне скасування пільг. «Я вважаю, ми стільки цих пільг наліпили… Тим більше зараз страшні зловживання. Тільки за рівних балів можна віддавати перевагу дітям-інвалідам. В мене є ідея засісти і провести такий закон».

Але які політичні сили підтримають скасування пільг напередодні виборів?

Що планує влада?

Віктор Ющенко, який би міг відмінити укази Леоніда Кучми, – проти скасування пільг. Він чітко заявив про це у серпні. “Доступ до вищої освіти для дітей з багатодітних сімей, сиріт, інвалідів – це правильно й чесно”. Хоча при цьому доручив міністру освіти та науки придумати, як не забирати місця у дітей з високими балами.

Юлія Тимошенко, яка могла би скасувати рішення урядів Фокіна і Звягільського та ініціювати перегляд законів у парламенті, не висловлювала своєї позиції у цьому питанні. Хоча саме член її блоку очолює у нинішній Раді Комітет з питань освіти та науки. «Свідомо» запитало в нього, чи буде комітет ініціювати скасування пільг.

«Як професор університету, я вважаю, що існування пільг – це рудимент, атавізм радянської спадщини, – сказав Володимир Полохало, депутат Ради від БЮТ, голова Комітету з питань освіти та науки. – Я б їх відмінив. За один день це не робиться. Але ми в цьому напрямку працюємо».

Насамкінець є гарна новина. Міносвіти планує надати ВНЗ право самостійно квотувати прийом пільговиків за окремими спеціальностями. Це збільшить шанси тих, хто відмінно вчиться, потрапити наступного року на бюджетні місця в найпрестижніші ВНЗ.

Єгор СОБОЛЄВ, Аня ДІДОРА,
бюро журналістських розслідувань «Свідомо»,
для «Галицького кореспондента»