В.о.начальника Львівського управління Офісу великих платників платників податків ДФС Тарас Іванишин, на обслуговуванні якого перебувають великі платники податків Західного регіону, в т.ч. платники Івано-Франківської та Закарпатської областей відповідав на питання платників податків для редакції ІФ «Галицький кореспондент» про те, що потрібно знати платникам податків про податкові перевірки та про особливості проведення документальних, камеральних та електронних перевірок .

Доброго дня, прошу розказати що таке електронна перевірка? Який порядок проведення такої перевірки?

Відповідно до ст.75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПКУ) документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі – електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення органом фіскальної служби про проведення такої перевірки для платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб’єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок подання платником податків заяви про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки та прийняття рішення контролюючим органом про проведення такої перевірки затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2015 № 1040 (далі – Порядок № 1040).

Електронна перевірка може бути проведена за визначені платником податків податкові періоди, за які не проводились документальні планові або позапланові перевірки (з відповідних питань, які платник податків має намір перевірити), та у разі подання до контролюючого органу відповідних декларацій (розрахунків). Такий податковий період не може становити менше одного базового податкового (звітного) періоду з відповідного податку (збору) (п. 4 розд. II Порядку).

Для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує подання до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб документів, які відповідно до ПКУ пов’язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації).  Рішення про проведення/непроведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки приймається керівником контролюючого органу протягом 10 календарних днів з дня отримання  Заяви та надсилається платнику податків у визначеному ст. 42 ПКУ порядку не пізніше наступного робочого дня від дати його прийняття.

Порядок подання документів в електронній формі для проведення електронної перевірки затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 31.12.2013 № 898.
Згідно зі ст. 86 ПКУ за результатами електронної перевірки складається довідка у двох примірниках, що підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом трьох робочих днів з дня закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, – протягом п’яти робочих днів).
Довідка електронної перевірки після її реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам для ознайомлення та підписання протягом п’яти робочих днів з дня вручення.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в довідці, складеній за результатами електронної перевірки, вони зобов’язані підписати таку довідку та мають право подати свої заперечення, які є невід’ємною частиною такої довідки, разом з підписаним примірником довідки.
Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п’яти робочих днів з дня їх отримання та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Така відповідь є невід’ємною частиною довідки про проведення електронної перевірки. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що він зазначає у поданих запереченнях.

Як здійснюється подання та розгляд заперечень до акта перевірки (документальної планової або позапланової, виїзної або невиїзної, фактичної, камеральної), у разі незгоди із висновками, фактами, даними, викладеними в акті перевірки?

Відповідно до ст. 86 ПКУ у разі незгоди з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, платник податків або його представники мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи до контролюючого органу, який проводив перевірку протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному ст. 44 ПКУ.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, контролюючий орган зобов’язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов’язковою. Такі заперечення є невід’ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов’язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Які особливості організації та проведення фактичних перевірок платників податків, які мають відокремлені підрозділи або інші об’єкти, де провадиться діяльність та які розташовані поза межами його основного місця обліку?

Відповідно до ст. 75 ПКУ фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджено наказом ДФС від 31.07.2014 № 22 (далі – Методичні рекомендації) та рекомендовано для застосування посадовими (службовими) особами органів ДФС при організації, проведенні та реалізації матеріалів, зокрема, фактичних перевірок щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг та оподаткування підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Особливості організації та проведення фактичних перевірок платників податків, які мають відокремлені підрозділи або інші об’єкти, де провадять діяльність, визначені п. 1.4 розд. І Методичних рекомендацій.

Згідно з п. 1.4 розд. І Методичних рекомендацій у разі організації фактичної перевірки платника податків територіальним органом ДФС за основним місцем обліку зазначеного платника податків, та у разі якщо такий платник податків має відокремлені підрозділи або інші об’єкти, де провадиться діяльність та які розташовані поза межами його основного місця обліку, зазначений орган, який здійснює (очолює) перевірку такого платника, може ініціювати організацію проведення перевірки таких відокремлених підрозділів або інших об’єктів за їх фактичним місцезнаходженням.

У такому випадку підрозділ органу ДФС, який здійснює (очолює) перевірку, не пізніше ніж за 10 робочих днів до початку її проведення надає засобами електронного зв’язку до територіального органу ДФС, на території якого провадять діяльність відокремлений підрозділ або інший об’єкт, запит щодо проведення перевірки господарського об’єкта такого платника податків разом із переліком питань, які необхідно відобразити в акті перевірки, та обставин для проведення перевірки відповідно до ст. 80 ПКУ.

Яка перевірка проводиться та у які строки у разі неподання або несвоєчасного подання суб’єктом господарювання податкових декларацій (розрахунків)?

Предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків).

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.
Поряд з цим документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

При цьому тривалість документальних позапланових перевірок не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених ст. 82 ПКУ, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів.

Продовження строків проведення документальних позапланових перевірок можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих

Який порядок відображення в Податковій декларації з податку на прибуток підприємств результатів документальної перевірки, якою встановлено невірно визначені суми доходів, витрат та амортизаційних відрахувань за даними бухгалтерського обліку, та виправлення помилок у фінансовій звітності за результатами такої перевірки?

У разі виявлення за результатами документальної перевірки невірно визначених сум доходів, витрат та амортизаційних відрахувань за даними бухгалтерського обліку, що вплинули на визначення об’єкта оподаткування, та відповідно контролюючим органом збільшені/зменшені податкові зобов’язання, то узгоджені суми податкових зобов’язань автоматично нараховуються в інтегрованій картці платника податку. Проведення самостійних виправлень відповідно до ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) збільшених/зменшених податкових зобов’язань з податку на прибуток за період, що перевірявся, не здійснюється.

Якщо за результатами документальної перевірки збільшені/зменшені суми від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток за минулі звітні (податкові) роки, то коригування фінансового результату до оподаткування за звітний період, що був охоплений перевіркою, не здійснюється, а від’ємне значення підлягає виправленню платником податків у показниках Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) в наступному звітному (податковому) періоді.

При цьому, подається доповнення до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), передбачене п. 46.4 ст. 46 розд. ІІ ПКУ, з відповідним поясненням та зазначенням відповідних сум від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних років, вказавши про цей факт у спеціально відведеному місці в Декларації.
Які номер та дата зазначаються в окремій таблиці податкової декларації з ПДВ у випадку збільшення/зменшення залишку від’ємного значення за результатом поданих уточнюючих розрахунків (рядок 16.2) та/або за результатами перевірки контролюючого органу (рядок 16.3)?

При заповненні рядка 16.2 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) у графах окремої таблиці «Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку» (далі – таблиця) зазначається дата приймання та реєстраційний номер уточнюючих розрахунків, визначені у другій квитанції.

При заповненні рядка 16.3 декларації у графах окремої таблиці зазначається дата складання податкового повідомлення-рішення та присвоєний контролюючим органом номер податкового повідомлення-рішення.

Як розрахувати пеню за наслідками  податкової перевірки?

Нормами ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Отже, кваліфікуючим моментом для початку нарахування пені встановлено перший робочий день, що є наступним за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Граничний строк сплати платником податків податкових зобов’язань – протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації. Пеня нараховується за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. При цьому відповідно до п. 11 підрозділу 10 розділу XX Кодексу штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу). Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Тобто, при нарахуванні пені повинні застосовуватися правила та ставки п. 129.4 ст. 129 Кодексу, у редакції яка діє на момент нарахування такої пені.

Доброго дня, мене цікавить як відобразити у декларації з ПДВ результати перевірки? Чи не потрібно подавати уточнюючий розрахунок для виключення зі складу податкового кредиту сум ПДВ за окремими податковими накладними?

Якщо за результатами перевірки, проведеної контролюючими органами, встановлено факт завищення платником податку від’ємного значення сум ПДВ, в тому числі від’ємного значення, яке було зараховано у зменшення податкового боргу з ПДВ, формується податкове повідомлення-рішення за формою “В4”.

Сума від’ємного значення, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду за результатами контрольно-перевірочної роботи, відображається в податковій декларації з ПДВ в рядку 16.3 з обов’язковим відображенням такої суми в таблиці “*Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку”.

При цьому в податковій декларації з ПДВ сума зменшеного від’ємного значення з ПДВ, в тому числі від’ємного значення, яке було зараховано у зменшення податкового боргу з ПДВ відповідно до податкового повідомлення-рішення за формою “В4” відображається в звітному (податковому) періоді, в якому відбулось узгодження такого податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 56 ПКУ узгодженим, вважається податкове повідомлення-рішення, по якому закінчились всі адміністративні або судові оскарження.

До того ж, виключення зі складу податкового кредиту сум ПДВ за окремими податковими накладними при проведені документальної перевірки не є підставою для подання уточнюючого розрахунку до звітності з ПДВ за відповідні звітні періоди.