Розмовляємо самі з собою

Як добре ви знаєте своїх друзів? Як глибоко розумієте близьких?

Бувало у вас таке, що розумієте людину з пів слова? Або закінчуєте фрази один одного? А як щодо співпереживання, коли не треба слів?

Чи можна всі ці речі вважати справжніми, особливо, коли з часом суперрозуміння зникає? Або коли розуміння нема з самого початку, чи можна його знайти?

Я про те, чи дійсно ми можемо знати, що мають на увазі інші люди?

Бернер Вебер сказав:

“…Між тим, що я думаю,

тим, що я хочу сказати,

тим, що, як мені здається, я говорю,

тим, що я говорю,

тим, що ви хочете почути,

і тим, що, як вам здається, ви чуєте,

що ви хочете зрозуміти,

і тим, що ви розумієте,

стоїть десять варіантів виникнення непорозуміння, але все-таки давайте спробуємо…”

Ця цитата може стати прикладом того, як люди спілкуються між собою як у повсякденному житті, так і в соціальних мережах.

Ми щодня бачимо мільйони випадків непорозуміння, через що виникає агресія, злість, роздратування, які ми виливаємо один на одного. Ми часто забуваємо, що НЕ можемо читати думки інших людей і точно знати, хто що мав на увазі.

У кожної людини є намір, з якого виходять слова і вчинки. І потрібно пам’ятати, що, бачачи вчинки чи чуючи слова, ми не завжди чітко розуміємо намір.

Наприклад, маленька дівчинка подряпала цвяхом татову машину. Звісно, тато розлютився, адже машина дорога і дитячі пустощі влетять в копійку. Але у гніві тато не побачив, що подряпина була у формі серця, яке дитина з усією любов’ю малювала для тата в подарунок, щоб його потішити. Звичайно, дівчинка не розуміла ціни машини і не очікувала, що батько буде не зовсім радий отримати такий сюрприз, але нею керував НАМІР зробити татові приємне.

Так само інколи діють і рідні нам люди (і ми відносно них), які бажають нам добра, не врахувавши усіх факторів.

Наприклад, набридлива теща – це просто мама, яка вмішується в сім’ю вже дорослої дитини. Подруга, яка роздає непотрібні поради, – це нереалізована в своєму житті людина, яка сама потребує допомоги. Мама, яка кричить на свою дитину, насправді висловлює свій страх і переживання. “Троль” в інтернеті, що бурно реагує на вашу думку, – це людина, стурбована чимось своїм, а не вашим постом чи фотографією.

Задумайтесь, адже кожна людина у своїх діях має позитивний намір. Кожна дія – це те, що, на думку людини, змінить життя на краще (для вас чи для неї).

Я в жодному разі не виправдовую нічиєї поведінки, і звісно, всьому є межа, але розуміючи, чому людина саме так поводиться, ми здатні приймати зовсім інші рішення!

Що б сталося, якби всі це усвідомлювали?

Ми б припинили робити передчасні висновки. Ми б не нав’язували власну думку. Ми б з повагою ставились один до одного в розмові, намагаючись зрозуміти: “А що ж наш опонент хоче донести нам? Що йому зараз болить? Чи є в мене потреба зараз у такому спілкуванні?”

І звісно, ми б навчились відстоювати свою думку, не ображаючи інших, говорити “ні” і просто захищати свою “територію”.

А наразі варто запам’ятати кілька правил, які ви можете використати під час дискусії чи у звичайній розмові.

  • У кожній дії є позитивний намір. Варто знайти його, і тоді стане зрозуміло, чому людина так говорить або чинить.
  • Навіть якщо людина кричить чи поводиться неввічливо, варто пам’ятати, що це вона кричить не НА ВАС, а ПРО ТЕ, що її найбільше болить.
  • Слід уникати образ. Щоб зрозуміти істину, потрібно навчитися не переходити на особистості. Якщо нас образили, то ми говоримо про емоції і почуття, які викликали дії людини.
  • У дискусії не нехтуйте запитаннями, уточнюючи, чи правильно ви зрозуміли співбесідника. Якщо ви впевнені, що зрозуміли, що має на увазі співбесідник, то все одно перепитайте: “Чи правильно я розумію?”, “Ти маєш на увазі…?”
  • Якщо людина просто грубить, а не прагне дійти спільної думки, не продовжуйте бесіду. Відверто скажіть про свої почуття і що вам таке спілкування не подобається, закінчіть розмову. Часто люди, спілкуючись, навіть не підозрюють, що ображають нас, поки ми їм про це прямо не скажемо.
  • Пам’ятайте, що всі люди різні і кожен має право залишитись при своїй думці. Для нас же головне залишатися в добрих стосунках чи бути правими?
  • Ваше право не спілкуватися з токсичними людьми. Є люди, мета яких – привернути до себе увагу. Зазвичай ці люди найчастіше бувають агресивні, нав’язують іншим власну думку, постійно скаржаться і нічого не хочуть змінювати, безпричинно хвалять і підлабузнюються. Позбувайтесь таких людей або обмежуйте спілкування з ними. Нічого доброго вам вони не дадуть, а тільки заберуть величезну кількість енергії, яку ви могли б витратити на власне життя.

Підсумовуючи, бажаю кожному з нас у спілкуванні залишатися в першу чергу людиною. А прагнення знаходити компроміси та порозуміння – це і є найвища форма поваги і любові.

Якщо у вас є запитання на цю тему – пишіть чи телефонуйте. Намагаймося розуміти один одного!

Для персональних консультацій шукайте мене в Facebook: Ievgeniia Kartushova

Телефон: 066 86 99 101

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!