Той, хто боровся за українську мову

На першій сесії Галицького крайового сейму 1-ї каденції (1861-1865 років) було обрано 11 українських послів до Державної ради – австрійського парламенту. Серед них відзначався своєю активністю парох села Бабче Богородчанського деканату, отець Антін Могильницький, уродженець с. Підгірки поблизу Калуша. У 1861 році він проголосив у парламенті блискучу промову на захист української культури і мови. Його Докладніше >>

Посол зі Старого Косова

Світлину українських послів першого Галицького крайового сейму 1861-1865 рр. ми помістили в одному з попередніх номерів «Галицького кореспондента». На ній – відомі галицькі політики-українці: духовенство на чолі з митрополитом Спиридоном Литвиновичем, письменники, громадські діячі та чималий гурт послів-селян, серед яких – Костин Лепкалюк зі Старого Косова. Незважаючи на те, що на середину ХІХ століття українське Докладніше >>

Той, хто боровся за українську мову

На першій сесії Галицького крайового сейму 1-ї каденції (1861-1865 років) було обрано 11 українських послів до Державної ради – австрійського парламенту. Серед них відзначався своєю активністю парох села Бабче Богородчанського деканату, отець Антін Могильницький, уродженець с. Підгірки поблизу Калуша. У 1861 році він проголосив у парламенті блискучу промову на захист української культури і мови. Його Докладніше >>

Перший досвід парламентаризму українців

Земельні питання були одними із найважливіших серед тих, які вирішували українські посли (депутати) ще в Першому австрійському конституційному рейхстазі (парламенті), який збирався 10 липня 1848 – 7 березня 1849 років. Незважаючи на брак досвіду, недосконале володіння німецькою мовою, презирливе ставлення з боку панства, селянський посол Іван Капущак гідно представляв інтереси українців на засіданнях. Справжньою сенсацією Докладніше >>

У Франківську презентували фотовиставки про Оксамитову революцію та відомого чеського президента

Сьогодні, 19 лютого, в Івано-Франківську презентували фотовиставки про повалення тоталітарного режиму в Чехословаччині. Перша виставка – «Оксамитова революція» – представляє 60  фотографій 15 провідних чеських фотографів, яка демонструє моменти революційних подій. Її зібрало Міністерство закордонних справ Чехії. “Фотовиставку презентують у нашому університеті, адже тут ми відроджуємо богемістику” – говорить ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Докладніше >>

Як лікувалися повстанці: крихти з історії медицини УПА

Лікарі підпільного Українського Червоного Хреста стали кістяком медичної служби, яка надавала допомогу хворим воякам УПА. Ідейні медики робили операції у лісі та вогких підземних шпитальках, переховували вояків по хатах і навіть у цивільних лікарнях, що найбільше було поширено на Галичині. Патріотичні ідеї УПА відстоювали і лікарі-іноземці, серед яких дуже багато євреїв, а відважному італійському фельдшеру Докладніше >>

Стратинський герой

Коли я готував до друку матеріали про хорунжого Леґіону Українських січових стрільців (УСС, «усусів») Юліяна Соколовського, викладач архітектури університету ім. Данила Галицького, професор Зеновій Соколовський приніс прорис його портрета. Юліан Соколовський був рідним братом його батька, священника УГКЦ Богдана Соколовського. Після Другої світової війни та радянської окупації України о. Богдан Соколовський відмовився перейти на російське Докладніше >>

Як колись щедрували

Останнім часом колядки та щедрівки дедалі рідше лунають у наших домівках на зимові свята, а колядників помітно поменшало. Та не варто думати, що колядки, щедрівки й посівалки – лише для дітей. Звісно, для них це свято особливе, адже вони можуть «заколядувати» собі грошенят. Утім, дорослі теж колядують, просто за це їх частують за різдвяним столом. Докладніше >>

Франківцям розповіли про те, як у Польщі живеться “останнім українцям”

Сьогодні, 9 січня, в Івано-Франківську презентували книгу Олега Криштопи та Христини Бурдим “Останні українці Польщі”. Книжка репортажів “Останні українці Польщі” — це проєкт про унікальні історії українців, яких у 1947-му році в рамках операції “Вісла” депортували з їхніх земель і розселили на Півночі й Заході польської держави. Сам автор, Олег Криштопа, каже, що називати тих Докладніше >>

Колядки і щедрівки «Руської трійці»

З давніх-давен в Україні колядували діти і дорослі. У давніх колядках і щедрівках народ возвеличував добробут і врожайність, злагоду і щастя в родині, тобто те, про що мріяв. Поетика колядок і щедрівок, без сумніву, своєрідна. Досліджуючи ідейно-художню структуру колядок і щедрівок, завжди звертаєш увагу не лише на змістову модифікацію, а й на образний світ цих Докладніше >>

Реабілітація: відновити справедливість

Під прес каральної машини СРСР потрапили сотні тисяч українців. Людей, яких не вбивали, кидали у тюрми через вигадані злочини, депортували в Сибір на «спецпоселення», а потім забороняли їм повертатися в рідні місця тощо. На Івано-Франківщині, як і в Україні загалом, триває реабілітація жертв репресій. Втім є у цій сфері і свої нюанси. Долі репресованих 15 Докладніше >>

Виховний заклад для дошкільнят

У краєзнавчій літературі часто посилаються на старожилів. То вони щось стверджують, то заперечують… Але тут завжди виникає одна невеличка проблема: де шукати тих старожилів? Як жартував один мій знайомий, справжні очевидці історичних подій або давно померли, або виїхали до Станиславова… І певна логіка в його словах є. Більшість нинішніх літніх мешканців Івано-Франківська приїхали до цього Докладніше >>

У Вовчинці жити – за щастя

Тут кожен третій Храбатин або Витвицький – так кажуть місцеві про своє село Вовчинець. Його історія мерехтить цікавими переказами, а сучасне життя переповнене активним розвитком і перспективами. Ще одна школа, унікальний в області дитсадок, Будинок культури, де виступає Тарас Петриненко, мала академія футболу і презентабельний відпочинковий комплекс, котрий видно з будь-якого куточка села – таким Докладніше >>

Референт пропаганди «Євген»

Для Організації українських націоналістів (ОУН) цей рік ювілейний. Дев’яносто років тому, у 1929-му, розпочалася її діяльність, яка ознаменувала пробудження серед українців активної національної сили і незламної волі до буття, готовності відстоювати власні інтереси зі зброєю в руках. Щоб зрозуміти історичну правду визвольних змагань 1940–50-х років, які тривали під проводом, необхідно ознайомитися із життєвим шляхом українських Докладніше >>

Правознавець європейського рівня родом з Галичини

На початку ХХ століття у суспільно-політичному та культурному житті Галичини все активнішу роль починають відігравати українські правники. Хоча адміністрацією краю відали поляки, але судочинство було українським. Чи це був недогляд влади, чи навпаки – свідома внутрішня політика Австро-Угорщини, але стан справ у судочинстві склався таким чином, що, навіть анексувавши західноукраїнські землі, поляки ще протягом десятиріччя Докладніше >>

Неподалік “Буковелю” знайшли залишки літака часів Другої світової війни

2 листопада, приблизно за шість кілометрів від гірськолижного курорту “Буковель”, високо в горах знайшли залишки німецького літака Юнкерс-52 часів Другої світової війни. Про це повідомляють UA:Карпати. Член групи пошуку літаків Андрій Риштун, який вияв місце падіння, розповідає, що точно назвати координати знахідки не може, адже люди дуже часто розтягують деталі на метлобрухт. Директор Івано-Франківського обласного Докладніше >>

Дух молодого оунівця

До 110-річчя від дня народження члена ОУН Михайла Джерджа рада Івано-Франківської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури ухвалила рішення про встановлення йому анотаційної дошки в Івано-Франківську на фасаді будинку по вул. Матейка №4, в якому він народився і жив до 1940 року. Це рішення підтримали члени ради обласної організації товариства. Після цього Докладніше >>

У Франківську літнім студентам розповіли про українські міста в сучасній літературі

Сьогодні, 24 жовтня, в Івано-Франківську відбулось чергове заняття в Університеті третього віку. Під час нього український вчений і педагог, історик, етнополітолог та краєзнавець Іван Монолатій розповів літнім студентам про 13 українських міста, зображених в сучасній літературі. Найкраще цю тему Монолатій описав у книжці «Від Донецька до Перемишля». Каже, що вона ввійшла в ТОП-5 книг, які Докладніше >>

Історія мандрів Богородчанського іконостаса

Український іконопис спочатку увібрав у себе досягнення візантійської цивілізації, її світосприйняття та естетику, а пізніше – і здобутки західноєвропейської культури. Найбільшим його досягненням було церковне малярство, а в ньому – іконостаси. Знаменитий золочений Богородчанський іконостас нині зберігається у Львівському національному музеї українського мистецтва. Цей шедевр давніх майстрів, датований ХVІІ ст., потрапив у 1875 році до Богородчан (шляхом купна по касаті Скита), звідти у 1916 – до Відня, а в 1924 – до Львова. Докладніше >>

Яким насправді був гетьман Виговський

Однією з найвидатніших перемог українського війська була  Конотопська битва 8 липня 1659 року, коли козаки під проводом гетьмана Івана Виговського вщент розгромили 100-тисячну  московську армію. Ясна річ, в радянських підручниках історії про неї не згадували. Самого ж гетьмана Виговського обзивали зрадником, польським, шведським і татарським запроданцем. Докладніше >>