Автор Конституції ЗУНР

Українська революція на землях Галичини проявила себе у вигляді Західно-Української Народної Республіки. Поява цієї молодої держави значно активізувала діяльність низки українських вчених, які хотіли докластися до рідної справи. Серед них – український вчений-правник, політичний діяч та автор проекту Конституції ЗУНР Станіслав Дністрянський. Розповімо детальніше про життя і діяльність цієї непересічної постаті в нашій історії. Докладніше >>

Суд над «косачівським катом»

Українсько-польська війна 1918-1919 рр., безперечно, належить до визначальних чинників українських державницьких змагань 1917-1923 рр. В Галичині ще довго потім відчувався відгомін братовбивчої війни. Песимістичні настрої галичан посилювалися арештами видатних українських діячів періоду ЗУНР. Однією з таких справ, що викликала значний резонанс, було слідство та суд над лікарем Петром Петрушевичем, який контролював санітарний стан найбільшого табору для інтернованих осіб та військовополонених ЗУНР, що був розташований на Косачеві, передмісті Коломиї.   Докладніше >>

Нереабілітовані: Молочні диверсії УПА

З другої половини 1944 р. через вступ Червоної армії в Західну Україну членство ОУН-УПА втратило можливість запроваджувати власну економічну політику і перейшло від конструктивної роботи з побудови власної економічної системи до деструктивної роботи зі знищення ворожої. На цьому етапі на перше місце виступила антиколгоспна боротьба та ліквідація активістів радянського режиму. Докладніше >>

Американець ледь не викинув чотири мільйони доларів у сміття

Житель американського штату Кентуккі виграв 4 млн дол. у лотерею, передає УНН з посиланням на UPI. Ім’я щасливчика – Шон Вінн. Він часто грає в лотерею, як правило – в Tennessee Lottery. Свій щасливий білет американець перевірив двічі. Перший раз – сам, другий – за допомогою електронної системи перевірки білетів. “Після першого разу я збирався викинути квиток, адже Докладніше >>

В Івано-Франківську готують до публікації документи ОУН та УПА

Івано-Франківський обласний Музей визвольної боротьби імені Степана Бандери готує до видання 5 монографій про ОУН та УПА. Про це кореспонденту Укрінформу розповів директор музею Ярослав Коретчук. “Сьогодні ми готуємо до видання 5 монографій. До кінця року, сподіваюсь, з них 4 таки побачать світ. Найперша – це «Надніпрянці у лавах УПА. Книга друга». Це буде збірничок біографій Докладніше >>

Заповіт Патріарха Мстислава

Коли країна стає незалежною, то вона, як правило, отримує власну Церкву: так сталося, наприклад, у Румунії, Сербії та інших державах. Скажімо, Албанія, менша за територією, ніж деякі наші області, має Патріарха і свою невелику Церкву. А Україна, одна з найбільших у світі держав як за площею, так і за кількістю православних парафій, не може вирішувати внутрішні церковні питання… Докладніше >>

У Франківську в Університеті третього віку говорили про 100-річчя Соборності України

Сьогодні, 31 січня, до літніх студентів прийшов український вчений і педагог, історик, етнополітолог та краєзнавець Іван Монолатій, який розповів про історію свята Соборності України. Докладніше >>

Твої родичі були “остарбайтерами”?: програма німецько-українських зустрічей шукає учасників

Програма підтримки “MEET UP! Німецько-українські зустрічі молоді”, запрошує тих, чиї родичі були “остарбайтерами” в Німеччині, розповісти їх сімейну історію, пише видання “Українська газета в Німеччині”: “Твої (пра)бабуся чи (пра)дідусь були «остарбайтерами»? Ми шукаємо учасниць та учасників MEET UP!, родичі або знайомі яких були вивезені з території України для примусової праці на територію Німеччини під час Другої Докладніше >>

Карнавальний сезон

На початку минулого століття з-поміж активних видів дозвілля престижним вважалося відвідування балів і танцювальних вечорів. Про бальні традиції вперше серед місцевих краєзнавців писала Наталія Храбатин. Ми віднайшли нові цікаві факти, що стосуються цієї теми, якими хочемо поділитися з вами. Докладніше >>

Нереабілітовані: Шлях від музиканта до ветерана ОУН і зрадника

Під час національно-визвольної боротьби ОУН-УПА не всі повстанці мали силу витримати випробування долі, морально не зламатися і залишитися зразком для наслідування для інших борців. Ми не маємо права їх звинувачувати, бо не знаємо, як самі вчинили б у таких обставинах. Але їхні долі – це також частина мозаїчної картини суспільно-політичної ситуації на Прикарпатті в 40-50-х рр. ХХ ст. Докладніше >>

Станиславів у часи ЗУНР

100 років тому Станиславівське народне віче стало зразком об’єднання навколо української національної ідеї. Так, 3 березня 1918-го у місті Станиславові (нині Івано-Франківськ) для пришвидшення ратифікації Австрією умов миру відбулася «величава масова загальна українська маніфестація». Перед Катедрою і на площі Франца (нині – Шептицького) відправляли Служби Божі, під час яких возносили подяки Богові й усі присутні молилися за Українську державу. Після богослужіння єпископ Григорій Хомишин виголосив патріотичну промову. Потім відбувся мітинг і хода вулицями міста Станиславова. Докладніше >>

Станиславів – столиця ЗУНР

У столиці ЗУНР Станиславові, місті з 35-тисячним на той час населенням, побувала низка делегацій: з Наддніпрянської України, Угорщини, Франції. 1919 року в приміщенні нинішнього готелю «Дністер» (колись «Австрія», що на кілька місяців змінив назву на «Одеса», а потім «Варшава») зупинялися такі відомі українці, як культурно-громадський діяч Євген Чикаленко (30 січня – початок лютого), перший голова Директорії УНР, письменник Володимир Винниченко (20-23 лютого), головний отаман Симон Петлюра (24-28 лютого), перший президент УНР, історик, згодом академік Михайло Грушевський (5-8 квітня) та чимало інших. Докладніше >>

Мертвого дідуся викинули в сніг…

Анастасія Федорівна Арламовська (дівоче прізвище – Плугатор) народилася 12 червня 1935 р. у с. Вільшаниця Тисменицького району. Настину родину, що складалася з батьків, дідуся з бабусею та трьох дітей (ще була сестра-першокласниця і трирічний братик), у 1950 р. виселили як куркулів, «за багатство»[1]. Докладніше >>

Каса ощадності Станиславова

Фінансова грамотність стає все популярнішою в Україні. Тому сьогодні розповімо про традиції ощадності у нашому місті на прикладі історії будівлі на вул. Мазепи, 14, що є найстарішою фінансовою установою Івано-Франківська. Про цей будинок, в якому тепер розміщене одне з відділень Ощадбанку, вже писали багато дослідників: Михайло Головатий та Іван Бондарєв з Івано-Франківська, а також Ярослав Краснодембський і Жанна Комар з Польщі. Ми ж намагатимемося у своїй статті їх доповнити, додаючи нові, малознані досі факти з його історії. Докладніше >>

Жінка у чоловічій професії: у Франківську обрали людину року

Це історія про жінку в чоловічій професії. Вона руйнує стереотипи і заслуговує поваги колег. Лілія Книш працює в «Електроавтотрансі» з 87-го року. Пройшла шлях від водія тролейбуса до ревізора з безпеки руху, потім – провідний ревізор. Тепер вона начальник служби. Розповідає, що досвід роботи водієм чимало допомагає на новій посаді, бо знає різні нюанси і Докладніше >>

Сняться мертві діти у вагоні…

Олександра Павлівна Дауніс (Реміцька) народилася 15 вересня 1936 року в с. Волосів Надвірнянського району. Сім’я складалася з батьків і п’яти сестер, найстаршій з яких було 15, а наймолодшій – рік. Ще був брат, засуджений на 10 років за допомогу УПА. За те сім’ю і вислали в листопаді 1945-го. Докладніше >>

Гуцульський полк морської піхоти та інші

Які військові формування Української Галицької армії були утворені на Станиславівщині 1 листопада 1918 року після збройного повстання у Львові, яке очолив Дмитро Вітовський, влада перейшла до рук Української Національної Ради. Одночасно українські  військові 20-го і 95-го піхотних полків австрійської армії забезпечили перехід влади у Станиславові, а 24-го і 36-го піхотних полків – у Коломиї. 13 листопада у Львові було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). Докладніше >>

Станиславів – столиця ЗУНР

Листопадовий зрив став прикрою несподіванкою для поляків, які розглядали Галичину як невід’ємну частину Польської держави. Львів одразу ж перетворився на арену збройного протистояння. Вже 1 листопада 1918 року польські бойовики обстріляли українських військовиків. А в ніч з 21 на 22 листопада під тиском потужніших польських сил українські війська залишили Львів. Докладніше >>