На минулому тижні в Університеті третього віку філософ-релігієзнавець Ігор Ткач говорив про ЛГБТ. Вчора, 19 квітня, письменниця та доктор наук Ольга Деркачова продовжила цю ж тему з боку літератури.

«Література, як ми знаємо, реагує, на всі суспільні зміни: щось прогнозує, а щось фіксує, – каже вона. – Можливо, б цієї теми і не було, якби не скандал, який відбувся навколо книги «Майя та її мами». Це перший український продукт, який стосується цієї тематики».

Вона розповіла студентам Університету третього віку про те, що торік, традиційно напередодні Львівського книжкового форуму, було оголошено про презентацію книги Лариси Денисенко «Майя та її мами». Як наслідок, була здійнята буча, мовляв, такого на форумі допустити не можна. Відтак видавці побоялися проводити презентацію і скасували її.

«Є різні думки навколо цього твердження, – сказала письменниця. – І одна з них говорить про те, що це робилося, щоб розкрутити книгу. Мовляв, зрозуміло, що коли авторка побоялася за свою безпеку, то люди пішли і купили книгу, щоб подивитися, що ж там таке. І уявіть величезне розчарування людини, яка заплатила за книгу немалу суму, а в ній не було нічого, що б дозволяло протестувати».

Насправді ж у книзі тільки остання сторінка присвячена цій темі. І кожна людина, яка прочитала її, не змогла б знайти аргументів, аби проти неї протестувати. Але проблема в тому, що виступали проти ті, хто не читав. Вона акцентувала, що до скандалу книгу можна було прочитати й безкоштовно, а отже, уникнути скандалу.

«Якщо ви загуглите теми ЛГБТ, то ви не знайдете про це нічого наукового. Ми зараз проходимо той шлях, який пройшли США та Європа. І замість того, щоб взяти їхній цікавий досвід, ми кричимо, збираємо гроші на паради, виграємо гранти і невідомо куди витрачаємо гроші, замість того, аби перекласти нормальну літературу», – вважає Ольга Деркачова.

А вивчивши цю тему краще, можна зрозуміти, що одностатеві шлюби не рятують ситуації. Бо головне, за що борються представники ЛГБТ, – це права людини.

Ольга Деркачова розповіла про кілька дитячих казок іноземною мовою, де розповідається про секс-меншини. Усі вони – позитивні герої, рятують принцес, виконують свою місію до кінця тощо. Але є й книги, визнала вона, які більше схожі на брудну пропаганду.

Також вона розповіли про символи ЛГБТ, як відбуваються гей-паради у Нью-Йорку і т.д. Врешті вона підсумувала: наше суспільство не толерантне до секс-меншин тому, що нема відповідної літератури, аби бути іншими.

Додамо, що безкоштовний Університет третього віку для літніх іванофранківців ініціював «Галицький кореспондент», запланувавши для юних душею студентів сім актуальних факультетів: правової грамотності, здоров’я, психології, культурно-дозвільної діяльності та рукоділля, краєзнавства, літератури та катехитичних знань.