2021: залишаємося сильними

  • Непростий 2021 рік підходить до свого завершення. Він запам’ятався прикарпатцям, в першу чергу, коронавірусною кризою – але, звісно ж, не лише нею. Були й трагічні події, і вагомі здобутки, і позитивні речі, і скандали (куди ж без них).

    Коронавірус

    На жаль, починати цей текст доводиться із пандемії COVID-19, яка і не думає відступати. За 2021 рік люди вже звикли носити маски, мити руки та дотримуватися соціальної дистанції – ці речі ввійшли у наше життя, схоже, надовго.

    Протягом року ми спостерігали, як змінюється ситуація із коронавірусом: запізнілий початок вакцинації в Україні, паніка, поява декількох основних вакцин у центрах імунізації, ажіотаж, поступовий ріст числа вакцинованих. Все це відбувалося на фоні десятків, а потім і сотень щоденних смертей від COVID-19. Адже від початку пандемії до 30 листопада 2021 року на Івано-Франківщині від коронавірусу померло 2864 людини. Цифри по Україні значно страшніші: за два роки захворіло – 3 563 165 осіб, летальних випадків – 91 215.

    Також за 2021 рік людство, не бажаючи цього, вивчило частину грецького алфавіту – адже вірус мутував, як це роблять будь-які віруси, і вчені називали нові штами грецькими літерами. Так, у нашому лексиконі з’явилися слова «Дельта», «Омікрон» тощо. Сподіваємося, що до «Омеги» та «Епсилона» ніколи не дійде…

    А ще на фоні проваленої владою інформаційної кампанії набрали силу деструктивні рухи антивакцинаторів. Ці люди заперечують досягнення сучасної медицини та всі заяви від її представників, заявляють, що вірус придумали штучно як біологічну зброю, що його розпилюють з літаків і тому подібне. Враховуючи традиційну недовіру українців до влади, всі ці безглузді теорії знайшли своє коло шанувальників. Сподіваємось на те, що їх число вдасться зменшити, інакше ми ніколи не поборемо коронавірус. Втім, є і позитив: наразі маємо вже 14 мільйонів вакцинованих українців, і їх число продовжує зростати.

    Війна на сході

    Не можна забувати і про війну, яка точиться на сході нашої держави. Це другий за порядком у цьому тексті, але однозначно перший за важливістю чинник. На фронті російсько-української війни за цей рік загинуло понад 120 українців, серед них є і прикарпатці – Сергій Барнич, Сергій Сулима, Іван Ковальовський. Сотні українців втратили своїх батьків, дітей, чоловіків та дружин – воїнів, які віддали своє життя за незалежність держави.

    Хтось може сказати: що таке 120 смертей, якщо від коронавірусу за рік померли десятки тисяч і ще тисячі загинули у ДТП чи на пожежах? Але ці речі не можна порівнювати. COVID-19, з всією його небезпечністю, не загрожує самому існуванню України як держави. А от путінська Росія, яка не гребує ніякими методами у гібридній війні проти України і просто зараз брязкає зброєю на всіх кордонах, – загрожує, і це слід розуміти. В разі широкомасштабної війни про коронавірус всі зразу забудуть.

    Тут вихід маємо лише один – вірити в Збройні Сили України, допомагати їм і вступати до їх лав. Українські воїни вже чудово навчилися давати ворогу відсіч, і єдине, що їм потрібно, – підтримка надійного тилу. І сучасна високоточна зброя, звісно. А дипломати тим часом нехай роблять своє. Адже міжнародна підтримка України хоча й дещо ослабла, але все ще залишається сильною.

    Трагедії року

    На жаль, рік на Прикарпатті видався наповненим трагічними подіями. Смертельні ДТП, пожежі, втоплення на річках та озерах – всього цього у 2021-му було не менше, ніж торік, а подекуди й більше. Не обійшлося і без резонансних трагедій.

    Так, 28 липня на Коломийщині розбився літак Advantic WT10 із пілотом та трьома пасажирами – усі загинули. Літак впав на будинок, почалася пожежа, і дім згорів – родина, яка там жила, вчасно втекла, але лишилася без даху над головою. За штурвалом літака перебував відомий пілот Ігор Табанюк, який вже десятки років розвивав малу авіацію в Коломиї. Одразу ж поповзли чутки, що катастрофа сталася не випадково – адже досвідчений пілот не міг «не впоратися з керуванням». Поліція розслідує цю справу, в тому числі – версію про умисне пошкодження літака до польоту.

    А 15 вересня у Карпатах пролунав вибух, який убив двох людей, ще четверо отримали важкі травми. Спершу в рятувальників не було навіть версій стосовно того, що ж саме вибухнуло в туристичному таборі. Пізніше з’ясувалося: люди розпалили багаття на місці, де ще з часів І або ІІ світових війн лежав старий артилерійський снаряд, і він здетонував. Туристи святкували весілля – молодята та їхні гості сиділи навколо багаття, розповідали історії і пили чай. Внаслідок вибуху 31-річна наречена потрапила до лікарні, а її брат та друг загинули. З ними були і діти, які, на щастя, не постраждали.

    28 листопада на Бурштинській тепловій електростанції трапилась аварія – викид пари під високим тиском із котла. Розірвалася стара труба, і четверо людей отримали сильні опіки. В одного з постраждалих, 32-річного Ігоря Кваса, було обпечено 60% тіла, найбільше – обличчя та грудна клітка. Він перебував у реанімаційному відділенні. У другого, 22-річного Ярослава Романчука з села Куничі, тіло було обпечене менше, проте в нього постраждали дихальні шляхи. Через тиждень, 5 грудня, стало відомо, що Ігор Квас помер у лікарні. Двоє дітей залишилися без батька.

    Не бракувало і п’яних вбивств та інших притрафунків. В одному з випадків чоловік вбив двох товаришів по чарці і скинув їхні тіла у ліфтову шахту, в іншому – наркоман вбив свого друга і погрожував підірвати будинок, ще в одному – нетверезий чоловік забив до смерті власну матір. Список можна продовжувати, але якось не хочеться.

    Дорожньо-транспортні пригоди також забрали життя не одного десятка прикарпатців. Писати про всі в одному тексті немає сенсу, та й місця не вистачить. Розтрощені автівки і понівечені долі стали звичною картиною, на жаль. Люди кудись поспішають, не думаючи, що в разі аварії причина їхнього поспіху моментально втратить будь-яке значення. Або просто – не думаючи.

    Скандали року

    У 2021 році на Прикарпатті трапилось чимало подій, про які говорила вся область (а подекуди й вся Україна). Скандальних, прямо кажучи, подій.

    У листопаді президент України Володимир Зеленський та його оточення чотири дні святкували день народження керівника Офісу президента Андрія Єрмака на державній дачі. Гостей до резиденції в Гуті на Івано-Франківщині доставляли за допомогою гелікоптерів ДСНС. Про це йдеться у розслідуванні “Української правди”. За даними журналістів, Володимир Зеленський та Андрій Єрмак у п’ятницю, ще до закінчення робочого дня, вирушили в Карпати до державної резиденції Президента України Синьогора. Там у неділю Андрій Єрмак мав відсвяткувати ювілей – 50 років. Офіс президента це заперечив, втім чіткої відповіді, чи був Єрмак у Гуті, суспільство так і не почуло. Мабуть, в «Зе-команді» і цього разу сподіваються, що люди це просто забудуть.

    У червні франківська альпіністка Христина Мохнацька здійснила спробу піднятися на Еверест. Вона заявила, що підкорила найвищу гору світу, і додала до публікації одне нечітке фото. Згодом з’ясувалося, що фотографія була монтажем, до вершини Мохнацька не дійшла – але з невідомих причин вирішила збрехати всьому світу, що дійшла. Втім, такі речі дуже швидко вилізають боком, що й сталося. Ймовірно, після цього альпіністка мала кілька вкрай цікавих розмов зі спонсорами її походу – а обійшовся він у 114 тисяч доларів.

    28 березня у 87-му виборчому окрузі (Надвірнянщина, Яремче та частина Богородчанщини) відбулися довибори до Верховної Ради. Боротьба була запеклою і досить брудною. Фейкові агітки, замовна соціологія – у хід йшли всі прийоми. Поширювались різноманітні фейки, антиреклама інших кандидатів, дочасна агітація з білбордів тощо. А під час підрахунку голосів будівлю обласної виборчої комісії «контролювали» бійці СБУ. Попри це, бюлетені «губилися», а результати підроблялися. В результаті скандальних виборів перемогу здобув Василь Вірастюк, який потім прийняв присягу під крики «Ганьба». Слід сказати, що до цих виборів його на Прикарпатті поважали.

    Також навесні в Івано-Франківську розгорівся скандал довкола будівельних робіт, які ведуться на історичній пам’ятці у центрі міста – в колишньому готелі «Дністер». За п’ять років над спорудою виросли два додаткові поверхи та вежа з годинником. Готельєр Бойко також засклив і забрав собі колонаду –  громадський простір біля будівлі, чим викликав хвилю обурення містян. Люди виходили на кілька акцій протесту. Втім, віз і нині там – колонада залишається заскленою попри обіцянки Бойка, а готель і досі спотворений «реставрацією».

    Не обійшлося і без скандальних заяв міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа. Його недоречні жарти про премії для вакцинованих жінок, які завагітніють, про потопельника, який «сам спливе», а також про платну послугу «секс на міській ратуші» викликають щось середнє між ступором, обуренням та соромом. Проте рейтинг мера свідчить, що його електорату весь цей гумор у стилі «95 кварталу», як то кажуть, «зайшов».

    Досягнення року

    А на завершення згадаємо про позитивні речі, які сталися в нашій області цього року. Адже їх справді багато, хоча вони іноді губляться у щоденному потоці, який складається переважно із бруду та крові.

    Зокрема, хотілось би відзначити досягнення франківських лікарів – і мова не лише про два роки запеклої боротьби з коронавірусом. Так, цього року в Івано-Франківську вперше провели дві унікальні операції:  лапароскопічну панкреатодуоденальну резекцію на підшлунковій залозі та гібридну операцію у зв’язку з аневризмою внутрішньої сонної артерії. Щодо останнього випадку, така операція, ймовірно, була здійснена вперше у світі. Також варто згадати і про трансплантацію органів від одного донора трьом пацієнтам – 54-річний франківець помер, а його органи врятували життя трьох людей.

    Не відстають і наші спортсмени – і їх, призерів міжнародних турнірів, доволі багато. Так, франківка Людмила Лузан виграла історичне «золото» на чемпіонаті світу з каное-веслування. Виступаючи у каное-двійці, Лузан та Четверікова здобули золоту медаль, випередивши усіх суперниць на дистанції 500 метрів. А 13-річний франківець Зіновій Листюк став чемпіоном світу з джиу-джитсу, перемігши всіх суперників на чемпіонаті в Абу-Дабі. Фінальний поєдинок Зіновій закінчив больовим прийомом і здобув «золото».

    У сфері освіти також маємо хороші здобутки і позитивні практики. Так, 18 травня відбулося відкриття Центру інноваційного розвитку Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Вартість закупленого обладнання – понад 3,5 мільйона гривень. Тут є всі технології, які використовуються на реальних виробництвах – від надсучасних станків до 3D-принтерів.

    А 19 листопада у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника відкрили лабораторію нанотехнологій. Це перший в Україні єдиний комплекс новітнього обладнання для всебічного дослідження властивостей наноматеріалів. Тут є такі апарати, як рентгенівський дифрактометр, рентгенофлуоресцентний аналізатор, оптичний спектрометр ультрафіолетового діапазону.

    Також не можемо не згадати про справді непересічну подію: 26 жовтня в Івано-Франківську відкрилася виїзна виставка живопису, графіки та офортів Тараса Шевченка. Вперше в історії України така добірка оригіналів робіт Шевченка експонувалася не в стінах Національного музею Тараса Шевченка, а в регіональному музеї. Франківці змогли побачити автопортрети, «Катерину», «Селянську родину», «Одаліску», а також портрет В. А. Жуковського пензля Карла Брюллова, за кошти з продажу якого Шевченка викупили з кріпацтва. Подібні виїзні виставки проводяться вкрай рідко, щоб не створювати небажані навантаження на твори.

    А ще цьогоріч на Прикарпатті спостерігався справжній туристичний бум. Це логічно, адже кордони багатьох країн ЄС закриті, а Карпати – ось вони, поруч. Туристичний збір за рік виріс майже удвічі, і частково цьому посприяли іноземні туристи, яких у горах було чимало. Гості з Саудівської Аравії та інших східних країн відкрили для себе Україну, і цьому можна лише радіти. Точніше, не просто радіти, а створювати умови для туристів і готуватися до наступного року.

    Тарас ВОЛОШИН

  • Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!