Через рік після виборів настав час підбити підсумки: чи виправдала Івано-Франківська міська рада сподівання виборців?

Рік тому, 25 жовтня, франківці обрали собі міського голову та 42 депутатів. Голосували за новою системою, тому деякі округи отримали по два депутати, а якимось не дістався жоден. Так, без депутатів лишилися 11 округів із 42, а в семи – по два обранці, пише “МІСТО“.

До міської ради пройшло шість партій: ВО «Свобода» (14 депутатів), «Блок Петра Порошенка «Солідарність»» (9 депутатів), «УКРОП» і «Самопоміч» (по 6 депутатів), ВО «Батьківщина» (4 депутати) та Українська народна партія (3 депутати). На першій сесії вони утворили однойменні фракції. Втім, коли на другій сесії міськрада прийняла регламент, за яким до фракції має входити не менше чотирьох депутатів, УНП не стало, а депутати від цієї партії отримали статус позафракційних.

За рік обранці вісім разів збиралися на сесії міськради та прийняли приблизно три сотні рішень.

Тож тепер підбиваємо підсумки: наскільки міські депутати заглиблюються у проблеми виборців? Хто з них совісно працював на округах, а кого люди і в очі не бачили? Які рішення вони приймали для громади, а які – для себе?

Заяви в нікуди

Від своїх попередників депутати нинішнього скликання перейняли звичку робити голослівні заяви. Вони регулярно звертаються до Президента, Прем’єра, Верховної Ради, час від часу – до СБУ, Генпрокуратури й МВС.

Авторами таких звернень цього року були депутати з усіх фракцій, окрім «Солідарності» та позафракційних. За рік прийняли зо два десятки заяв на різну тематику. Вимагали відставки уряду Яценюка, призначення позачергових виборів Криворізького міського голови, внесення змін до податкового та бюджетного кодексів, припинення політичних репресій проти Корбана, скасування виборів на окупованих територіях. А також підвищення соціальних стандартів, внесення пропозицій до Конституції та призначення голів обласних, районних державних адміністрацій через прямі вибори, розширення повноважень органів місцевої влади, недопущення зростання тарифів тощо.

Можливо, депутати прагнуть засвітитися перед камерами або ж виконують партійні вказівки згори. Та користі від цих політичних заяв немає, і більшість навіть не стосується Франківська безпосередньо.

Із популістськими зверненнями депутати Івано-Франківської міської ради не лише виступають на сесіях, а й виходять в народ – збирають мітинги та акції протесту. Організаторами таких заходів зазвичай виступають дві сили міської ради – «УКРОП» і «Свобода». Інколи вони сходяться під міською радою, але зі своїми вимогами апелюють до президента чи уряду.

Так, у листопаді минулого року місцевий осередок «УКРОПу» на чолі з депутатами міськради Віталієм Меріновим, Сергієм Гаєвським, Мстиславом Тарасом вимагав звільнити очільника партії Геннадія Корбана.

Наступна хвиля протестів «УКРОПу» вже більше стосувалася місцевої тематики. На початку року вони провели низку акцій. До прикладу, вимагали від франківської влади відновити безкоштовне харчування у школах, яке Кабмін скасував для учнів 1-4-х класів, залишивши лише пільгові категорії. Укропівці ж переконували, що органи місцевого самоврядування можуть харчувати дітей за рахунок міського бюджету. Депутати від «УКРОПу» разом із однопартійцями скандували: «ЄРЦ жирує – діти голодують», «Поверніть безкоштовне харчування в школах!» «БПП, Свобода, Батьківщина, схаменіться!», «Марцінків, нагодуй дітей» тощо.

На одну з таких акцій під адміністративною будівлею зібралися й активісти від «Свободи» з аналогічними вимогами та хотіли, щоб дітей нагодував не Марцінків, а уряд та президент. Акція перетворилася на шоу, де представники двох політичних сил намагалися перекричати одне одного.

Відтак укропівці провели акції у різних мікрорайонах міста, розгортали намети та збирали підписи, а за деякий час якось непомітно притихли.

«Свобода» ж за той час розгорнула свою довготривалу акцію – проти завищених тарифів. Влітку вони збирали перед адмінбудівлею мітинг проти високих тарифів. Владу називали олігархічною та вимагали перевиборів. У місті з’явилися білборди проти збільшення тарифів зі свободівською символікою.

У березні одного разу засвітилася і «Батьківщина», відбулося це на акції #FreeSavchenko на підтримку Надії Савченко, що на той час оголосила голодування в російській тюрмі. Акція тривала не лише в Івано-Франківську, а й у багатьох містах України та світу.

Робота з виборцями

Якщо ж депутати і пройшли до ради завдяки своїм політичним задаткам, то вже у міськраді виборці чекають від них зовсім іншого – люди хочуть бачити депутата в окрузі, мати можливість прийти до нього на прийом, поділитися своїми проблемами.

Закон зобов’язує депутатів визначити й оприлюднити дні, години та місце для прийому виборців і зустрічатися з людьми не рідше одного разу на місяць.

На сайті міської ради графік прийому громадян оприлюднили 34 із 42 депутатів. Деякі з них навіть вказали номери своїх телефонів. Зокрема, це Іван Гарасимко, Іван Пуйда, Ігор Корсун та Олександра Федорук із «Самопомочі», а також Микола Ковальчук, Володимир Кушнір, Сергій Палійчук, Сергій Руднянин та Володимир Яблонь від «Солідарності».

Варто поіменно відзначити й тих, хто знехтував нормою законодавства щодо прийому громадян. Це Ірина Кулинич від «Самопомочі», фракція «Батьківщина» у повному складі – Руслан Терешко, Ярослав Горбовий, Стефан Магас, Василь Ревчук, а також усі позафракційні – екс-мер Івано-Франківська Віктор Анушкевичус, Галина Куницька та Володимир Саврей. Як виборцям зі своїми проблемами шукати цих депутатів – досі загадка.

Людські проблеми депутати можуть доносити до влади і через депутатські запити. За рік у раді  міські обранці подали їх із чотири десятки. Втім, більшість цим правом не скористалася жодного разу. Найактивніше запити подають Андріан Волгін («Солідарність»), Петро Гречанюк, Іван Гарасимко («Самопоміч»), Дмитро Чміль, Віталій Мерінов («УКРОП»), Василь Ревчук («Батьківщина»). На рахунку кожного з них – три і більше депутатських запити, що дійсно стосуються проблем їхніх округів. Слід відзначити колективний запит фракції «УКРОП», в якому депутати просять міську владу вирішити 98 проблем, з якими виборці звернулися до них за два місяці.

Також уваги вартує запит свободівця Андрія Грималюка від 21 жовтня, в якому той відстоює не права виборців, а інтереси свого однопартійця. Грималюк просить правоохоронців притягнути до відповідальності мешканців Івано-Франківська, які нібито напали на депутата міськради Петра Гавриша. До слова, Гавриш, справді, 16 вересня отримав ляпаса від одного з франківців, коли прийшов на громадські слухання лобіювати забудову 3,5 гектарів у промисловій зоні по вулиці Макогона. Можливо, депутат не знає, що для звернення в поліцію достатньо зателефонувати «102», а не чекати понад місяць, щоб передати запит через міськраду, і тим самим плюнути в обличчя мешканцям.

Попри прийоми громадян та запити багато депутатів працюють і в округах. Під приводом відкриття дитячих майданчиків депутати від ВО «Свобода» регулярно зустрічаються з виборцями у дворах. Ці зустрічі вони називають родинними святами. Попри те, що роботи з благоустрою виконують за кошти міського бюджету, виборці все-таки мають змогу поспілкуватися з тим чи іншим депутатом. У вашому дворі теж влаштують родинне свято, якщо за округ відповідає депутат-свободівець.

Щось подібне організовують і укропівці. На літніх сценах у дворах Івано-Франківська влаштовують концерти для всієї родини, але зі своєю партійною родзинкою – «зеленою бабусею», що розважає дітлахів.

Депутати від «Самопомочі» працюють із виборцями ситуативно. На сайті партії описані напрямки громадської активності місцевих депутатів. До прикладу, Іван Гарасимко організовує футбольні дитячі турніри, Петро Гречанюк допомагає бійцям АТО й переселенцям, Олександра Федорук – волонтер руху «Свій за свого». Активну участь бере у громадській роботі і голова фракції Ірина Кулинич. Щоправда, не в Івано-Франківську, а у Львові. Натомість франківцям залишається дякувати їй, що хоча б на сесії зрідка з’являється.

Активно працює, приміром, депутат від ВО «Батьківщина» Василь Ревчук. Бере участь чи не в усіх заходах, що відбуваються в його окрузі, мікрорайоні Опришівці. Там добре знають Ревчука і обрали його до міськради вже не вперше. А от інші депутати фракції такою популярністю похвалитися не можуть.

За що голосували

У перший рік каденції міськрада прийняла приблизно три сотні рішень, а горщики побити депутати встигли вже на перших сесіях. Вони довго ділили між собою комісії. Досі п’ятеро обранців не працюють у жодній з них. Зокрема, це Ірина Кулинич та Петро Гречанюк із «Самопомочі», позафракційний Віктор Анушкевичус та укропівці Володимир Олійник і Дмитро Чміль.

Сварилися депутати також і через регламент та структуру виконкому, хоча рішення таки просунули. Відтак міськрада затвердила надбавку в розмірі 50% від посадового окладу міському голові, його заступникам, секретарю міськради та управлінцю справами. Після цього приступили до рішень щодо життєдіяльності міста.

Звичайно, всі триста постанов перераховувати немає сенсу. Та згадаймо найважливіші.

За рік депутати затвердили понад 20 програм, без яких жити в місті було б як мінімум некомфортно. Вони стосуються освіти, здоров’я, культури, соціально-економічного розвитку, залучення інвестицій, промоції міста, житлово-комунального господарства, військово-патріотичного виховання молоді тощо. Серед іншого міськрада прийняла і програму соціального захисту членів сімей загиблих учасників АТО на 2016-2020 роки.

Вдарило по кишені франківців рішення міськради про збільшення з 1 січня вартості харчування у дитсадках майже вдвічі, а в деяких групах навіть утричі.

Позитивно франківці сприйняли рішення від 26 квітня щодо мораторію на будівництво нових споруд у межах історико-архітектурної, заповідної території міста. Втім, того ж дня міська рада дала дозвіл наближеній до місцевих свободівців компанії, ТОВ «Івано-Франківська дорожня служба», складати проекти землеустрою для будівництва групи багатоквартирних житлових будинків на ділянці площею 1,5395 га по вул. Макогона, 23-А. Будівельний конфлікт набув широкого розголосу, а рішення міськради прокуратура оскаржила в судах.

Резонанс викликало і заснування міськрадою КП «Муніципальна варта» зі статутним капіталом 1 млн гривень. Проти створення комунального підприємства виступили учасники АТО, громадськість і навіть патрульна поліція. Останні своє невдоволення мотивували тим, що статут «Муніципальної варти» суперечить законодавству.

Після таких гучних рішень міськрада, однак, вийшла на позитив – 21 жовтня депутати дали дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок учасникам АТО у мікрорайоні «Опришівці». Також ішлося про землю у Дем’яновому лазі – родинам загиблих учасників АТО.

Коли робота, а коли – ілюзія

У часи активного розвитку соцмереж депутати нинішнього скликання мають можливість звітуватись перед виборцями чи не щодня. Цим правом обранці активно користуються. Із 42 депутатів і десятка не набереться незареєстрованих у Facebook. Більшість використовують свої сторінки для піару, намагаються спілкуватися з виборцями та створюють інформприводи для журналістів. А сторінки Facebook місцевих осередків партій, представлених у міськраді, вже перевищили за популярністю сайти парторганізацій.

Щоправда, буває, активність у соцмережах нашим обранцям і боком вилазить. До прикладу, депутат Сергій Абрам’як став відомим на всю Україну після того, як подав «нульову» декларацію і паралельно виставив у мережі Instagram фото з Хургади, «Буковелю», Жешува, Будапешта, Кракова й Дубаїв. Депутата висміяли активісти руху «ЧЕСНО». За допомогою Facebook вони вирахували, що Абрам’як співпрацює з інвестиційною компанією Helix, та звинуватили його у приховуванні статків.

Ще однією платформою для піару депутатів міської ради є комунальні ЗМІ, на які вони щорічно тратять мільйони гривень. До прикладу, у газеті міськради «Західний кур’єр» народні обранці друкують колонки у рубриці «Трибуна депутата». За рік «трибуною» скористалося п’ятнадцятеро, зокрема, депутати від БПП «Солідарність» Володимир Кушнір, Петро Шкутяк, Сергій Палійчук , Микола Ковальчук та Володимир Яблонь. Від «Свободи» – Мар’яна Продан, Андрій Грималюк, Андрій Строїч, Василь Скиданчук, Олег Капустяк  та вже згадуваний Сергій Абрам’як. Від «УКРОПу» – Володимир Олійник та Дмитро Чміль, «Самопомочі» – Петро Гречанюк, «Батьківщини» – Василь Ревчук.

Депутати для висвітлення своєї діяльності мають можливість використати і платформу ТРК «Вежа». Однак на останній сесії міської ради депутат Володимир Олійник звинуватив «Вежу» в тому, що комунальне телебачення стало рупором міського голови та ВО «Свобода». Олійник дорікнув, що у випусках новин згаданої ТРК заборонена трансляція будь-яких коментарів опозиційних депутатів, зокрема фракції «УКРОП». Він не полінувався і порахував: у випусках новин «Вежі» коментарі міського голови транслювалися 268 разів, а коментарі депутатів фракції ВО «Свобода» – 96.

«Разом із тим, ми зафіксували тільки 13 коментарів від депутатів опозиційних фракцій, та це стосується лише коментарів нейтрального, некритичного до влади змісту», – заявив Олійник.

Генеральний директор ТРК «Вежа» Тарас Зень із реакцією не забарився. «Розцінюю цю заяву як політичні «розборки» між конкуруючими політичними силами в міській раді», – заявив Зень.

Хочуть чи ні, а, відповідно до законодавства, депутати місцевої ради повинні звітуватись перед виборцями не рідше одного разу на рік. Тож сподіваємося, що невдовзі наші обранці викладуть свою версію того, що за цей час вони зробили для франківців.

 

Марія Гаврилюк, для журналу “МІСТО”