Людям треба говорити не те, що вони хочуть почути, а те, що необхідно зробити. У цьому переконаний кандидат на пост президента України Арсеній Яценюк. Відомий політик відповів на запитання про свою передвиборну програму «Новий курс», яка набула вже чималого розголосу.

– Арсенію Петровичу, чому «Новий курс»? Програма з такою назвою була у Франкліна Рузвельта, який був президентом США в період Великої депресії…

Між цими програмами президента Рузвельта і Яценюка є спільне: ця назва і цілі. Механізми реалізації програми, звичайно ж, різні. Хоча, як це не дивно, багато чого з того, що запропонував Рузвельт 75 років тому для порятунку Сполучених Штатів актуальне й сьогодні. Тому що це не просто ідеї Рузвельта, а безальтернативні історичні цілі й завдання для того, щоб врятувати країну. Це добрий знак, що 75 років тому програма з такою ж назвою врятувала США. А наш «Новий курс» врятує Україну.

– Вибачте, чи не є перебільшенням гасло «врятувати країну»? Чому, наприклад, не розвивати її далі чи реформувати?

Останні двадцять років панівним процесом в країні була деградація – політична й економічна. Внутрішня політика України спрямована на захоплення і приватизацію влади. Навіть на районному рівні є феодали, які зрозуміли для себе, що демократія – це створений спеціально для них інструмент влади. Така країна не відбулася і не могла відбутися як суверенна держава. Можна приїхати в Україну, з’їсти борщу, запити горілкою, закусити салом, надягти вишиванку. На цьому все. Етнографічний музей під відкритим небом.

– У чому базова мета Вашої програми?

Базова мета – модернізація України. Вона містить у собі чотири цілі, на реалізації яких буде сконцентровано всі зусилля країни. Перша ціль – це нова індустріалізація. Друга – великотоварне село. Третя – здорові та освічені громадяни. Четверта – сильна й боєздатна армія.

– При цьому Ви не оперуєте поняттям «національна ідея». Чому?

У мене національна ідея тільки одна – проект України. Цей проект України не може бути тільки економічним. Тому в «Новому курсі» написано не про права людини чи громадянина, а про право людини бути Людиною. І реалізувати таке право дасть змогу модернізація країни. Всебічна модернізація – це національна ідея, яка об’єднає всіх. А всі інші національні ідеї писалися під окремих політиків, аби отримати електоральну підтримку.

– Ви стверджуєте, що в ЄС нас ніхто не чекає. Але ж без інтеграції в сучасному світі жодна країна не виживе.

А хіба ми не європейці? Україна – історично європейська держава. Але ЄС від нас відгородився. Ніхто нікуди проситися й не буде. Ми нікому не дозволимо вважати наш народ другим сортом європейців. Україні потрібне членство в ЄС, тільки якщо ЄС чітко скаже, що Україна там потрібна.

– І як будемо вибудовувати відносини з ЄС?

Потрібне вільне переміщення товарів, робіт, послуг і капіталу між ринком ЄС і Україною. Вільне переміщення людей. Реальний двосторонній політичний діалог. Ми з країнами ЄС повинні реалізувати спільні економічні проекти. Ми будемо дуже цікавими для Європейського Союзу в багатьох проектах, особливо енергетичних.

– А на східному напрямку?

Формування нового Східноєвропейського проекту з Азербайджаном, Вірменією, Грузією, Молдовою, Росією, Білоруссю, Казахстаном. У нас спільні проблеми. Ми з ними об’єднані загальними циклами – як промисловими, так і інтелектуальними. Ми повинні почати процес нової інтеграції на території СНД.

– Але багато хто побоюється співпраці з Росією, вважаючи, що вона нас поглине…

Як це не парадоксально, Росія теж слабка. Її проблеми дуже схожі на наші. Спершу в нас був комплекс страху перед надлюдиною, яка живе на Заході. Нині в нас такий самий стосовно Росії. Немає надлюдей, наднації і надрас. Тому коли я оголошую про український план нового Східноєвропейського проекту, то бачу в цьому історичну місію України. Київ повинен взяти на себе відповідальність за інтеграційні процеси на пострадянському просторі.

– Чому Москва має на це погодитися?

Якщо вона не піде на інтеграцію з нами, тоді їй не встояти в конкурентній боротьбі з Китаєм.

– Чому виборці повинні повірити у Вашу програму?

«Новий курс» – це не програма для того, щоб просто виграти вибори. Я мав стільки посад, скільки не мав ніхто в цій країні. Якби мені був потрібен тільки президентський офіс, я не створював би партію. Достатньо було би п’ять технологів і десять гасел, які хочуть почути люди.

– Раніше Вас вважали людиною Віктора Ющенка. Чому Ви не могли реалізувати ці ідеї разом із нинішнім Президентом?

Я саме тому йду в президенти і створюю політичну силу, щоб не виконувати чийогось політичного курсу. Ми формуємо власний політичний курс. Я завжди працював на Українську державу і почав робити це 2001 року, коли президентом був Леонід Кучма. Тому можете мене вважати людиною хоч Кучми, хоч Ющенка – а я себе вважаю людиною Української держави.

За матеріалами «Комсомольской правды в Украине» від 6.11.2009
Політична реклама