Франківці активно обговорюють ситуацію, яка склалася після Конгресу рисувальників. Лідер обласного осередку «Правого сектора» Андрій Подільській поскаржився міському голові на один із малюнків, який, на його думку, є богохульством, і вимагав заборонити такі речі. У мистецьких колах заговорили про спробу цензури. Малюнок змінили, але конфлікт не вичерпався. Подільський звинувачує «Тепле місто» у тому, що Конгрес рисувальників – навмисне спланована антихристиянська акція, яка мала на меті розколоти громаду.

 

Причиною конфлікту стало зображення людської фігури, яка комусь нагадує священика, комусь – багатостраждальну Україну, а Андрію Подільському – священика з відрубаною головою Матері Божої в руках. Інцидент трапився наступного дня після закриття Конгресу рисувальників. Мистецтвознавець і директор Центру сучасного мистецтва Анатолій Звіжинський розповів, що йому зателефонували з управління культури і попросили підійти з іншими художникам, щоб разом із комісією вирішити конфліктну ситуацію, бо якась фізична особа написала скаргу меру. «Прийшли художники Богдан Губаль, Микола Якимечко, Василь Корпанюк, Мирослав Яремак, Володимир Мулик, Ярослав Яновський і ще декілька. Разом із Подільським був ще один старший за нього чоловік. Той чоловік довго сперечався з Яремаком, вони навіть намагалися один одного вислухати, а Подільський казав однозначно: «Усе це богохульство, ви розколюєте Україну. Хто тут автор: Давайте мені його прізвище». Усі посміялися, бо малюнок не підписаний, та й суть конгресу полягала в свободі: не подобається щось – бери пензлик і замальовуй чи домальовуй». 

 

«Зображення відрубаної голови, схожої до голови Матері Божої на підносі в руках священичої особи, інакше як наруга над релігійними почуттями християн не може сприйматися», – пояснює «Галицькому кореспонденту» свою позицію Андрій Подільський. Як зауважує Звіжинський, спроби художників пояснити лідеру націоналістів, що це зображення може також нагадувати Івана Хрестителя, якому, як відомо, відрубали голову, чи будь-яку іншу особу, та й взагалі може бути не пов’язаним із релігією, нічого не змінили: “Жодні аргументи на Подільського не діяли. Він заявив, що це “попахує” жидо-масонством”. Він казав: “Я знаю, хто ви такі і чого добиваєтесь. Наше місто християнське, і ніколи тут не буде нічого іншого, ви цього не отримаєте”. Ми всі дуже здивовано це слухали».  

 

За словами Анатолія Звіжинського, Подільський хотів заборонити малювати «такі речі», тобто хтось мав би під час конгресу стояти і дивитися, хто що малює. Художник зауважує, що франківський Конгрес рисувальників «доволі благенький»: «У Києві навпаки було дуже багато хуліганських та образливих написів, пов’язаних із фашизмом чи секс-меншинами. У Франківську все було достатньо нейтральне, можна навіть тішитися, що у нас немає такого явного негативу». 

Щоб не розпалювати конфлікт, художник Ярема Стецик змінив малюнок: «Я був волонтером на 3-4-й день конгресу, якраз тоді й з’явився цей малюнок», – розповідає Ярема Стецик. (Він є активним учасником християнської спільноти та організатором потужного християнського фестивалю «Вгору серця»). – Я нічого поганого в тому малюнку не побачив. Коли ми думали, як вийти з ситуації, я проконсультувався зі священиком Віталієм Храбатиним. Він також був у комісії і не побачив ніякої проблеми в цьому малюнку. Був ще один священик, який також не мав жодних претензій. Отець Віталій порадив змінити малюнок так, щоб не загострювалися почуття у тих, в кого вони загострюються. Тому тепер ця постать, схожа на священика, тримає в руках образ Богородиці. Він не безголовий – його голова у космосі, він впертий в архітектуру. Я змінив малюнок для того, щоб не було спекуляцій».

 

Ярема наголошує, що не варто навіть намагатися трактувати малюнки з Конгресу рисувальників, бо про значення кожного з них можна було би писати книги: «Трактувати зображене на конгресі не мудро з будь-якої точки зору ні мистецтвознавцям, ні психіатрам. Це свято, яке дарувалося людям, щоб вони розмазували фарби, терапія для суспільства. Можливість виплеснути своє внутрішнє зло на стіни у такий нетравматичний спосіб – це ж профілактика, це добре. Я не сильно злостився, коли хтось писав матюки, бо наступного дня приходив хтось інший і їх замальовував. Подільському треба було навіть зараз прийти і перемалювати малюнок у свій спосіб, а не писати скарги». 

 

Андрій Подільський каже, що дізнався про малюнок, коли конгрес уже відбувся – 21-го травня, тому вирішив писати листа меру. Цей його вчинок обурив художників та організаторів конгресу. «Те, що він пішов відразу до мера, не підійшовши чи не написавши до організаторів конгресу – це дуже неморальний вчинок, – вважає Ярема Стецик. –  Він вчинив грубо, як робили в радянський час – пішов жалітися до начальства. До людськості відносин це не має стосунку. Звичайно, він мав право таке зробити, але напиши організаторам, тобі дадуть відповідь, дадуть фарбу. Нє, пішов татові стукати». 

 

Суперечливий малюнок – лише частина композиції, за словами Андрія Подільського, бо ще була символіка сатаністів, анархістів, пацифістів. Зрештою, малюнок не був єдиною причиною конфлікту, спровокованого лідером ПС. Він вказує на антихристиянський характер Конгресу рисувальників загалом та звинувачує у провокаціях організаторів – громадську організацію «Тепле місто». 

Коментар лідера «Правого сектора» подаємо без змін: «На жаль, не кожен, хто називає себе християнином, наважується висловитись проти таких сатанинських шабашів. “Гріх мовчати на гріх”, тому й відреагував. Намагався бути максимально коректним тоді, залучивши до оцінки того псевдомистецтва членів спілки художників. Адже метою тієї провокації з приїздом якогось Альтгамера була спроба росхитати суспільне становище, сконфліктувати між собою громаду, що їм не вдалося! До речі, символізм того шабашу, організованого “Теплим містом”, проявився і в часі проведення – тиждень напередодні свята Вознесіння Христового. Я тоді не просив перемальовувати його (не знаю, хто так потрактував), а взагалі припинити провокації, чим займається деяка групка людей, діяльність якої потребує ще належної оцінки державних органів. В організації і поза нею, звісно, підтримали мою позицію. А ті псевдомитці після мого візиту дуже швидко перемалювали малюнок, але ні прізвища автора, ні вибачень перед громадою не висловили. Щодо досягнення якогось бажаного результату в протистоянні з цими силами, то того так швидко не сподіваюся. Тому напрацьовуємо».

 

Ярема Стецик каже, що особисто не побачив ніякого гріха у Конгресі рисувальників. «Виплески зла там відбувалися щодня, хтось малював якісь «гидоти», але на те воно і є малювання, що воно помічне. Усі ті «гидоти» я бачив і відразу замальовував. Так робили й інші. Стосовно антихристиянськості – ці звинувачення вважаю цілком безпідставними. Двоє священиків, які там були, не мали ніяких претензій. Отцю Віталію Храбатину сподобались деякі малюнки, на які я навіть уваги не звернув. Подільський побачив щось таке, чого не було насправді. Я навіть не знаю, хто такі жидомасони. А може, я теж жидомасон, просто мені це треба пояснити?» – жартує художник.

 

Отець Віталій Храбатин розповів, що брав участь в експерименті, коли сто людей дивилися на одну й ту ж саму картину. Зі слів отця, двоє зі ста сказали, що це чоловік кидається зі скелі, тоді як усі решта побачили людину, яка милується морем, споглядає туман, пише вірші чи просто відпочиває. Анатолій Звіжинський додає, що трактувань одного зображення може бути тисячі, а  намагатися аналізувати результат колективної арт-терапії, чим і був Конгрес рисувальників, взагалі не варто. 

 

Конфлікт довкола Конгресу рисувальників співпав із призначенням Андрія Подільського на посаду керівника обласного осередку ГО «Правий сектор». 26 травня він змінив на цій посаді колишнього голову Василя Абраміва. Цього ж дня Абрамів, за повідомленням місцевих ЗМІ, попросив  головного суддю господарського суду Івано-Франківської області вилучити статую «напівоголеної Феміди» з кабінету одного з суддів. Після свого звільнення Абрамів зауважив, що він зайнятий на Сході, тому тепер «Правий сектор» на вибори поведе Андрій Подільський. 

 

«Диявол уміє маскуватися», – сказав Андрій Подільський журналісту «Галицького кореспондента» на завершення розмови. Із цим не посперечаєшся.

 

Свою позицію з цього приводу висловили організатори Конгресу рисувальників — платформа “Тепле місто”. Запрошуємо також висловитися автора малюнка на правах анонімності.

Наталка ГОЛОМІДОВА

 

Читайте також:

«Золотий» Альтгамер і Франківськ: малюнок без кінця

Павел АЛЬТГАМЕР: „Дозвольте собі бути, як діти“