Цього гравця просто неможливо не помітити. Справа навіть не в національності чи кольорі шкіри. Кремезний, атлетичний, завжди налаштований на боротьбу та готовий у будь-яку хвилину повести за собою всю команду. Майк Фрейзер – справжній лідер баскетбольного клубу «Говерла», якого нещодавно було визнано найкращим гравцем місяця української Суперліги.

Яскрава гра 25-річного канадського форварда БК «Говерла» нарешті була відзначена не тільки франківськими вболівальниками та спортивними експертами, а й керівництвом української баскетбольної першості. Це й не дивно, адже Фрейзер у грудні привів прикарпатський клуб до п’яти перемог, три з яких були здобуті у регулярному чемпіонаті.

За цей період Майк здобував у середньому по 14 очок та робив 13 підбирань за гру, які втілились у 22 пункти рейтингу ефективності. Більше того, у виїзному матчі чемпіонату проти дніпродзержинського „Дніпра-Азота” темношкірий легіонер „Говерли” зібрав 20 підбирань, встановивши тим самим новий рекорд сезону. «Якщо ми будемо фокусуватися на кожній наступній грі, будемо грати у командний баскетбол, то зможемо здобути ще багато перемог, – розповів Фрейзер офіційному сайту Суперліги. – Ми – чудова команда, просто ще не грали як єдиний механізм. Але ми, здається, наближаємося до бажаного рівня».

Беззаперечний лідер

Власне, Майк демонстрував яскраву гру не лише у грудні, а й від самого початку сезону (жовтень-листопад), за що став справжнім улюбленцем івано-франківських шанувальників баскетболу. Вони вбачають у грі Фрейзера визначальні риси символу франківського клубу – ведмедя, а українські баскетбольні фахівці вже після перших матів чемпіонату почали називати його «грізним канадцем», «монстром трисекундної зони» та іншими красномовними епітетами. І зовсім не даремно, адже цей важкий форвард є одним із лідерів не тільки свого клубу, а й Суперліги в цілому. На жаль, яскравої гри канадця не завжди вистачає для перемог франківського клубу, як це було на старті сезону. Зрештою, за два перші ігрові місяці «Говерла» здобула лише одну перемогу у восьми зіграних матчах. „Гадаю, на початку чемпіонату нам доволі багато часу знадобилося для того, щоб зігратися, адже гравці просто не знали один одного, – переконаний Майк Фрейзер. – Зараз ми зрозуміли, що треба багато працювати над грою у захисті, адже в українській Суперлізі, якщо не захищатимешся, не будеш вигравати. Вважаю, що, покращивши захист та граючи в командний баскетбол у нападі, ми зможемо провести непоганий сезон і потрапити до плей-офф».

Найсильніша ліга

За словами Фрейзера, українська баскетбольна першість – найкраща першість, в якій йому коли-небудь доводилося грати, адже в ній зібрані дуже сильні клуби, за які виступають як талановиті українські гравці, так і яскраві легіонери. «Я небагато знав про Україну до цього сезону, але погодився тут грати, бо знав декількох легіонерів, які тут вже виступали. Вони казали, що в Україні дуже сильна ліга, а пропозицію пограти у сильній лізі я відхилити не міг. Відтак я очікував цього сезону на цікавий чемпіонат з непередбачуваними іграми, і поки що все відбувається саме так». Власне, після більше трьох місяців перебування в Україні у Майка практично не виникло проблем ні з адаптацією в команді, ні з побутом. А от карпатський холод та українські потяги неприємно вразили. Справа в тому, що Майк минулого року грав у спекотних азіатських країнах (Бейрут і Кувейт), відтак не був готовий до лютої української зими. «В мене навіть не було достатньо теплого одягу, тому коли полетів додому на Різдво, повернувся вже підготовленим. Я чув, що тут буде ще холодніше, ніж зараз». Не очікував нинішній лідер «Говерли» і на подорожі потягами на виїзні матчі: «Це цілком нове для мене. Не найкращий досвід, але необхідний, щоб дістатися місць проведення зустрічей. Я – великий хлопець, а ліжка у потягах замалі, і це дуже незручно. 15-16 годин у таких умовах – це задовго, тому доводиться просто вбивати час за допомогою книжок, музики, відео чи сну. Іноді в нас бувають ще тренування після таких „подорожей” – це найгірші тренування, які лише можна собі уявити», – з жахом згадує Майк.

Солодка парочка

У «Говерлі» Майк Фрейзер є одним із семи легіонерів, які захищають кольори команди у сезоні 2009-2010. Відтак в Івано-Франківську канадцю доводиться тренуватися та грати пліч-о-пліч не тільки з українцями, а і з білорусом, литовцем, латишем та одразу трьома американцями, двоє з яких (Дерел Таккер та Едді Ард) тільки нещодавно приєдналися до клубу. А ось американський розігрувач Патрік Спаркс виступає за «Говерлу» вже другий сезон, тому чи не одразу став для Майка не тільки надійним партнером на ігровому майданчику, а й другом у повсякденному житті. До речі, Спаркс і Фрейзер познайомилися ще минулого літа під час міжсезоння в одному з літніх баскетбольних таборів. «Мені сподобалось грати з ним. Патрік дуже хороший захисник, який прекрасно володіє м’ячем та робить влучні кидки. Гадаю, з нас вийшов непоганий ігровий дует, – розповідає канадський легіонер «Говерли». – Найголовніше, що Спаркс не жадібний, а коли з тобою грає нежадібний розігрувач, то знаєш, що зможеш отримати м’яч, коли відкриєшся. Я, у свою чергу, хочу довести, що можу бути одним з найкращих гравців в українській лізі. Не лише в нападі, а й у всіх аспектах гри. Хочу допомогти команді потрапити до плей-офф, це – наша загальна мета».

Тарас ЛЮТИЙ

Довідка „ГК”:

МАЙК ФРЕЙЗЕР

Народився: 28.06.1984 р.

Національність: канадець

Зріст: 203 см, вага: 108 кг

Амплуа: форвард

Виступав за команди:

2006-2007: Університет Оклахома (США); 2007-2008: „Фюрстенфілд Пантерс” (Австрія);

2008-2009: „Aнтранік” (Бейрут);

2008-2009: „Aль Арабі” (Кувейт);

2009-2010: „Говерла” (Україна).

Нагороди і досягнення:

Фіналіст Кубка Австрії. Кращий гравець матчу „усіх зірок” австрійської Бундесліги.

Чемпіон Австрійської Бундесліги “А”.

До теми…

В Україні – засилля легіонерів

Останні декілька років українська баскетбольна першість переживає справжнє засилля легіонерів. Зараз вже нікого не здивуєш тим фактом, що ігровий склад більшості команд Суперліги налічує 5-7 іноземців (за винятком столичного БК «Київ», який грає виключно українцями). Усього ж маємо майже 80 легіонерів, половина з яких – громадяни США та Канади. Інша частина – гравці з колишнього СРСР (їх 25), а саме росіяни, білоруси, литовці, латвійці, а також боснійці, македонці, серби, хорвати та інші. Більше того, у всіх командах, окрім вищезгаданого «Києва», легіонери перебувають виключно на перших ролях. Це яскраво відображають і статистичні звіти, згідно з якими іноземці посідають як мінімум по п’ять перших місць за основними ігровими показниками. Сприяє такому засиллю легіонерів і регламент Суперліги, який вітає так звану формулу «4+1», що дозволяє перебувати на майданчику одночасно аж чотирьом іноземним гравцям та лише одному українцеві. На думку баскетбольних експертів, частковий вихід з такої ситуації можна вбачати у зміні діючої формули на «3+2», як це було зроблено декілька років тому у Росії. Нашим північним сусідам такий крок допоміг значно підняти рівень доморощених гравців, які у 2007-му році стали переможцями чемпіонату Європи.