Українці живуть в середньому на 10-12 років менше, ніж мешканці країн Євросоюзу, а передчасна смертність працездатних українських чоловіків є вищою в 3-4 рази! При цьому поширеність куріння в Україні – одна з найбільш високих у Європі. Відтак, поруч із незбалансованим харчуванням, травматизмом та зловживанням алкоголем, куріння сьогодні є однією з основних причин смертності українців у працездатному віці. Про що варто було б задуматись курцям, розповідає завідувач ІІ хірургічного відділу обласного онкологічного диспансеру Василь Бойко.

– Пане Василю, як куріння впливає на розвиток онкологічних захворювань?

Існують незаперечні наукові докази того, що всі форми вживання тютюнових виробів, включаючи куріння сигарет, сигар, трубок, жувального чи нюхального тютюну, пов’язані з серйозними шкідливими наслідками для здоров’я людей, які вживають ці вироби. Найбільш негативно впливають на людський організм у процесі куріння тютюну аміак, оксид вуглецю, нікотин, синильна кислота, тютюновий дьоготь, канцерогенні вуглеводні, які сприяють появі злоякісних пухлин.

Доведена наявність у тютюновому димі і радіоактивного полонію, що присутній там у вигляді ізотопу, а потрапляючи в дихальні шляхи та легені, стимулює злоякісний ріст тканин. Людина, яка викурює за день пачку цигарок, отримує дозу опромінювання в 3,5 рази більшу, ніж безпечна доза.

На жаль, за останні роки статистика свідчить, що в Україні стрімко росте число курців – нині курять близько 50% чоловіків і 25% жінок. Викликає тривогу і той факт, що, починаючи з 11 років, майже 17% дітей шкільного віку курять, а серед жінок дітородного віку курить кожна четверта!

Щодо онкологічних захворювань, найбільше смертей виникає від раку легенів. Частка смертей, пов’язаних з курінням, серед чоловіків середнього віку, які померли від злоякісних пухлин, складає 59%, від хронічних неспецифічних легеневих захворювань – 70%, а від раку легенів – 90%! Українська статистика доволі сумна: за останні 3 роки тютюнокуріння призводило до загибелі майже 120 тис. осіб щорічно.

– Існують чутки, що прямого зв’язку між курінням та раком легенів немає.

За багаторічними спостереженнями, в Івано-Франківській області саме на курців припадає не менше 85-90% всіх первинних випадків раку легенів. А смертність від раку легенів у чоловіків, які викурюють більше 2 пачок на день, у 15-20 разів вища, ніж у некурців.

Наші спостереження також свідчать і про те, що куріння цигарок сприяє розвитку раку ротової порожнини, гортані, глотки і сечового міхура. Пухлини нирок у тих, хто палить, зустрічаються у 5 разів частіше, ніж у некурців.

– А «пасивним» курцям онкозахворювання загрожують?

Так. Тютюновий дим, що утворюється в результаті куріння, шкодить не лише самому курцеві: шкідливі речовини, що виділяються під час згоряння тютюнових виробів, можуть створювати проблеми зі здоров’ям у некурців, які перебувають поблизу особи, що курить. Наведу такі дані: щорічно понад 100 тисяч українців помирають від захворювань, пов’язаних з тютюнокурінням, з них 10% – пасивні курці.

– Цікаво, чи існують реальні способи боротьби з курінням на державному рівні?

Як свідчить міжнародний досвід, основним інструментом боротьби з поширеністю вживання тютюнових виробів та зниження захворюваності і смертності є законодавство. Спеціальні закони, що передбачають повну заборону реклами та пропаганду куріння. Крім того, потужним є пакет заходів економічного впливу на курців: у багатьох фірмах і компаніях некурцям виплачуються щомісячні премії. Адже курець періодично відлучається від роботи для отримання чергової дози нікотину, тобто продуктивність праці у нього знижується. За меншу продуктивність – менша оплата. Нині це найефективніший метод боротьби з курінням, проте не у нас.

Досить ефективно спрацьовують і заходи, які обмежують вживання тютюнових виробів у громадських місцях, прийняті більш ніж у 100 країнах світу, зокрема Росії, Молдові, Польщі. Робляться такі спроби і в Україні.

Стосовно куріння серед підлітків, спочатку привабливим чинником є бажання виглядати дорослим, і лише потім звичка укорінюється і вступають в дію фактори залежності від звички. Тому, знизивши в суспільстві привабливість куріння серед дорослого населення, можна знизити потяг до цього у підлітків.

Наталка ГОЛОМІДОВА