Від редакції: українська англомовна газета “Kyiv Post” щотижня публікує аналіз стану українських реформ у ключових галузях. Цей текст – переклад такого аналізу за тиждень з 10 по 17 листопада.

Огляд

Дводенний візит президента Світового банку Джим Йонг Кіма, що відбувся 12-14 листопада, загострив увагу на незадовільному темпі реформ. На зустрічі з Президентом Петром Порошенком, Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом та спікером Верховної Ради Андрієм Парубієм, голова Світового банку дорікнув українським керманичам за відсутність прогресу і якість внесених змін.

Зокрема, Кім висловив застереження щодо змін, внесених до пенсійного законодавства, які були ухвалені 3 жовтня. Успіх реформи є однією з основних передумов, яка забезпечить Україні подальшу фінансову підтримку західних партнерів, включно зі Світовим банком.

Виступаючи на прес-конференції 14 листопада з Прем’єр-міністром Гройсманом, Кім зазначив, що поправки до пенсійної реформи ускладнили процес. Парламент не підтримав пропозицію підвищити пенсійний вік, натомість збільшив вимоги до трудового стажу, тобто того періоду, за який людина або її роботодавець сплачували страхові внески до Пенсійного фонду України.

“Було б найкраще, якби цих поправок взагалі не було”, – зазначив Кім. Проте додав, що банк буде працювати з чинним законодавством, щоб воно було “справедливим та фінансово виправданим”.

До внесення змін у пенсійне законодавство Україна витрачала близько 12 відсотків свого валового внутрішнього продукту на пенсії – це більш ніж майже в будь-якій іншій країні у відсотковому співвідношенні, але при цьому середня пенсія в Україні заледве сягає 70 доларів на місяць.

Кінець маски-шоу?

16 листопада принесло втішні новини, оскільки парламент прийняв законопроект про захист бізнесу від тиску правоохоронців.

Закон, який підтримали 312 депутатів, передбачає можливість відео- та аудіофіксації дій правоохоронців, починаючи від подання клопотання до суду на дозвіл обшуку і закінчуючи ходом самих обшуків. Також закон надасть обов’язковий допуск на місце обшуку адвокатів підприємців. Окрім того, поліція не зможе вилучати комп’ютерну техніку: в минулому підприємці скаржилися, що їхня робота була паралізована після вилучення серверів. Відтак поліція буде копіювати дані, що стосуються розслідувань, але лише під наглядом експертів.

Президент Американської торгівельної палати Енді Гундер, який лобіював законопроект, зазначив перед голосуванням, що 75% підприємств, опитаних палатою, вважають “засилля силових структур” проблемою в Україні.

Рейдерські атаки на підприємства широко відомі як “маски-шоу”, оскільки представники правоохоронних органів, які проводять їх, зазвичай носять балаклави. Представники бізнесу скаржились на те, що такі атаки проводяться задля тиску й вимагання грошей.

Закон про державну службу

9 листопада Верховна Рада прийняла поправки до закону про державну службу, що викликало критику в сесійній залі та експертному середовищі. Законопроект, який зареєстрували депутати від “Волі народу”, підтримали 234 нардепи. За словами експертів, закон надає можливість президентові вручну управляти обласними та районними державними адміністраціями, застосовуючи адмінресурс на майбутніх виборах.

Закон про державну службу, який набув чинності у травні 2016 року, запроваджував важливу новацію, а саме – відкриті конкурси на посади голів місцевих державних адміністрацій. Також закон забороняв очільникам місцевих державних адміністрацій бути активними членами політичних партій, посідати керівні посади в партіях чи очолювати партійні осередки. Зміни до закону скасовують ці новації.

Прийняття закону про державну службу було передбачено в угоді про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, і, за словами заступника глави адміністрації Президента Дмитра Шимківа, допомогло Україні отримати фінансову допомогу на суму 600 мільйонів євро. Мета закону полягала в тому, щоб децентралізувати владу та зменшити можливість використання партіями і кандидатами на виборах їхнього політичного становища або зв’язків з урядовими установами з метою впливу на результати.

Опісля голосування 9 листопада, опозиційні депутати стали заявляти, що зміни до закону були ухвалені з порушенням регламенту. Депутат фракції партії “Батьківщина” Олена Шкрум написала на своїй сторінці у Facebook після голосування, що за законопроект “проголосували одразу за основу та в цілому, коли рішення комітету було прийняте того ж дня з 7 сторінками поправок з голосу”. Шкрум стверджувала, що закон був змінений як спосіб поліпшити шанси переобрання Порошенка на виборах  у березні 2019 року.

“Маски зірвані”, писала Шкрум. “Псевдоєвропейський та псевдодемократичний Президент, солодко співаючи 4 роки про “реформу” і “політичну неупередженість” державних службовців, виявився під маскою звичайним Януковичем, тільки зі знанням англійської мови. Йому треба бізнес та необмежена влада. Йому треба адміністративний ресурс та ручні голови місцевих держадміністрацій, бо інакше вибори йому не виграти”.

Тетяна Ніколаєнко, головний редактор видання “Insider”, погодилася з Шкрум, написавши 13 листопада, що попередня редакція закону про державну службу була “незручною” для президента, оскільки це перешкоджало йому поставити політичних союзників та своїх прибічників на вищі посади державної служби в регіонах. Йому також не подобалось те, що він не міг звільняти губернаторів за власним бажанням, писала Ніколаєнко.

Вона також зазначила, що зусилля, спрямовані на підрив закону, розпочалися вже у липні 2016 року, за кілька місяців після набуття законом сили. Саме тоді було внесено поправки до закону про відповідальність Адміністрації Президента за формування комісій з відбору держслужбовців, а не Кабінету Міністрів, як це передбачено законом.

Ніколаєнко вказала, що всі три губернатори області, призначені після внесення змін до закону, є прибічниками президента.

Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ, писав у колонці для “Української правди” 14 листопада, що законопроект  “Про внесення змін до деяких законів України щодо державної служби” було підготовлено в Адміністрації президента, про що свідчать реквізити файлів у базі даних парламенту.

Коліушко також зазначив, що поправки можуть бути оскаржені на конституційних засадах, адже Конституція не надає президентові  повноваження призначати губернаторів: згідно зі статтею 113 Конституції, Кабмін є вищим органом у системі органів виконавчої влади, а відповідно до статті 116,  спрямовує і координує роботу міністерств та інших органів виконавчої влади. Окрім цього, Конституція України, на думку Коліушко, передбачає, що президент висуває кандидатури на посаду губернаторів, тоді як Кабінет міністрів призначає їх”.

Конституція встановлює, що президент не має повноважень ні керувати головами МДА, ні призначати чи звільняти їх за власною ініціативою, зазначає Коліушко.

 

Цей матеріал підготовлено за проектом “Reform Watch”, що впроваджується

“Media Development Foundation” (MDF) у співпраці з “Kyiv Post” та фінансується

Національним фондом на підтримку демократії (NED)