Вже майже чотири роки у селі Оболоня на Долинщині триває спорудження водопроводу. Мешканці, які досі мріють про воду у своїх домівках, звинувачують у затягуванні цього процесу голову сільради. Він же виправдовується відсутністю оригіналів документів на ці роботи. Якщо нічого не зміниться, люди готові на протест.

Колективне рішення

Ще у 2014 р. в Оболоні відбулися збори, на яких люди вирішили облаштувати водогін у тій частині села, де його немає. Тоді сільські чиновники запропонували зібрати гроші з людей на доказ того, що вода їм дійсно потрібна. Скликали ініціативну групу і створили громадську організацію «Аква віта».

«Збирали у людей по 2 тис. гривень. Дехто ті гроші ледве нашкріб – вирвати дві тисячі з мізерної пенсії важко. Гроші все ж зібрали, робота робилася. Коли попередній голова передав роботи новому, Анатолію Куленичу, той придерся до нас, що все не так збудовано», – розповідає жителька села Ольга Кренців.

Люди запропонували провести незалежну експертизу і, якщо все відповідає нормам, все-таки пустити воду. У відповідь почули, що води вони бачити не будуть. Чому голова зайняв таку позицію, незрозуміло, каже жителька. Адже роботи вже частково зроблені, прокладено понад шість кілометрів труб, збудована насосна станція, вкладено багато грошей, в т.ч. з бюджетів різних рівнів та міжнародного гранта від проекту «DESPRO». Об’єкт готовий на 70%, для його завершення необхідно провести монтажні роботи в насосній станції й прокласти ще частину водопроводу. Проте біда в тому, що документи голова не підписує, і взагалі вони начебто зникли з сільської ради. Нині все висить в повітрі, й дехто з людей просить повернути гроші, адже води немає.

Безголова сільрада

Найбільше нарікань у людей – на роботу сільського голови. Вони не розуміють, як, будучи війтом, він залишив свою посаду і поїхав у зону АТО. Кажуть, що патріотизм – це дуже похвально, але навіщо тоді було йти на вибори? Додають, що Куленича, власне, й обирали тому, що він захищав Україну, але війт довіру не виправдав.

Навесні минулого року, коли сільського голову заміняла секретар сільради Наталія Рачиба, було багато зроблено для облаштування водопроводу. Залишилося отримати висновок технагляду, але голова не підписує документи. Пані Рачиба зауважує, що коли він повернувся в село, то заблокував усе: і сам нічого не робить, й іншим не дає.

Депутат сільської ради Євген Микульський каже, що голова привселюдно заявив: в цій частині села води не буде. Це його принципова позиція, хоча обґрунтувати її неможливо.

«Голова заблокував виділення земель у селі, встановлення вуличного освітлення, проведення водопостачання. Сказав, що він покаже селу, хто він такий. У випадку з водою він каже, що документів немає. Але якщо людина хоче щось робити, вона робить. Можна йти в суд доводити свою правоту. А він нікуди не йде і документи не підписує. Альтернативи – жодної. Усі ці гроші, що люди збирали по копійці, так і підуть в болото», – каже пан Микульський.

У селі відбуваються дивні речі: рішення в сільраді приймаються одноосібно, підписи фальсифікуються, а сесії проводяться таємно, каже депутат. А на тих, хто йде проти, чиниться тиск.

А що підписати?

«Відтоді, коли я став головою сільської ради, я документів на ці роботи не бачив. Мені попередній голова документів не передав. Те, що я знайшов, – ксерокопії. У мене немає ні проекту, ні кошторису, нічого по воді. Зрештою, у мене є ухвала суду, де відмовлено в позові на 200 тис. грн., що на мене подав підрядник», – коментує ситуацію Анатолій Куленич.

Власне, і в позові підряднику відмовили через відсутність оригіналів підтверджуючих документів. Чому їх у сільраді немає, голова не знає. Каже, що від підрядника вимагає всі документи, але той йому їх не надає, зауважуючи, що все має бути в приміщенні сільради.

Загальна вартість проекту з водопостачання – 1 млн. 700 тис. гривень. Наразі витрачено 962 тис. грн., на які немає підтверджуючих документів, запевняє голова. За кошти з сільського бюджету, а це 150 тис. грн., були закуплені труби. Роботи виконував підрядник з Калуша. Частину витрат покрив проект «DESPRO», 100 тис. грн. було виділено з обласного бюджету, 244 тисячі зібрала з людей ГО «Аква віта». Ще 60 тис. грн. виділили з районного бюджету, але їх освоїти не вдалося, тож гроші повернулися назад.

«Я б уже завтра це все закінчив, якщо б мені надали нормальні документи. А без цього я на себе взяти зобов’язання не можу», – наголосив війт.

Незайві гроші

У Долинській районній адміністрації пояснюють, що у 2015 р. для співфінансування швейцарсько-українського проекту «DESPRO» в Оболоні виділено 120 тис. грн. з районного та обласного бюджетів. Йдеться про будівництво 12 км водопровідних мереж та станції підкачування води. Однак кошти не були використані виконавцем, їх повернуто.

Минулого року представники «DESPRO» звернулися з офіційним листом до голови ОДА про те, що «проект реалізується досить складно та вимагає зовнішнього втручання». У зв’язку з цим в РДА проводилися наради з метою координації робіт для реалізації проекту та здійснювалися виїзди робочих груп до Оболонської сільради. Зрештою, зупинилися на тому, що виконавцем проекту є сільська рада, а райдержадміністрація як орган виконавчої влади не може втручатись у її роботу.

У 2017 р. знову були виділені кошти з обласного та районного бюджетів, загалом 160 тис. гривень. Але 60 тис. грн. з районного бюджету, знову ж таки, повернулися назад.

Дорогий підпис

Проект водопостачання в Оболоні складається з двох частин, відтак було підписано два договори, пояснює підрядник, директор малого підприємства ТОВ «Туризм-комерція-менеджмент» Мирослав Кузь. Вони провели експертизу по обох договорах, надали у сільраду декларацію про початок робіт. Наразі більшість робіт уже виконано, залишилося небагато: за два місяці з урахуванням негативних погодних умов усе можна закінчити.

«З моменту обрання нового голови нам не підписували акти виконаних робіт. Коли у кінці 2015 р. нам акт не підписали, я його щомісяця переробляв. Зрештою, у березні 2016 р. в сільраді зібрали засідання за участю представників районної і обласної влади, міжнародного фонду тощо. Складено протокол, який передбачив створення комісії», – розповідає підрядник.

Відтак провели облік усього, що було зроблено, задокументували залишки матеріалів, склали відповідні акти, один з яких відправили в сільраду Оболоні. І знову документ залишився без підпису. Жодних зауважень від замовника про неякісні роботи також не отримали. Відтак роботи продовжили, а наприкінці року пан Кузь подав уже три акти в сільраду. Їх також не підписали.

Роботи проводилися і в 2017 р., тоді ж був створений проект насосної станції. «Ми сподівалися закінчити роботи до липня, але, знову ж таки, підписів не отримали. Людина, яка виконує роботи з технагляду, співпрацювати з сільрадою відмовилася. Від інших фахівців відмовилася вже сільрада», – каже керівник підприємства.

Та це не всі труднощі, пов’язані з цим проектом. У сільській раді дивним чином зникають усі документи, щоправда, у суді копії їх з’явилися. «Ми подали позов на відшкодування нам вартості робіт, це майже 200 тис. гривень. Проте, за внутрішнім переконанням, суд виніс рішення про те, що я не зумів довести судді, що надав у сільську раду акти виконаних робіт», – дивується Мирослав Кузь.

МП ТОВ «Туризм-комерція-менеджмент» функціонує вже 27 років. Але з такою ситуацією, коли сільрада відтягує підписання актів на понад півроку, пан Кузь ще не стикався. За всіма нормативами, водогін мав бути зданий в експлуатацію до травня 2016 р., а люди вже давно мали отримати воду.

Протестні настрої

Кілька тижнів тому жителі Оболоні виходили на протест. Перекривали місцеву дорогу, висловлювали своє обурення діями голови… Якщо нічого не зміниться і воду їм і надалі не дадуть, мають намір вийти ще раз. Але вже погрожують перекрити центральну дорогу, яка сполучає Львівську та Закарпатську області. Коли неможливо законним шляхом відстояти свої інтереси, залишається повставати…

Ірина ФЕДОЛЯК