Оподаткування прибутку від депозитів – наповнення бюджету чи полювання на банківську таємницю?

 

З 2013 року українці, імовірно, платитимуть податок на прибуток від розміщення депозитів. За проектом Податкового кодексу, розмір податку становитиме 5% на поточний або депозитний банківський рахунок фізичних осіб. Уряд сподівається за рахунок цього податку залучити до державного бюджету приблизно 800-900 млн. грн.

За інформацією Національного банку України, обсяг депозитів населення в травні поточного року збільшився на 1,5% (з початку року – на 10,8%) і становить 234,3 млрд. грн. Їх приріст у національній валюті (17,9%) більше ніж утричі перевищує відповідний показник за коштами в іноземній валюті (4,6%). Сума депозитів від населення Івано-Франківщини становить 3,476 млрд. грн. Відтак «інтерес» уряду, який намагається відшукати будь-який спосіб залатати бюджетні дірки, до таких обсягів коштів цілком передбачуваний.

Прихильники цього нововведення у Податковому кодексі нагадують, що оподаткування процентів за банківськими вкладами існує у багатьох країнах. До прикладу, заступник міністра фінансів України Тетяна Єфименко зазначає, що, наприклад, у Євросоюзі згадані ставки на податок з доходів фізичних осіб від депозитів диференційовані – для резидентів і нерезидентів. Скажімо, ставка для нерезидентів до 2011 року становить 20%, після 2011-го – буде 35%. Для резидентів діють такі ставки: в Італії – 30%, Греції – 10%, Португалії – 20%. “Такі ставки оподаткування є антикризовим заходом для більшості країн пострадянського простору. Так, у Латвії з 1 січня 2010 року запроваджено 10-відсотковий податок на вклади фізосіб, а в Угорщині – 20%”, – підкреслила Тетяна Єфименко.

Проте в середовищі фінансистів та банкірів є різні думки як щодо доцільності, так і щодо справедливості ідеї оподаткування доходів від депозитів. Зокрема, говорять про загрозу подвійного оподаткування. Мовляв, клієнти банків приносять на депозити зароблені та раніше оподатковані гроші. Припускають, що введення податку на прибуток для фізичних осіб потягне за собою підвищення кредитної ставки.

Ще один аспект введення податку на депозит може стосуватися розкриття банківської таємниці. Банк буде змушений показати, скільки та чи інша особа заробила на депозиті, а відтак можна буде з’ясувати, скільки в неї коштів на рахунку.

Парламент 17 червня прийняв Податковий кодекс у першому читанні. Нагадаємо, що ще у 2004 році Верховна Рада намагалася ввести податок на депозит. Однак тоді депутати прийняли мораторій на введення в дію цього податку.

До теми:

Андрій Рязанцев, голова правління ПАТ “Плюс банк”, голова Асоціації банківського бізнесу:

На сьогоднішній день на рівні держави точаться розмови щодо того, що потрібно здешевлювати кредитування для реального сектору економіки – інакше економіка не запрацює, не буде надходжень до бюджету, не буде чим платити зарплати та пенсії. А основним джерелом гривневого ресурсу в Україні, з якого всі банки фінансують свої кредитні продукти, є депозити фізичних осіб.

Якщо введуть податок з відсотків, то цілком зрозуміло, що фізична особа, якщо хоче отримати своїх 15%, вона їх отримає, але банк просто мусить їй доплатити ще на податок, тобто подорожчають ресурси. А якщо подорожчають депозитні банківські ресурси, відповідно, подорожчають і кредити. Отже, отримуючи податок від депозитів, держава суперечить сама собі. З одного боку, вона вимагає зниження відсоткових ставок для кредитування реального сектору економіки, з іншого – робить крок на подорожчання кредитів.

Сьогодні, коли економіка перебуває в тяжкому стані стагнації, цього робити не потрібно, а навпаки, треба стимулювати здешевлення ресурсу, в тому числі депозитів фізичних осіб.

Юрій Друк, директор Івано-Франківської обласної філії «УкрЕксімБанку»:

Насправді, у багатьох країнах світу податку на депозит немає. Логіка цих країн полягає в тому, що депозитні відсотки – це дохід, отриманий від коштів, які вже були оподатковані. Бо перед тим, як класти гроші на депозит, фізична особа мусіла оподаткувати ті кошти. Тому з економічної точки зору це нонсенс оподатковувати дохід на кошти, які вже були оподатковані. З іншого боку, в економіці глобально нічого не зміниться, тому що все, що заплатить фізособа, все одно ляже на витрати банку і, відповідно, зменшиться фінансовий результат банківської системи.

Більшість банків не проти податку як такого, але дуже обережно ставляться до способу адміністрування і справляння цього податку. Тому що якщо платником податку буде визнано кожну окрему фізичну особу, то, відповідно, в такий спосіб доведеться розкривати банківську таємницю. Адже податковий орган повинен буде звідкись отримати інформацію про те, скільки конкретно відсотків отримала конкретна фізособа. А це суперечить чинному законодавству України, зокрема ЗУ «Про банки і банківську систему», і порушує банківську таємницю.

Тому банки кажуть: хочете справляти 5% на депозити фізосіб, давайте платником буде не фізична особа, а банк, і він буде сплачувати цей податок не з кожного конкретного громадянина, а 5% від загальної суми усіх виплачених банком відсотків у всіх депозитах. Тоді для держави нічого не зміниться, вона все одно отримає ту саму суму податку, але не відбудеться розкриття банківської таємниці. Тому що 5% податку не відлякають людей від банків, а якщо буде загроза розкриття банківської таємниці, то можна забути про фізичних осіб як вкладників українських банків взагалі. Я вважаю, що справа не в тих 5%… В такий спосіб держава хоче добратися до банківської таємниці.